Презентація наукових видань Інституту книгознавства
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
28 вересня 2021 р. у філії № 1 Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, що знаходиться за адресою вул. Володимирська 62, відбулася урочиста подія – презентація двох наукових видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: колективної монографії відділу музичних фондів «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» та колективної монографії Інституту книгознавства «З історії книжкової культури України: дослідження ретроспективних книжкових, образотворчих, музичних видань та історичних колекцій з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського».
На урочистому заході були присутні науковці, музикознавці, диригенти, композитори, музиканти-виконавці, автори-укладачі означених наукових праць, співробітники бібліотеки: Генеральний директор НБУВ, доктор історичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України Любов Дубровіна, директор Інституту книгознавства, доктор історичних наук Галина Ковальчук, завідувачка відділу музичних фондів Інституту книгознавства, кандидат мистецтвознавства, науковий редактор видання «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» Лариса Івченко, старший науковий співробітник відділу музичних фондів Інституту книгознавства, кандидат мистецтвознавства, відповідальний редактор видання «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» Людмила Руденко, укладачі видання співробітники відділу музичних фондів Ірина Савченко, Євгенія Кожушко, Олена Цибульська, Світлана Літвінова, Ірина Куркова, а також автори розділів колективної монографії «З історії книжкової культури України: дослідження ретроспективних книжкових, образотворчих, музичних видань та історичних колекцій з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», Наталія Бондар, Гліб Юхимець, Олена Курганова та інші.
Почесними гостями заходу були: доктор мистецтвознавства, Народний артист України Іван Гамкало; доктор філософії, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Валентина Кузик; заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені М. В. Лисенка, засновник, художній керівник-директор Київського муніципального хору «Хрещатик» (1994–2007), ініціатор заснування й натхненниця Камерного хору «Moravski» (2017) при БФ «Хорова школа Павла Муравського» Лариса Бухонська; член Національної спілки письменників України, засновник і головний редактор науково-популярного журналу універсального змісту «Український Світ», відповідальний редактор Зібрання хорових творів у семи томах «Пісенний «Кобзар» Олександер Шокало; лауреати міжнародних конкурсів піаніст, кандидат мистецтвознавства Андрій Кутасевич та співачка Наталія Максимчук, а також творчий колектив видавничого дому «Академперіодика» у якому були видані колективна монографія відділу музичних фондів «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» та колективна монографія Інституту книгознавства «З історії книжкової культури України: дослідження ретроспективних книжкових, образотворчих, музичних видань та історичних колекцій з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», на чолі з директором видавництва Оленою Вакаренко. Також захід відвідали викладачі Національного університету культури і мистецтва, Університету імені М. Драгоманова, наукові співробітники Музею театрального, музичного та кіномистецтва, представники Національної спілки композиторів України, зокрема Генадій Сасько, Ігор Тилик, Антон Кармазін та інші.
Вступне слово виголосила модератор заходу – директор Інституту книгознавства Галина Ковальчук. Далі виступили відповідальний редактор книги «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» Людмила Руденко та науковий редактор Лариса Івченко. Вони познайомили слухачів з цікавою структурою «Музичної Шевченкіани», розповіли про її особливості, актуальніcть та новизну, а також про натхненну роботу та плідну співпрацю з творчим колективом видавництва «Академперіодика». Докладніше про видання «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» дивіться за посиланням на сайті НБУВ http://nbuv.gov.ua/node/5226
Директор Інституту книгознавства Галина Ковальчук ознайомила гостей з колективною монографією Інституту «З історії книжкової культури України: дослідження ретроспективних книжкових, образотворчих, музичних видань та історичних колекцій з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», з її структурою, особливостями та актуальністю. Г. Ковальчук підкреслила, що колективна монографія є підсумком наукових досліджень з історії книжкової культури України, які проводилися науковцями Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського упродовж 2016–2018 років на базі фондів відділів стародруків та рідкісних видань, образотворчих мистецтв, музичних фондів, зарубіжної україніки, бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Акцентувала на тому, що історія книжкової культури України XVI–XХ ст., яка постає зі сторінок цього видання, має різноаспектний, але абсолютно достовірний характер, оскільки ґрунтується на конкретних джерелах і буде завжди актуальною для книгознавців, бібліотекознавців, бібліографів, істориків вітчизняної культури, музикознавців, джерелознавців, аспірантів та студентів.
Після ознайомчої інформації про колективну монографію «З історії книжкової культури України: дослідження ретроспективних книжкових, образотворчих, музичних видань та історичних колекцій з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», яка прозвучала з уст Г. Ковальчук, слово взяла директор видавничого дому «Академперіодика» Олена Вакаренко. Вона з захопленням розповіла про роботу над двома виданнями, що презентувалися, наголосила на їх цінності та інформативності, підкреслила необхідність подальшої співпраці видавництва й бібліотеки, а також висловила свою подяку авторам обох праць за натхненну та кропітку працю.
З вітальним словом та відчуттям гордості за своїх співробітників виступила Генеральний директор НБУВ Любов Дубровіна. Теплі слова про роботу над виданнями та співпрацю зі співробітниками НБУВ висловили редактори: Зоя Болкотун, редактор «Музичної Шевченкіани» та Олеся Чадюк, редактор колективної монографії.
Щиру вдячність за вихід у світ «Музичної Шевченкіани» висловили народний артист України Іван Гамкало, доктор філософії Валентина Кузик, заслужений діяч мистецтв України Лариса Бухонська, письменник Олександер Шокало та інші.
Після закінчення заходу відбувся невеликий концерт, у якому прозвучали вокальні твори на поезію Тараса Шевченка та інструментальний твір, присвячений поетові. Першу частину з «Шевченківської сюїти» для фортепіано композитора Бориса Лятошинського виконав лауреат міжнародних конкурсів, кандидат мистецтвознавства Андрій Кутасевич. Вокальні твори на Шевченкову поезію Сергія Рахманінова («Полюбилася я…», в перекладі Олексія Плещеєва) та Дениса Бонковського («Нащо мені чорні брови», в аранжуванні Леоніда Кауфмана) виконала лауреат міжнародних конкурсів Наталія Максимчук (меццо-сопрано) у фортепіанному супроводі Андрія Кутасевича.
На завершення цієї урочистої події всі присутні заспівали «Реве та стогне Дніпр широкий» на мелодію Данила Крижанівського.
Музична Шевченкіана
у фондах Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського
Нещодавно відбулася надзвичайно приємна й велика подія у відділі музичних фондів Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського У видавничому домі «Академперіодика» НАН України надруковано тираж колективної праці – наукового видання «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (обсяг 104 друк. арк., наклад – 200 примірників). Видання здійснено за кошти Цільової комплексної програми «Створення та розвиток науково-видавничого комплексу НАН України». Творчий колектив Відділу музичних фондів (відп. ред. Л. Г. Руденко, наук. ред. Л. В. Івченко; укладачі: Л. В. Івченко, Л. Г. Руденко, І. В. Савченко, Є. В. Кожушко, С. А. Літвінова, О. А. Цибульська, К. В. Азюковська, І. С. Куркова) приносить щиросердечну вдячність співробітникам ВД «Академперіодика», які працювали над втіленням нашої праці у видання: Анні Радченко, Зої Болкотун, Вадиму Рего, Тетяні Шендерович, Євгену Ільницькому, Вікторії Каніщевій та іншим. Окрема подяка за підготовку ілюстрацій до видання співробітнику відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій НБУВ провідному бібліотекарю А. І. Забіяці. Вважаємо за приємний обов’язок щиросердо подякувати також науковцям і колегам, до яких зверталися автори-укладачі у процесі роботи та апробації її окремих фрагментів, – І. Д. Войченко, І. Д. Гамкалу, Г. І. Ковальчук, М. Д. Копиці, І. М. Лисенку, К. В. Лобузіній, О. В. Москальцю, В. Ю. Омельчуку та ін., а також керівництву бібліотеки за розуміння та підтримку.
Робота над нотобібліографією Тараса Шевченка тривала з 2013 р., коли у відділі музичних фондів було розпочато формування бази даних «Музична Шевченкіана». У роботі над формуванням електронного ресурсу, що став основою даного каталогу, брали участь усі співробітники відділу: Л. В. Івченко, Є. В. Кожушко, І. С. Куркова, С. А. Літвінова, О. А. Макогон (Шевченко), Л. Г. Руденко, І. В. Савченко, О. А. Цибульська і колеги, які у даний час не працюють у відділі з різних причин: К. В. Азюковська, І. Ф. Бобришева, О. А. Вакульчук, В. Г. Гурина.
У процесі роботи використовувалися бібліографічні описи музичної Шевченкіани з традиційного каталогу на картках, де зберігаються записи, здійснені нашими попередниками, починаючі від 30-х років ХХ ст. Нашими маяками були провідні музикознавці-шевченкознавці.
Старші співробітники відділу добре пам’ятають Олександра Андрійовича Правдюка (1926–1994), – видатного фольклориста і автора фундаментальних досліджень у галузі музичної Шевченкіани, який довгі роки був читачем у нашому читальному залі. У фонді відділу зберігається примірник його збірки «Народні пісні на слова Тараса Шевченка» (Київ : Вид-во АН УРСР, 1961), що була «першою спробою подати в більш-менш повному вигляді кращі пісні на слова Т. Г. Шевченка» з дарчим написом: «Музичному відділу Бібліотеки АН УРСР від упорядника. 20.Х.1961 р. О. Правдюк». Немов естафету передано нам від Олександра Правдюка. Важко уявити собі нашу сьогоднішню музичну Шевченкіану без його досліджень, так само, як і без дослідження Антоніни Касперт (Шевченко і музика : Нотографічні та бібліографічні матеріали (1861–1961) / склала А. І. Касперт. – Київ : Мистецтво, 1964), яка у свою чергу спиралася на досвід Миколи Грінченка, пам’яті котрого й було присвячено її довідник «Шевченко і музика» . Маємо надію, що і наш науковий каталог не буде останнім у низці досліджень музичної Шевченкіани, оскільки тема ця є невичерпною, як і любов народу до великого Кобзаря.
Науковий каталог «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» укладено з метою подати систематизовану інформацію про друковані та рукописні музичні твори, народні пісні та їхні обробки на тексти великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, а також про музичні твори, написані за мотивами його творчості або присвячені поетові, що зберігаються у найбільшому в нашій державі нотному зібранні – відділі музичних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ).
Науковий каталог складається із передмови «Про науковий каталог» (Л. Івченко), вступної статті «Про «Музичну Шевченкіану НБУВ» (Л. Руденко), 5 розділів, покажчика імен, систематичного покажчика (І. Савченко). Важливе значення у науковому каталозі належить змісту, який фактично замінює покажчик назв.
Перший розділ – «Музичні твори на тексти Тараса Шевченка». У розділі міститься інформація про окремі музичні твори на тексти Т. Г. Шевченка – оригінальні (авторські) музичні твори композиторів, обробки народних пісень (із визначеними та невизначеними авторами обробок); народні пісні (як анонімні, так і ті, де автора вдалося встановити). Нотні джерела в розділі систематизовано за гаслами, які відповідають назвам текстам Шевченка. Якщо назва музичного твору не збігається з текстом Шевченка, а дана композитором або редактором, то застосовується гасло-посилання до першоджерела поета. Гасла подаються за абеткою, і саме такий, абетковий спосіб розташування матеріалу, здається оптимальним, враховуючи якнайширшу аудиторію користувачів каталогом. Адже для того, щоб знайти музичні твори, написані на певні слова, немає необхідності знати або пригадувати, з якої поезії Шевченка вони походять. І, навпаки, якщо відомо тільки назву музичного твору, – дізнатися,хто з композиторів написав музику і який саме текст поета став його основою. У першому розділі міститься 384 гасла, до цього розділу також віднесено з десяток творів, автором яких зазначено Т. Г. Шевченка помилково.
Другий розділ – «Музичні твори за мотивами творів Т. Шевченка». У розділі подається бібліографічна інформація про музичні твори за мотивами поезій Тараса Шевченка, тобто ті, в яких літературний текст Шевченка слугував основою,сюжетом, епіграфом, а сама ж програма або лібрето твору створені композитором/або лібретистом. Здебільшого в розділі описано сценічні твори, уривки зі сценічних творів, симфонічна, інструментальна музика. У цьому ж розділі розміщено інструментальні переробки пісень на тексти Т. Г. Шевченка (для фортепіано, струнного квартету, духового оркестру). Розташовано описи за гаслами – назвами творів Шевченка, а далі – за прізвищами композиторів (за абеткою), спочатку публікація повного твору чи партитури,а за ними – окремі уривки та переклад для іншого складу виконавців, у разі публікації того самого твору – за прямою хронологією.
Третій розділ – «Присвячено Шевченкові». У розділі систематизовано музичні твори про Тараса Шевченка і присвячені йому твори. Для впорядкування до цього розділу відбирались усі музичні твори про Шевченка, ті, у яких зазначено присвяту на титульному аркуші чи перед нотним текстом, або вони мають неоголошену присвяту, про яку відомо з історії написання та побутування твору. До розділу увійшли тільки ті вокальні твори, які написані на будь-які літературні тексти, крім Т. Шевченка. Описи у розділі систематизовано за жанровими ознаками музичних творів і розташовано за рубриками: народні пісні; опери, ораторії, кантати; вокальні твори (хори та солоспіви);твори для симфонічного та духового оркестрів; твори для струнного оркестру, струнного квартету та скрипки; твори для сольних інструментів (в основному фортепіано). Розташування описів у відповідних рубриках – за абеткою народних пісень чи композиторів і прямою хронологією.
Четвертий розділ – «Улюблені, використані та записані Т. Шевченком народні пісні». Порядок розташування описів — народні пісні за абеткою і пряма хронологія видань.
П’ятий розділ – «Основні використані нотні збірки». У цьому розділі бібліографічно описано нотні збірки (тобто джерела, де представлено більше одного твору). Розділ містить основні бібліографічні описи (аналітичних описів і описів моновидань тут немає) і складається із трьох підрозділів. У першому описані збірки за назвами, там подано твори різних композиторів на слова Т. Шевченка (розташовано за абеткою назв), у другому – збірки за композиторами, кожна збірка вміщує твори одного автора на тексти Тараса Григоровича (розташовано за абеткою композиторів), у третьому – збірки народних пісень, де трапилися пісні на слова Т. Г. Шевченка або записані чи використані ним. Фактично цей розділ інформує про більшість збірок, з яких зроблено аналітичні описи для попередніх розділів.
Довідково-допоміжний апарат каталогу містить два покажчики.
- Іменний покажчик. Наводяться прізвища осіб, які є авторами музики, слів, лібрето, літературних першоджерел, обробок, аранжувань, оркестровок або укладачами, редакторами видання, перекладачами літературних текстів, авторами художнього оформлення, фольклористами чи особами, від яких записано мелодію. Там само зазначені інші особи (не автори), які згадані у виданні (портрети, присвяти, репертуар тощо). Від варіантних форм прізвищ, розкритих псевдонімів та криптонімів даються посилання на справжні прізвища осіб (усього 1480 прізвищ).
- Систематичний покажчик (за засобами виконання) укладений Іриною Савченко.
Завдяки тому, що нотний фонд НБУВ є найбагатшим у нашій країні, запропонована у цій праці віртуальна колекція «Музична Шевченкіана» має наукову, історичну та художню цінність. Хронологічне охоплення документів доволі тривале: від 1833 і до 2017 року. Але, на жаль, науковий каталог «Музична Шевченкіана у фондах НБУВ» не може претендувати на стовідсоткову повноту висвітлення теми, оскільки не все, що було написано композиторами, опубліковано, й не все, що опубліковано, потрапило до сховища відділу музичних фондів НБУВ. Також не виключено, що деякі твори опинилися поза нашою увагою.
Сподіваємося, що науковий каталог «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» стане помітним внеском у розвиток музичного джерелознавства та нотобібліографії, новою джерельною базою для вивчення музичних інтерпретацій творчості Великого Кобзаря. Адже матеріали праці можна використовувати у довідкових виданнях та енциклопедіях, у програмах спеціальних і загальних курсів з історії музичного мистецтва, під час укладання підручників і навчальних посібників, створення навчальних програм і загалом усім тим, хто поціновує українську пісню. До того ж ця наукова праця з порівняно новою структурою значно полегшить добір репертуару виконавцям. Усі описи «Музичної Шевченкіани» вже доступні на сайті НБУВ, що суттєво спрощує користувачам бібліотеки пошук цінних матеріалів,які зберігаються в її фондах.
© Людмила Руденко, с. н. с. відділу музичних фондів НБУВ
© Лариса Івченко, зав. відділу музичних фондів НБУВ