Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський
Заповітний мистецький задум маестро Муравського
Павло Іванович Муравський (1914–2014) – великий український хоровий дириґент і педагог, легенда хорового мистецтва ХХ–ХХІ століть, народний артист України, професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1979), Герой України (2009).
Старші покоління поціновувачів української співочої культури знають Павла Муравського як довголітнього (понад 20 років) художнього керівника й головного дириґента державних українських хорових капел «Трембіта» (з 1948 по 1964) і «Думка» (з 1964 по 1969), хору Українського радіо (з 1985 по 1986) та навчального хору студентів дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії (з 1995 – Національна музична академія України) імені П. І. Чайковського (з 1965 по 2005 – художній керівник і головний дириґент; з 2005 по 2014 – консультант). Ще в капелі «Трембіта» маестро Муравський запровадив методику акапельного співу й відтоді не розлучався з камертоном.
Для кількох поколінь українських музикантів Павло Іванович – улюблений Вчитель: працюючи в «Трембіті», викладав хорове дириґування у Львівській державній консерваторії імені М. В. Лисенка; потім близько 50 років навчав чистому співу студентів Київської консерваторії – Національної музичної академії.
Маестро Павло Муравський виконав і записав понад 1000 хорових творів різних авторів: А. Веделя, М. Березовського, Г. Сковороди, Д. Бортнянського, Л. Бетховена, А. Моцарта, Дж. Верді, Г. Малера, П. Чайковського, О. Скрябіна, І. Стравінського, О. Кошиця, М. Леонтовича, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, багатьох інших українських і зарубіжних композиторів. Особливою подією в музичній культурі стали записані ним зі студентським хором Київської консерваторії «Шедеври української хорової музики» (1972) та всі хорові твори М. Леонтовича до 100-літнього ювілею композитора (1977).
Протягом останніх 23 років, незважаючи на поважний вік, Павло Іванович самовіддано працював над здійсненням свого заповітного задуму – запису хорової Шевченкіани: готував твори до запису й домагався з цією метою створення взірцевого академічного колективу. Маестро доводив загальнонаціональну важливість поширення в українському суспільстві співаної поезії Великого Кобзаря: «Виконані кращими хорами записи стануть доступні широкому загалу: вони розійдуться по школах, бібліотеках, закладах культури, й люди матимуть змогу слухати їх повсякчас. Ідея еталонного запису хорових творів на поезію Тараса Шевченка досі тримає мене на Білому світі. Я цим живу і хочу, щоб хороспіви Шевченкової поезії допомагали жити всім українцям».
Організаційні старання П. Муравського створити взірцевий академічний колектив для запису хорової Шевченкіани розпочалися від проголошення «незалежності України» й тривали майже до кінця життя маестро. Ми з ним писали звернення до всіх президентів і отримували тільки обіцянки. Коли стало зрозуміло, що сподівання на створення хору марні, я запропонував Павлові Івановичу скласти список уже записаних ним хорових творів на поезію Тараса Шевченка й випустити аудіо альбом «Пісенний «Кобзар». Павло Іванович схвалив цю ідею й негайно підготував перелік хорових творів, які він записав свого часу з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії. Ті записи збереглися в «золотому фонді» Українського радіо й виходили у світ на платівках і компакт-дисках.
Цю ідею підтримали Національна радіокомпанія України в особі її очільника Віктора Набруска та Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», за фінансування якого й вийшов у 2010 році музичний аудіо альбом під назвою «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський». Цим еталонним музичним альбомом з трьох компакт-дисків із записами 32-х творів і започатковано серію аудіо видань «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Це доброчинний внесок Фонду «Україна» в скарбницю української культури до 200-літнього ювілею Тараса Шевченка й 100-ліття Павла Муравського.
Прослухавши ті записи, маестро Муравський висловив захоплення виданням альбому, одначе не полишив бажання записати ці хороспіви заново: «Я відчуваю, що зараз записав би ці твори ще краще, як записував колись. Бо зараз у мене дуже загострений внутрішній слух…».
Оскільки можливості записувати самому в Павла Івановича не було, я запропонував йому упорядкувати всі наявні в нього ноти хорових творів на Шевченкову поезію й видати в кількох томах як цілісне зібрання – «Пісенний «Кобзар», яке потім запишуть провідні хори України під орудою його учнів і послідовників.
Павло Іванович одразу сприйняв і цю ідею й запалився нею: «Такого в Україні ще не було. Видання такої великої кількості хорових творів на поезію Тараса Шевченка здійснимо вперше».
У власній багатій нотній бібліотеці П. Муравського, яка налічує близько 300 томів, виявилося до 200 хорових творів на поезію Тараса Шевченка. 160 із них Павло Іванович уже опрацював для записування, систематизував і ретельно склав перелік за групами: твори a капела; твори з інструментальним супроводом; твори великої форми з симфонічним оркестром. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро П. Муравського. В результаті, до цього основного зібрання додано народні мелодії, малознані авторські твори та найновіші твори сучасних композиторів.
Колеги, учні й послідовники Павла Муравського взялися за підготовку до видання цього унікального нотного зібрання й запису на його основі хорової Шевченкіани. Усю підготовчу редакторську й експертну роботу для нотного видання та аудіовидання здійснила на громадських засадах Експертна рада БФ «Хорова школа Павла Муравського»: І. Д. Гамкало, М. М. Гобдич, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко. Ці фахівці редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертну оцінку.
До Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» дібрано 279 творів 122 композиторів і шести аранжувальників та 12 народних пісень. Таке багатство співаної поезії «Кобзаря» досі лишалося маловідоме й навіть невідоме виконавцям і шанувальникам хорового співу й Шевченкової поезії. Чимало хорових творів на основі Шевченкової поезії стали бібліографічними раритетами, й їх важко знайти.
«Пісенний «Кобзар» як цілісність нотного й аудіо видань унікальний тим, що в ньому системно зібрано в основному всю Хорову Шевченкіану, скомпоновану від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Тут представлено доробок широковідомих композиторів-класиків, які заклали основи професійного музичного освоєння Шевченкової поезії, й менш знаних композиторів з цілої України й українського зарубіжжя, які розвивали й далі розвивають Хорову Шевченкіану.
Шевченків поетично-пісенний феномен – неповторне явище у світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – єдиний у Світі поет, переважна частина поетичної спадщини якого живе у співі. На «Кобзар», у якому 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченків «Кобзар» написано понад 3 000 музичних творів: композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів від солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Хороспіви, солоспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка – надзвичайно багата й маловивчена сфера Шевченкіани та всього українського музичного мистецтва.
Визначальна особливість цього унікального зібрання хорової Шевченкіани – його практична цінність, бо нотний матеріал опрацьовували для впровадження в сучасну музичну педагогіку й концертно-виконавську діяльність сам маестро П. І. Муравський і представники його хорової школи. У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також кілька творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України.
Обсяг аудіо видання «Пісенний «Кобзар» – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіоальбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіоальбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів.
Масштабний мистецький задум маестро Павла Муравського, який він розпочав здійснювати (записав 32 твори Хорової Шевченкіани) та який довершили його учні й послідовники, відкрив новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану.
«Пісенний «Кобзар» являє внутрішній музичний ключ до проникливого сприйняття глибинної Шевченкової поезії й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світообразу.
Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї видань і керівник мистецького проекту
ДИСК 1. Твори а капела
Думи мої. Мелодія Костянтина Борисюка (кінець ХІХ–після 1915). Аранжування Віталія Кирейка (1926–2016). 3’40”
Борис Гмиря та Державна академічна хорова капела України «Думка». Запис 1968 р.
Микола Лисенко (1842–1912). Орися ж ти, моя ниво (З поезії «Не нарікаю я на Бога»). Акапельна редакція Павла Муравського (1914–2014). 2’49”
Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Запис 1987 р.
Зоре моя вечірняя (З поеми «Княжна»). Мелодія Гордія Гладкого (1849–1894). Аранжування Миколи Леонтовича (1877–1921). 4’31”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.
Філарет Колесса (1871–1947). Утоптала стежечку. 2’26”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.
Станіслав Людкевич (1879–1979). Закувала зозуленька. 2’14”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.
М. Володін. Чого мені тяжко. 3’01”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.
Богдан Вахнянин (1886–1940). Дума (З поеми «Невольник»). Аранжування Павла Муравського (1914–2014). 6’14”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.
Данило Роздольський (1875–1902). Сонце заходить... (NN). 3’59”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.
Яків Степовий (1883–1921). Ой діброво – темний гаю! 3’09”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (жіночий склад). Запис 1963 р.
Кирило Стеценко (1882–1922). Тополя (По діброві вітер виє…) (З балади «Тополя»). Аранжування Павла Муравського. 3’42”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.
Федір Надененко (1902–1963). Не женися на багатій. 2’27”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.
Борис Лятошинський (1894–1968). Тече вода в синє море (Думка). 4’30”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1962 р.
Борис Лятошинський (1894–1968). Із-за гаю сонце сходить. 3’02”
Державна заслужена академічна хорова капела України «Думка».
Солістка – Валентина Глушко. Запис 1967 р. по трансляції під час декади української літератури і мистецтва в Москві.
Реве та стогне Дніпр широкий. Мелодія Данила Крижанівського (1856–1894). Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). Редакція Павла Муравського (1914–2014). 3’32”
Державна заслужена академічна хорова капела України «Думка». Запис 1967 р. по трансляції під час декади української літератури і мистецтва в Москві.
Гордій Гладкий (1849–1894). Заповіт. Аранжування Павла Муравського (1914–2014). 5’27”
Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Запис 2001 р.
ДИСК 2. Велика форма, твори з супроводом та без супроводу
Думи мої. Мелодія Костянтина Борисюка (кінець ХІХ–після 1915). Аранжування Євгена Козака (1907–1988). 6’16”
Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (без супроводу). Запис 2001 р.
Микола Лисенко (1842–1912). Ян Гус. 6’53”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта. Концертмейстер – Ріта Рахліна. Запис 1956 р.
Денис Січинський (1865–1909). Лічу в неволі. Кантата. 8’49”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Соліст – М. Фікташ. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент – Ісаак Паїн. Запис 1963 р.
Філарет Колесса (1871–1947). Якби мені черевики. 4’03”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Солісти: Л. Жилкіна, Д. Саланська, М. Фікташ. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент – Ісаак Паїн. Запис 1963 р.
Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»:
№ 1. І будуть люди на землі. 3’37”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (без супроводу). Запис 1963 р.
Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»:
№ 2. Наш отаман Гамалія. 4’21”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (без супроводу). Запис 1963 р.
Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»:
№ 3. Навгороді коло броду. 3’13”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (без супроводу). Запис 1963 р.
Юлій Мейтус (1903–1997). А мій батько орандар (Пісня Кобзаря з поеми «Гайдамаки»). 1’14”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Концертмейстер – Галина Блінова. Запис 1958 р.
Левко Ревуцький (1889–1977). У перетику ходила. 1’00”
Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Концертмейстер – Валерія Камінська. Запис 1975 р.
Левко Ревуцький (1889–1977). Ой, чого ти почорніло. 3’36”
Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Концертмейстер – Валерія Камінська. Запис 1975 р.
Левко Ревуцький (1889–1977). Хустина. Кантата. 10’49”
Хор Українського радіо. Художній керівник – Павло Муравський. Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України. Дириґент – Вадим Гнєдаш. Запис 1985 р.
Гордій Гладкий (1849–1894). Заповіт. Аранжування Левка Ревуцького (1889–1977). 5’42”
Державна заслужена академічна хорова капела України «Думка» (без супроводу). Запис 1966 р.
ДИСК 3. Вокально-симфонічні твори
Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
I частина. Прометей. 16’41”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.
Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
II частина. Не нам на прю… 10’35”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.
Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
III частина. Хортам, гончим слава! 16’00”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.
Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
IV частина. Борітеся!.. 12’21”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.
Станіслав Людкевич (1879–1979). Заповіт. Кантата. 19’46”
Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1956 р.