4 грудня 2021 року в стародавньому селі Рашків (засноване 1402 р.) Кам’янського району в Придністров’ї відбувся XVІІ фестиваль української народної пісні «Пшеничне перевесло». Цьогорічний Фестиваль збігся з відзначенням знаменної в житті великої української громади подією – Спілці українців Придністров’я імені Олександра Бута виповнилося 30 років.
Голова Спілки українців Придністров’я імені Олександра Бута Петро Богуцький, відкриваючи XVІІ фестиваль, зазначив:
«Наша Спiлка досягла певних успіхів завдяки головам районних товариств, які започаткували багато добрих справ. На жаль, багатьох із них уже нема серед нас. Ідейним організатором і натхненником Спілки українців Придністров’я був Олександр Бут. З діючих на той час у Приднicтров’ї районних товариств української культури він організував Спілку та налагодив зв’язки Спілки з Україною.
Кам’янське товариство української культури імені Тараса Шевченко очолював Микола Миколайович Стасiшен – талановита людина. З його iнiцiативи й зусиллями в Кам’янці спорудили пам’ятник нашому Кобзареві – Тарасові Шевченку.
В Рибниці засновником ТУК «Поділля» був Борис Тимофійович Палагнюк. Його зусиллями створена й почала виходити українська газета «Гомін», заснована українська школа, дитячий садок.
Завдяки першим головам товариств у кожному населеному пункті Приднicтров’я, де компактно проживають українці, в школах працюють українські класи, а місті Рибниця – Українська школа, в м. Тирасполь – Український ліцей-комплекс, у місті Бендери – Українська гімназія. У Придністровському державному університеті працює кафедра української філології.
У кожному районі є по кілька ансамблів української народної пicнi. У Григорioпольському районі їх три: «Стожари», «Вербиченька», «Діброва». У Рибницькому – «Барвінок», у Кам’янському – «Хрустовчанка», в Дубоссарах –«Чорнобривці», в Слободзейському районі – «Хуторянка», в Бендерах – «Червона калина». Цим ансамблям уже понад 20 років. Українська народна пісня має в нас об’єднуючу силу».
Учасників XVІІ фестивалю української народної пісні «Пшеничне перевесло» вітали представники наукових і мистецьких кіл з України.
Музичний подарунок учасникам Фестивалю української народної пісні – виступ Державного симфонічного оркестру Придністров’я (художній керівник колективу – заслужений діяч мистецтв Придністров’я Григорій Олексійович Мосейко).
Нічого не було тільки від Посольства України в Республіці Молдова. Таке враження, що нинішні дипломати й урядовці, зокрема з Мінкульту, не хочуть навіть думати про українців Придністров’я.
У Придністров’ї мешкає понад 120 тисяч українців – третина населення реґіону. Найчисельніша українська громада в Тирасполі – найбільшому місті Придністров’я. На півночі, у Рибницькому й Кам’янському районах, мешкають українці-автохтони, адже це історично українське Поділля.
Фестиваль «Пшеничне перевесло» як масштабне культурно-мистецьке дійство з символічною назвою сприяє єднанню українців Придністров’я навколо ідеї збереження власної ідентичності, популяризує серед населення реґіону української пісні. Сам процес культурно-мистецької праці активізує культурно-соціальний розвиток українців Придністров’я та сприяє зміцненню культурних зв’язків зі своєю історичною батьківщиною.
Цього року за організацію й проведення XVІІ фестивалю української народної пісні «Пшеничне Перевесло» відповідало Кам’янське районне товариство української культури імені Тараса Шевченка. Голова оргкомітету Фестивалю – голова Кам’янського РТУК імені Тараса Шевченка Валентина Стасішена.
У фестивалі взяли участь майже 100 самодіяльних артистів. Прозвучало понад 30 пісень. Глядачам була продемонстрована виконавська культура в усьому її розмаїтті: від традиційного народного співу а капела чи у супроводі одного музичного інструмента – до сучасного аранжування у стилі рок-груп.
Ось перелік мистецьких колективів та окремих виконавців – учасників XVІІ фестивалю та їхній репертуар:
- Заслужений художній колектив «Хрустовчанка» (Кам’янський район):
«Заспівай, соловейко»
«Посіяла баба конопель»
- Народний ансамбль козацької пісні «Черемшинка» Катеринівського Будинку культури (Кам’янський район):
«Летіла зозуля»
«Мені ворожка ворожила»
- Дитячий вокальний ансамбль «Веселі дівчата» с. Слобода-Рашків (Кам’янський район):
Віночок українських народних пісень
- Народний вокально-інструментальний ансамбль «Джерела» (м. Тирасполь):
«Полюбила я Степана»
- Георгій Бадюл (м. Тирасполь):
«Із сиром пироги»
- Неллі Дегтярьова і Яфіт Дашко (м. Тирасполь):
«Ой, ходила дівчина бережком»
- Марія Соколова (м. Тирасполь):
«Несе Галя воду»
- Народний колектив «Стожари» (Григоріопольський район):
«Горіхове сіделечко»
«Як же ж мені не співати?»
- Народний ансамбль української пісні «Вербиченька» (с. Маяк Григоріопольського району):
«Ой, літає соколоньку»
«Через сад, виноград»
- Народний самодіяльний ансамбль української пісні «Барвінок» (Рибницький район):
попурі «Заспіваймо пісню веселеньку» з українських народних пісень
народна пісня «Ой, сиділа дівчина край віконця»
- Дует Галина Маланчук і Галина Галаченко (Рибницький район):
«Місяць на небі»
- Дитячий вокальний ансамбль української пісні «Золоті дзвіночки» (Рибницький район):
«Гренчаники мої»
«Як діждемо літа»
- Вокальний ансамбль «Калинонька» (м. Бендери):
«Через поле широкеє»
«Їхали козаченьки»
- Верническо Ганна (м. Бендери):
«Ой, летіли журавлі»
- Ганна і Андрій Верническо (м. Бендери):
«Не питай»
- Вокальний дует Кароліна та Роксана Слогіни (м. Бендери):
«Подоляночка»
- Дует Ілона Демишкан та Савелій Жумасій (м. Бендери):
«Чом ти не прийшов?»
- Тетяна Спільченко (м. Бендери):
«Цвіте терен»
- Народний вокальний ансамбль «Чобручанка» (с. Чобручі Слободзейського району):
«Ой, у вишневому саду»
«А я чорнява»
- Дует Ангеліна Попова і Дарія Пушкаренко (с. Чобручі Слободзейського району):
«Ой, у гаю при Дунаю»
«Зеленеє жито»
- Фольклорний ансамбль «Маріца» (с. Незавертайлівка Слободзейського району):
«Хочу молодого»
«Ой там, на толку, на базарі»
- Вокальний колектив «Забавушка» (с. Незавертайлівка Слободзейського району):
«Зоря моя вечірняя»
«Ой, у полі стоїть верба»
- Дует «Начало» (с. Красне Слободзейського району):
«Ой, там, на горі»
«Кажуть мені люди, сусіди»
«Пісні пролунали яскраво, натхненно, розкрили історію нашого народу, його прекрасну душу», – відзначила голова журі XVІІ фестивалю української народної пісні «Пшеничне Перевесло» народна артистка України Світлана Мирвода.
Призові місця визначили в різних номінаціях і вікових групах: серед дорослих виконавців, молоді та дітей. Вищі нагороди конкурсу вручені юному солістові з Тирасполя Георгію Бадюлу, дуетам «Начало» (Слободзейський район), Ганні й Андрія Верническо (м. Бендери), Неллі Дегтярьовій та Яфіт Дашко (Тирасполь), ансамблям «Стожари» (м. Григоріополь) і «Калинонька» (м. Бендери).
За умовами Фестивалю конкурсанти виконують тільки народні пісні або ж пісні на поезію Тараса Шевченка без інструментального супроводу чи під живий акомпанемент.
Кобзареве слово для українців Придністров’я має велику силу. Ще в 2012 завдяки Надзвичайному i Повноважному Послу України в Республіці Молдова Сергію Івановичу Пирожкову та очільнику Придністров’я Ігорю Миколайовичу Смирнову в Республіканському українському теоретичному ліцеї-комплексі, що в Тирасполі, було відкрито «Шевченківську світлицю». Завдяки зусиллям керівника Українського центру «Співробітництво» Володимира Геннадійовича Фоменка тут започатковано єдиний у Світі «Театр-музей Тараса Шевченка». Вони діють у рамках спільного міжнародного проекту «Центр культурної спадщини Тараса Шевченка».
Фестиваль української народної пісні «Пшеничне перевесло» в Придністров’ї утверджує мистецький принцип великого українського хорового дириґента й педагога ХХ–ХХІ століть, народного артиста України, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, Героя України Павла Івановича Муравського (1914–2014) – «Спів дає відчуття волі». Ця істина маестро Муравського стала девізом Всеукраїнського хорового руху під назвою «Хорова школа Павла Муравського». Високий мистецький рівень фестивальної програми «Пшеничного перевесла» засвідчує, що ви також – повноправні учасники Всеукраїнського хорового руху. Тож і вашим хоровим колективам ваш земляк-подолянин маестро Павло Муравський заповідав дбати про якість хорового співу: «Першочергове завдання хорових колективів – виховання в слухачів доброго музичного смаку й любові до співу. Велике значення конкурсів і фестивалів полягає в тому, що вони є яскравим прикладом для піднесення виконавської якості хорових колективів, а також української співочої культури в цілому. Чистий спів посилює відчуття життя. А наш традиційний хоровий спів у природному ладові спонукає людей до високодуховного, культурного життя й сприяє наведенню ладу в суспільстві. Адже культурні люди знають, як жити достойно».
Прес-центр Фестивалю