4 грудня 2021 року в стародавньому селі Рашків (засноване 1402 р.) Кам’янського району в Придністров’ї відбувся XVІІ фестиваль української народної пісні «Пшеничне перевесло». Цьогорічний Фестиваль збігся з відзначенням знаменної в житті великої української громади подією – Спілці українців Придністров’я імені Олександра Бута виповнилося 30 років.

Голова Спілки українців Придністров’я імені Олександра Бута Петро Богуцький, відкриваючи XVІІ фестиваль, зазначив:

«Наша Спiлка досягла певних успіхів завдяки головам районних товариств, які започаткували багато добрих справ. На жаль, багатьох із них уже нема серед нас. Ідейним  організатором і натхненником Спілки українців Придністров’я був Олександр Бут. З діючих на той час у Приднicтров’ї районних товариств української культури він організував Спілку та налагодив зв’язки Спілки з Україною.

Кам’янське товариство української культури імені Тараса Шевченко очолював Микола Миколайович Стасiшен – талановита людина. З його iнiцiативи й зусиллями в Кам’янці спорудили пам’ятник нашому Кобзареві – Тарасові Шевченку.

 В Рибниці засновником ТУК «Поділля» був Борис Тимофійович Палагнюк. Його зусиллями створена й почала виходити українська газета «Гомін», заснована українська школа, дитячий садок.

 Завдяки першим головам товариств у кожному населеному пункті Приднicтров’я, де компактно проживають українці, в школах працюють українські класи, а місті Рибниця – Українська школа, в м. Тирасполь – Український ліцей-комплекс, у місті Бендери – Українська гімназія. У Придністровському державному університеті працює кафедра української філології.

У кожному районі є по кілька ансамблів української народної пicнi. У Григорioпольському районі їх три: «Стожари», «Вербиченька», «Діброва».  У Рибницькому – «Барвінок», у Кам’янському – «Хрустовчанка», в Дубоссарах –«Чорнобривці», в Слободзейському районі – «Хуторянка», в Бендерах – «Червона калина».  Цим ансамблям уже понад 20 років. Українська народна пісня має в нас об’єднуючу силу». 

Учасників XVІІ фестивалю української народної пісні «Пшеничне перевесло» вітали представники наукових і мистецьких кіл з України.

Музичний подарунок учасникам Фестивалю української народної пісні – виступ Державного симфонічного оркестру Придністров’я (художній керівник колективу – заслужений діяч мистецтв Придністров’я Григорій Олексійович Мосейко).

Нічого не було тільки від Посольства України в Республіці Молдова. Таке враження, що нинішні дипломати й урядовці, зокрема з Мінкульту, не хочуть навіть думати про українців Придністров’я.

У Придністров’ї мешкає понад 120 тисяч українців – третина населення реґіону. Найчисельніша українська громада в Тирасполі – найбільшому місті Придністров’я. На півночі, у Рибницькому й Кам’янському районах, мешкають українці-автохтони, адже це історично українське Поділля.

Фестиваль «Пшеничне перевесло» як масштабне культурно-мистецьке дійство з символічною назвою сприяє єднанню українців Придністров’я навколо ідеї збереження власної ідентичності, популяризує серед населення реґіону української пісні. Сам процес культурно-мистецької праці активізує культурно-соціальний розвиток українців Придністров’я та сприяє зміцненню культурних зв’язків зі своєю історичною батьківщиною.

Цього року за організацію й проведення XVІІ фестивалю української народної пісні «Пшеничне Перевесло» відповідало Кам’янське районне товариство української культури імені Тараса Шевченка. Голова оргкомітету Фестивалю – голова Кам’янського РТУК імені Тараса Шевченка Валентина Стасішена.

У фестивалі взяли участь майже 100 самодіяльних артистів. Прозвучало понад 30 пісень. Глядачам була продемонстрована виконавська культура в усьому її розмаїтті: від традиційного народного співу а капела чи у супроводі одного музичного інструмента – до сучасного аранжування у стилі рок-груп.

Ось перелік мистецьких колективів та окремих виконавців – учасників XVІІ фестивалю та їхній репертуар:

1. Заслужений художній колектив «Хрустовчанка» (Кам’янський район):
   «Заспівай, соловейко»
   «Посіяла баба конопель»

2. Народний ансамбль козацької пісні «Черемшинка» Катеринівського Будинку культури (Кам’янський район):
   «Летіла зозуля»
   «Мені ворожка ворожила»

3. Дитячий вокальний ансамбль «Веселі дівчата» с. Слобода-Рашків (Кам’янський район):
   Віночок українських народних пісень

4. Народний вокально-інструментальний ансамбль «Джерела» (м. Тирасполь):
   «Полюбила я Степана»

5. Георгій Бадюл (м. Тирасполь):
   «Із сиром пироги»

6. Неллі Дегтярьова і Яфіт Дашко (м. Тирасполь):
   «Ой, ходила дівчина бережком»

7. Марія Соколова (м. Тирасполь):
   «Несе Галя воду»

8. Народний колектив «Стожари» (Григоріопольський район):
   «Горіхове сіделечко»
   «Як же ж мені не співати?»

9. Народний ансамбль української пісні «Вербиченька» (с. Маяк Григоріопольського району):
   «Ой, літає соколоньку»
   «Через сад, виноград»

10. Народний самодіяльний ансамбль української пісні «Барвінок» (Рибницький район):
    попурі «Заспіваймо пісню веселеньку»  з українських народних пісень
    народна пісня «Ой, сиділа дівчина край віконця»

11. Дует Галина Маланчук і Галина Галаченко (Рибницький район):
    «Місяць на небі»

12. Дитячий вокальний ансамбль української пісні «Золоті дзвіночки» (Рибницький район):
    «Гренчаники мої»
    «Як діждемо літа»

13. Вокальний ансамбль «Калинонька» (м. Бендери):
    «Через поле широкеє»
    «Їхали козаченьки»

14. Верническо Ганна (м. Бендери):
    «Ой, летіли журавлі»

15. Ганна і Андрій Верническо (м. Бендери):
    «Не питай»

16. Вокальний дует Кароліна та Роксана Слогіни (м. Бендери):
    «Подоляночка»

17. Дует Ілона Демишкан та Савелій Жумасій (м. Бендери):
    «Чом ти не прийшов?»

18. Тетяна Спільченко (м. Бендери):
    «Цвіте терен»

19. Народний вокальний ансамбль «Чобручанка» (с. Чобручі Слободзейського району):
    «Ой, у вишневому саду»
    «А я чорнява»

20. Дует Ангеліна Попова і Дарія Пушкаренко (с. Чобручі Слободзейського району):
    «Ой, у гаю при Дунаю»
    «Зеленеє жито»

21. Фольклорний ансамбль «Маріца» (с. Незавертайлівка Слободзейського району):
    «Хочу молодого»
    «Ой там, на толку, на базарі»

22. Вокальний колектив «Забавушка» (с. Незавертайлівка Слободзейського району):
    «Зоря моя вечірняя»
    «Ой, у полі стоїть верба»

23. Дует «Начало» (с. Красне Слободзейського району):
    «Ой, там, на горі»
    «Кажуть мені люди, сусіди»

«Пісні пролунали яскраво, натхненно, розкрили історію нашого народу, його прекрасну душу», – відзначила голова журі XVІІ фестивалю української народної пісні «Пшеничне Перевесло» народна артистка України Світлана Мирвода.

Призові місця визначили в різних номінаціях і вікових групах: серед дорослих виконавців, молоді та дітей. Вищі нагороди конкурсу вручені юному солістові з Тирасполя Георгію Бадюлу, дуетам «Начало» (Слободзейський район), Ганні й Андрія Верническо (м. Бендери), Неллі Дегтярьовій та Яфіт Дашко (Тирасполь), ансамблям «Стожари» (м. Григоріополь) і «Калинонька» (м. Бендери).

За умовами Фестивалю конкурсанти виконують тільки народні пісні або ж пісні на поезію Тараса Шевченка без інструментального супроводу чи під живий акомпанемент.

Кобзареве слово для українців Придністров’я має велику силу. Ще в 2012 завдяки Надзвичайному i Повноважному Послу України в Республіці Молдова Сергію Івановичу Пирожкову та очільнику Придністров’я Ігорю Миколайовичу Смирнову в Республіканському українському теоретичному ліцеї-комплексі, що в Тирасполі, було відкрито «Шевченківську світлицю». Завдяки зусиллям керівника Українського центру «Співробітництво» Володимира Геннадійовича Фоменка тут започатковано єдиний у Світі «Театр-музей Тараса Шевченка». Вони діють у рамках спільного міжнародного проекту «Центр культурної спадщини Тараса Шевченка».

Фестиваль української народної пісні «Пшеничне перевесло» в Придністров’ї утверджує мистецький принцип великого українського хорового дириґента й педагога ХХ–ХХІ століть, народного артиста України, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, Героя України Павла Івановича Муравського (1914–2014) – «Спів дає відчуття волі». Ця істина маестро Муравського стала девізом Всеукраїнського хорового руху під назвою «Хорова школа Павла Муравського». Високий мистецький рівень фестивальної програми «Пшеничного перевесла» засвідчує, що ви також – повноправні учасники Всеукраїнського хорового руху. Тож і вашим хоровим колективам ваш земляк-подолянин маестро Павло Муравський заповідав дбати про якість хорового співу: «Першочергове завдання хорових колективів – виховання в слухачів доброго музичного смаку й любові до співу. Велике значення конкурсів і фестивалів полягає в тому, що вони є яскравим прикладом для піднесення виконавської якості хорових колективів, а також української співочої культури в цілому. Чистий спів посилює відчуття життя. А наш традиційний хоровий спів у природному ладові спонукає людей до високодуховного, культурного життя й сприяє наведенню ладу в суспільстві. Адже культурні люди знають, як жити достойно».

Прес-центр Фестивалю

The post XVІІ фестиваль української народної пісні «Пшеничне перевесло» appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Шостого жовтня виповнилися перші роковини пам

Учні Маестро вшанували його пам’ять у Києві, земляки пошанували в рідному селі Дмитрашківка на Вінниччині.

А в райцентрі Піщанка вже вчетверте відбувся Обласний фестиваль-конкурс хорового мистецтва імені Павла Муравського під девізом Маестро «Чистота співу – чистота життя». Високий рівень хорового мистецтва явили слухачам кращі народні аматорські колективи Вінниччини: «Діброва» з Піщанки, «Зачарована долина» з Дмитрашківки, хор Тульчинського училища культури, хор працівників культури Вінницького району, «Вінок Поділля» з Іллінців, «Відлуння» з Томашполя, хор з Тростянця, хор агрофірми «Ольгопіль» Чечельницького району.

Справджується сподівання Маестро Муравського, що в майбутньому, коли в його рідний край приїздитимуть хорові колективи на конкурси й фестивалі його імені, вони дбатимуть про якість хорового співу:

«Велике значення наших конкурсів і фестивалів полягає в тому, що вони є яскравим прикладом для піднесення виконавської якості хорових колективів, а також української співочої культури в цілому. Чистий спів посилює відчуття життя, робить його змістовнішим, духовнішим і щасливішим. Показником щастя є висока духовна якість людського життя. А наш традиційний хоровий спів у природному ладові спонукає людей до високодуховного, культурного життя й сприяє наведенню ладу в суспільстві. Наша рідна Україна – одна з найбагатших співочих країн світу. І тому нашим хоровим колективам належить співати на найвищому професійному рівні. Тож я закликаю всіх, хто має відношення до музичної культури, самовіддано працювати над удосконаленням виконавської якості. І це стане показником якості й нашого мистецтва, й нашого життя. А якість сама не прийде, за якість треба боротися!».

Цей заповіт Маестро ґрунтується на глибинному відчутті й усвідомленні традиції українського хорового акапельного співу, закоріненій у прадавній сонячній обрядовості. Принципові засади традиції хорового акапельного співу є світоглядним осердям цілісної системи української культури. Через тонкі звуко-енергетичні вібрації злагодженого гуртового співу відбувається ідентифікація людини з рідною природою, з етнічним єством і духовним типом.

Український багатоголосний спів у природному ладовому інтонуванні є модулем самоорганізації збірної цілісності українського етнічного єства. Заснована на цих традиційних засадах українського народного хорового співу Глухівська співоча школа (1728) подолала церковно-імперське «московское столповое пение» (одноголосся). А великий Олександр Кошиць ствердив традиційні засади українського багатоголосся, заснувавши в українській музичній культурі Київську хорову школу. Павло Муравський протягом 80 років своєї подвижницької мистецько-педагогічної праці утверджував ці принципові засади акапельного академічного співу хорової школи Олександра Кошиця й створив свою хорову школу.

Для збереження спадщини свого Вчителя й розвитку традиції українського акапельного хорового співу учні й послідовники Маестро Муравського об’єднались у Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського». Фонд має перші вагомі результати своєї праці: видано за сприяння доброчинця О. Г. Шпака методику навчання чистого акапельного хорового співу «Павло Муравський. Моя хорова школа» та перший том семитомного зібрання хорових творів на слова Тараса Шевченка «Пісенний «Кобзар».

Уасники Обласного фестивалю-конкурсу хорового мистецтва імені Павла Муравського отримали від Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» ці заповітні праці Маестро.

Наприкінці листопада в Києві відбудеться Друге Хорове свято «Школа Павла Муравського», започатковане минулого року. Мета Хорового свята – поширення мистецьких, світоглядних засад Хорової школи Муравського, розвиток і популяризація української хорової культури та початок здійснення заповіданого Павлом Муравським Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря».

Олександер ШОКАЛО

Всеукраїнський культурологічний тижневик «Слово Просвіти», №43,
29 жовтня – 4 листопада 2015 р.

http://slovoprosvity.org/2015/10/29/kamerton-maestro-muravskogo/

The post Камертон маестро Муравського appeared first on Хорова школа Павла Муравського.