Сьогодні музика як основний предмет духовного виховання в Україні ледь жевріє. Будити інтерес до музичного мистецтва в тих, хто виріс без музики, пізніше буде неможливо. Людина, яка байдужа до мистецтва, стає духовно бідною, спустошується її життя, хоч би якою багатою вона була матеріальною й благополучно виглядала зовні.
Високохудожня музика обов’язково повинна мати вплив на виховання людини, особливо у той час, коли низькопробна музика має руйнівну силу.
Необхідно вирвати людей з теперішнього примітивного стану сприйняття музики. Таку загальносуспільну справу слід розпочинати зі школи. Майбутнє можна побудувати лише через виховання дітей у школі.
Музичну неосвіченість у змозі подолати тільки школа. І тоді висока музика стане для багатьох людей життєвою потребою. Якщо в школах запровадити уроки співу, і музика стане для всіх доступною, люди будуть розуміти різницю між справжньою та низькопробною музикою.
Аби допомогти людям стати музично освіченими, в першу чергу потрібно підвищити рівень музичної освіти в школі. Необхідно навчати музиці всіх дітей без винятку. І це матиме значний вплив на підвищення загальної культури, на виховання в людях моральності, на розвиток духовності.
В Україні має бути запроваджена державна систематична музична освіта. Цю роботу необхідно запровадити в дошкільному й шкільному віці, бо пізніше наздогнати вже буде неможливо. Музичну освіту дітей необхідно розпочати ще в дитячому садку.
Музика в загальноосвітній школі є частина естетичного виховання й тісно пов’язана з моральним, інтелектуальним і фізичним розвитком молодого покоління. Естетичне виховання треба розуміти як виховання здібності сприймати, розуміти, переживати, цінити прекрасне в житті. Музика, завдяки засобам виразності, з особливою силою може розкривати внутрішній душевний світ людини, її настрої, переживання, думки, мрії, високі прагнення.
Розвивати музичну й загальну культуру треба починати з дитинства. Якщо в школах запровадити нотну грамоту й хоровий спів, то через чотири роки діти читатимуть ноти, як книжку, і в нас з’являться свої обдаровані солісти, дуети, тріо, квартети, ансамблі, хори, оркестри. І все це буде на високому музичному рівні.
Першочергові завдання музично-естетичного виховання необхідно здійснювати в загальноосвітній школі. Під естетичним вихованням треба розуміти систематичний розвиток органів чуттів і творчих здібностей. Завдання школи з художнього й музичного виховання полягає в тому, щоб виховати зацікавленість до музики, прищепити учням здоровий художній смак. Для поглиблення цих знань необхідно доручати цю відповідальну роботу фахівцям з музичною освітою.
Необхідно ліквідувати музичну неосвіченість, необхідно боротися проти низькопробної музики. Постійне заняття музикою розвиває дітей як духовно, так і фізично. Працюючи таким чином, можна привести дітей до розуміння музичної класики.
Класичні й народні музичні твори мають особливе значення в вихованні молоді. Вони розкривають душевну красу людини, пробуджують її патріотичні почуття. Народна музика, музична класика збагачують емоційний світ, виховують художні смаки, розширюють свідомість підростаючого покоління, сприяють становленню його світогляду й життєвої позиції.
Повноцінний естетичний вплив музичного мистецтва на учнів протягом усього періоду шкільного навчання може мати місце лише за умови постійного розвитку в дітей здібностей сприймання і виконання музики, постійного підвищення музичних знань учнів. Найперше завдання – зацікавити дітей музикою, хоровим співом, найкращими зразками народного й класичного музичного мистецтва.
Для початкового рівня, для читання нотних записів необхідно запровадити в загальних школах вивчення нотної грамоти. Вивчення нотної грамоти має велике значення для глибшого ознайомлення з музикою.
Значна частина музичної грамоти – це нотна грамота, вміння співати з нот. Цей бік музичної грамоти надзвичайно важливий для інтенсивного розвитку музичного слуху і на його базі – внутрішнього слуху.
Необхідно розвивати в учнях вокально-хорову культуру, розширювати знання музичної грамоти, знайомити учнів з кращими зразками народної й класичної музики, виховувати в учнів хороший художній смак.
Шлях до високої музичної культури проходить через використання найдоступнішого інструменту – людського голосу.
Для музичного виховання, зокрема розвитку голосу й слуху, можуть бути різні засоби, та найголовнішим є хоровий спів.
Таким чином виникає необхідність створення дитячих хорів. Хоровий спів сприяє розвиткові загальної культури суспільства й суспільної свідомості. Передусім необхідно почати з вивчення народних пісень. Бо естрада, у тому числі й недоброякісна, поступово витісняє хоровий спів і займає всі концертні приміщення.
Керівниками шкільних хорів необхідно ставити випускників середніх і вищих музичних закладів. Хоровій справі як масовій формі виконавства треба надати вирішального значення. Необхідно організовувати аматорські, самодіяльні хори по всій країні. До цієї роботи необхідно залучати найздібніших студентів музичних вишів, і це стане запорукою майбутньої високої музичної культури суспільства.
Першим завданням вчителя музичного виховання має бути створення хорового колективу, аби прищепити дітям справжню любов до співочого мистецтва. Розвивати й прискорювати такий процес можна шляхом вивчення нотної грамоти. Тільки систематична й постійна робота в класі по співу здатна розвивати й закріплювати слух і голос у дітей.
Необхідно, щоб на уроках співу поступово й послідовно вчити дітей знаходити й розуміти красу в музиці. В основі всієї навчальної роботи має бути чистота інтонації. Чистота інтонації є важливим засобом виразності музики. Хоровий спів а капела (без музичного супроводу) найбільш за все здатний викликати справжні художні емоції в широкого суспільного загалу, а не тільки в шанувальників музичного мистецтва.
Поряд із турботою про чисту інтонацію треба не забувати про тонке відчуття ритму. Тільки чистий, осмислений спів веде до розвитку культури музичного слуху, а разом з тим – і до розвитку художнього смаку. Основна мелодія пісні за своїм діапазоном має бути доступна для виконання дитячим хором. Не можна використовувати занадто високих і занадто низьких нот.
Поряд з вивченням пісень корисно використовувати різні співочі вправи. Особлива увага на уроках співу має бути приділена розвитку внутрішнього слуху.
Надійним і могутнім, ґрунтовним помічником у розвитку музичного слуху має стати музична грамота. Ми повинні досягнути того, щоб загальноосвітня школа давала початковий рівень уміння читати нотний запис.
Якщо здійснити принцип викладання співів та музики вчителями зі спеціальною музичною освітою, то в недалекому майбутньому кожна дитина, яка закінчить школу, буде легко читати ноти.
Організація систематичної музичної освіти – справа державна. Треба наближати той час, коли чарівний вплив музики на широкі верстви населення стане доступним для кожного. А шлях до цього – через ґрунтовне вивчення народної пісні в школі.
Пісня дає відчуття волі, заохочує до праці, привчає до уваги та дисциплінованості, об’єднує людей у культурну спільноту. Спів приводить до активізації всього організму людини.
Хоровий спів в Україні – найулюбленіший нашим народом вид музичного мистецтва. Він є тією основою, на якій базується й розвивається українська музична культура й уся національна культура.
Слід зрозуміти, що музичне виховання дитини є найефективнішим засобом загального розвитку дитини. Та тільки тоді матимуть сенс уроки музики в школі, коли не тільки показовість буде метою музичного виховання, а буде створено можливість загального музичного розвитку дітей як основи їхньої музичної освіти.
Музичне виховання збагатить життя кожної людини, зробить його змістовнішим, духовнішим і щасливиішм.
Пам’ятаймо, що тільки зі щасливої дитини виростає щаслива доросла людина, тоді й зі щасливих людей виросте щаслива країна.
11.03.2009 – 21.01.2010