18 грудня 2025 р. в «Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (м. Переяслав, Київська область) відбулася Міжнародна науково-практична конференція «ШЕВЧЕНКІВ ЗАПОВІТ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ: ІСТОРІЯ, СЬОГОДЕННЯ, МАЙБУТНЄ» (до 180-річчя написання поезії «Як умру, то поховайте…»).
Благодійний фонд “Хорова школа Павла Муравського” представив на конференції своє щойно видане унікальне нотне зібрання «Тарас Шевченко. Пісенний «Заповіт». Вибрані хорові твори». Зібання предствляли ґрунтовними доповідями автори ідеї та укладачі видання М. І. Гулковський і О. А. Шокало. Подаємо тексти їхніх доповідей.
Мірча (Мирослав) Гулковський,
хоровий дириґент, педагог
Музичне освоєння «Заповіту»
Тараса Шевченка
В історії Української музики другої половини ХІХ – першої чверті ХХІ століть на тексти «Заповіту» написали музику понад 100 композиторів і аранжувальників різних жанрів: пісні, хори, солоспіви, кантати, поеми, ораторії, симфонії, музику до кінофільмів, спектаклів, аранжування на опрацювання народних пісень, власні ориґінальні мелодії. Першими з когорти музичних творців «Заповіту» стали композитори Микола Лисенко, Михайло Вербицький, Гордій Гладкий, Кирило Стеценко. «Заповіт» став для Українців популярною народною піснею й неофіційним славенем та програмою національного визволення. У цьому вияв величезного всенародного і світового значення «Заповіту».
Ключові слова: «Заповіт», автори музики, пісні, хори, солоспіви, кантати, поеми, ораторії, симфонії.
Від літа 1945 Тарас Шевченко за завданням Київської археографічної комісії працював як художник та збирач фольклорних і етнографічних матеріалів на Київщині, Чернігівщині й Полтавщині: змальовував архітектурні й археологічні пам’ятки, пейзажі, записував народні пісні й легенди.
У Переяславі Т. Г. Шевченко зупинявся у свого знайомого Андрія Осиповича Козачковського (1812–1889) – лікаря, який закінчив медико-хірургічну академію в Петербурзі й від 1844 і до кінця життя жив і працював у Переяславі. Шевченко познайомився з Козачковським восени 1841.
Перебуваючи у Переяславі, Шевченко написав знакові твори: поеми «Кавказ» і «Наймичка», вступ до поеми «Єретик», яку завершив у селі Мар’янське на Миргородщині.
Наприкінці 1845 Тарас Шевченко тяжко занедужав і лікувався вдома в Андрія Козачковського. А 25 грудня написав тут свою знамениту поезію «Як умру, то поховайте…» (у подальшому – «Завіщаніє», «Заповіт»).
Нині «Заповіт» («Як умру, то поховайте…») – один з неофіційних гімнів України. Спочатку вірш не мав офіційної назви. А в рукописній збірці «Стихотворенія Т. Г. Шевченка» І. М. Лазаревського з власноручними виправленнями автора вірш подано під назвою «Завіщаніє».
Уперше «Як умру, то поховайте…» під заголовком «Думка» опубліковано 1859 у Лейпциґу в збірнику «Новые стихотворенія Пушкина и Шевченки». Повний текст вірша під назвою «Завіщаніє» надрукував Львівський журнал «Мета» у 1863. Уперше редакторська назва «Заповіт» з’явилась перед віршем, урізаним з цензурних міркувань до восьми початкових рядків, у петербурзькому виданні «Кобзаря» 1867. З того часу ця редакторська назва стала традиційною.
В історії Української музики другої половини ХІХ – першої чверті ХХІ століть на тексти «Заповіту» написали музику понад 100 композиторів і аранжувальників різних жанрів: пісні, хори, солоспіви, кантати, поеми, ораторії, симфонії, музику до кінофільмів, спектаклів, аранжування на опрацювання народних пісень, власні ориґінальні мелодії.
Першими з когорти музичних творців «Заповіту» стали композитори Микола Лисенко і Михайло Вербицький.
Микола Лисенко написав «Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для соло тенора, чоловічого хору та фортепіано 1868 (2-а редакція 1877, за іншими даними 16.12.1878 з супроводом оркестру) на замовлення львівської громади для відзначення Шевченківських роковин. Ініціаторами були Олександр Барвінський – голова Товариства імені Шевченка та Анатоль Вахнянин – голова Львівської «Просвіти». 26 лютого (за новим стилем – 10 березня) 1868 у Львові відбувся перший Шевченківський концерт, де було вперше виконано «Заповіт» М. Лисенка.
Композитор і священик Михайло Вербицький створив один з найвизначніших монументальних творів в історії світової Музичної Шевченкіани – Кантату «Завіщаніє» («Заповіт») на текст поезії «Як умру, то поховайте…» Т. Г. Шевченка для подвійного хору (мішаного і чоловічого), соло баса та симфонічного оркестру. «Заповіт» М. Вербицького виконали 10 березня 1869, разом із «Заповітом» М. Лисенка.
До 200-ліття від народження Михайла Вербицького відомий дириґент і композитор Львівського обласного музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича (м. Дрогобич) Микола Михаць здійснив нове. сучасне оркестрування кантати «Заповіт» Вербицького, виконання якої відбулося в Національній опері України ім. Т. Шевченка 4 березня 2015.
Гордій Гладкий – автор славетної пісні «Заповіт» на поезію Тараса Шевченка «Як умру, то поховайте…». Первісний її варіант (з супроводом гітари) композитор написав у другій половині 1869 – на початку 1870. Згодом представив твір у викладі для чоловічого хору як вправу гармонії на реґентських курсах у Полтаві. Керівник курсів, композитор П. А. Щуровський відзначив красу й виразність музики та допоміг відкориґувати ноти. Первісний варіант для чоловічого хору прозвучав у виконанні хору Духовної семінарії у Полтаві під орудою самого автора.
Корифей Української професійної музики М. В. Лисенко вніс деякі редакційні поправки. Уперше «Заповіт» Г. П. Гладкого надрукував полтавський видавець і диригент музичних товариств Григорій Іпатійович Маркевич у 1905. Наступні видання здійснив у 1908 і 1909 для чотириголосого чоловічого хору з коректурою М. В. Лисенка.
К. Г. Стеценко – славетний Український композитор і священик УАПЦ, майстерно здійснив опрацювання неперевершеної музики «Заповіту» Г. Гладкого для хору: чоловічого а капела (1905), з супроводом фортепіано (1905), мішаного з супроводом фортепіано (1911, друга редакція), мішано а капела (1921), однорідного з супроводом фортепіано (1917, вид. 1949).
Дотепер «Заповіт» в опрацюванні К. Стеценка на музику Г. Гладкого є найбільш виконуваним хоровими колективами України.
«Заповіт» став для Українців популярною народною піснею й неофіційним славенем та програмою національного визволення. У цьому вияв величезного всенародного і світового значення «Заповіту».
Автори музики «Заповіту» («Як умру, то поховайте…»)
Друга половина ХІХ – перша чверть ХХІ ст.
Авдієвський Анатолій Тимофійович (1933–2016).
«Як умру, то поховайте…» («Заповіт»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для народного хору а капела (1969).
Александров Олександр Васильович (1883–1946).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опрацювання для чоловічого хору а капела (1938, вид. 1959; з супроводом фортепіано й інших інструментів, 1950).
Антонюк Валерій Юрійович (1979).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору а капеля (2010).
Араратян Вааг Георгійович (1902–1983).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Солоспів для голосу з супроводом фортепіано (1938).
Балацький Дмитро Євменович (1902–1981).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для чоловічого вокального ансамблю (1970-і).
Барвінський Василь Олександрович (1988–1963).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Кантата для чоловічого і мішаного хорів з супроводом оркестру або фортепіано в чотири руки (1917). Існує варіант «Заповіту» для хору а капела.
Батюк Порфирій Кирилович (1884–1973).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Для дитячого хору (1922).
Безшлях (Пущанський-Кривий) Терентій Тимофійович (друга половина ХІХ ст. – перша половина ХХ ст.).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для чоловічого і мішаного хорів а капела (1917–1919).
Білаш Олександр Іванович (1931–2003).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Мелодію народної пісні використав в ораторії «Вишневий вітер» (за поемою Івана Драча «Смерть Шевченка»). Для читця, трьох солістів, мішаного хору та симфонічного оркестру (1989; 1991 вик.).
Бойченко Петро Павлович (1880–1936).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для мішаного хору без супроводу (1920).
Бондарчук Пантелеймон Єремійович (псевдонім – Петро Лахтюк) (1907–2001).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опрацювання для голосу в супроводі бандури або капели бандуристів та чоловічого хору без супроводу (1970-і)
Борщ Микола Митрофанович (1948).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика К. Стеценка. Аранжування та оркестрування для капели бандуристів ім. О. Вересая у м. Чернігові (2013). Варіант для жіночого чотириголосого хору а капела (2024).
Бучацька-Бровар Ростислава (1916–2005).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Українська народна пісня. Аранжування, музична редакція для голосу з літерно-цифровим позначенням партії супроводу: з фортепіано, орґана, гітари (1969, вид. Gari, Indiana).
Васильченко О. І.
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання для співу з супроводом семиструнної гітари (вид.1963).
Вербицький Михайло Михайлович (1815–1870).
«Завіщаніє» («Заповіт» – «Як умру, то поховайте…»). Кантата для подвійного хору (мішаного і чоловічого), соліста (баса) та симфонічного оркестру або фортепіано (1868).
Верета Григорій Степанович (1951).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору а капела.
Вериківський Михайло Іванович (1896–1962).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для мішаного хору а капела (1951).
Відповідь на «Заповіт» Т. Шевченка. Вірш А. Лагуті в перекладі М. Рильського (1939).
Оркестрування «Заповіту» К. Стеценка для мішаного хору та симфонічного оркестру (1943).
Вілінський Микола Миколайович (1888–1956).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для хору та симфонічного оркестру (Ор. 39; 1939).
Гайворонський Михайло [Іванович] (псевдонім – Орест Тин) (1892–1949).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору а капела (варіант для вокального тріо). До 100-річчя з дня смерті Поета (1961 виконання).
Гвоздь Микола Петрович (1937–2010).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання Української народної пісні для капели бандуристів.
Гладкий Гордій Павлович (1849–1894).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Первісний варіант для голосу з супроводом гітари (2-а половина 1869 – початок 1870). Первісний варіант у викладі для чоловічого хору прозвучав у виконанні хору Духовної семінарії під орудою автора.
Глієр Рейнгольд Моріцович (1875–1956).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Ор. 73. Симфонічна поема «Пам’яті Великого Українського Поета Т. Г. Шевченка» (за мотивами однойменної поезії. До 125-річчя від дня народження (1939).
Губаренко Віталій Сергійович (1934–2000).
Симфонічна поема Пам’яті Т. Шевченка. Ор. 3 (1962). В поемі використано музику Г. Гладкого «Як умру, то поховайте…» («Заповіт»).
Давидовський Григорій Митрофанович (1866–1952).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для мішаного хору а капела (1926).
Данькевич Костянтин Федорович (1905–1984).
Балет «Лілея»: на 3 дії, 4 картини (лібрето В. Чаговця, за мотивами творів Т. Шевченка) (1964). У балеті використано народну пісню на музику Г. Гладкого «Як умру, то поховайте…» («Заповіт»).
Демуцький Порфирій Данилович (1860–1927).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). [Музика Г. Гладкого]. Опрацювання Української народної пісні для однорідного хору а капела (1918, 1926 вид.). «Заповіт» Т. Шевченка для балалайки з фортепіано (1931 вид.).
Дрімцов (Дрімченко) Сергій Прокопович (1867–1937).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору з супроводом фортепіано. Рукопис.
Дубравін Яків Ісакович (1939).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опрацювання для чоловічого квартету а капела (1964 вид.).
Дутчак Віолетта Григорівна (1966).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Гармонізація К. Стеценка. Перекладення для ансамблю бандуристів (2004 вид.).
Ємець Василь Костянтинович (1890–1982).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опрацювання для голосу з супроводом бандури.
Зажитько Сергій Іванович (1962).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Для баритона, струнного оркестру, чотирьох валторн, тромбона, туби, арфи і литавр на вірші Тараса Шевченка (2021). Версія – для соло баритона та фортепіано (2021).
Заремба Владислав Іванович (1833–1902).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). З 2-ої серії «Музика до Кобзаря». У 2-х серіях. Солоспів для голосу з супроводом фортепіано (1898 вид.). Варіант для мішаного хору з супроводом фортепіано (1908). Видано у збірці «Кобзар» Тараса Шевченка. Музика Владислава Заремби. Видавець Л. Ідзіковський.
Затурян Анатолій Ілліч (1939–2020).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання для мішаного складу хору а капела (1970-і).
Захарченко Віктор Гаврилович (1938).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опрацювання Української народної пісні на поезію Т. Шевченка для народного (Кубанського козацького) хору а капела або з супроводом оркестру народних інструментів.
Зноско-Боровський Олександр Федорович (1908–1983).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Л. М. Ревуцького. Здійснив музичну редакцію для двоголосого хору а капела (1952).
Золотарьов (Куюмджі) Василь Андрійович (1872–1964).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). З симфонічно-хорового циклу «Шевченківська сюїта». У 5-и частинах (1929). для солістів, хору та оркестру на тексти Т. Г. Шевченка. Клавір (1965 вид.). Частина 5. «Заповіт».
Іваноньків Богдан Михайлович (1944/1945).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання для чоловічого хору а капела та з супроводом бандурного оркестру.
Кишакевич Йосип Маркелович (1872–1953).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору а капела (1937 вид.).
Козловський Олексій Федорович (1905–1977).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опрацювання Української народної пісні для мішаного хору а капела (1919).
Колодуб Лев (Левко) Миколайович (1930–2019).
Опера «Поет» у 2-х актах (лібрето О. Біляцького та З. Сагалова за п’єсою «Шлях» та творами Т. Шевченка (1988–2001) до 175-річчя від народження Поета. Ориґінальний твір «Заповіт» («Як умру, то поховайте…» (з епілогу опери «Поет») для мішаного хору з фортепіано. Концертний виклад//Музика. 2005. №3. с. 16–17.
Конощенко Володимир Федорович (1934–2001).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання для мішаного хору а капела (1990 вид.).
Корчинський Юліян (Юліан) Олексійович (1921–1990).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Вільне опрацювання для мішаного хору з супроводом (1989 вид.).
Кропива С.
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Гармонізація для народного хору (1963). (назустріч 150-річчю з дня народження).
Кос-Анатольський Анатолій Йосипович (1909–1983).
Безсмертний «Заповіт» (тексти власні за мотивами «Заповіту» Т. Шевченка). Кантата для соліста мішаного хору та симфонічного оркестру (1963).
Котко Дмитро Васильович (1892–1982).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Музика К. Стеценка. Музична редакція та аранжування Дм. Котка.
Кошиць Олександр Антонович (1875–1944).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для чоловічого чотириголосого хору (1920 вид.).
Кушніренко Андрій Миколайович (1933–2013).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опрацювання для мішаного хору з супроводом оркестру (1979 р.).
Лапинський Наум Соломонович (1900–1960).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Солоспів для голосу з фортепіано.
Левитський Борис Костянтинович (1893–1965).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору а капела; варіант з фортепіано.
Левитський (Левицький) Борис Порфирович (1887–1937).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Написаний для хору створеної ним Музичної школи у м. Переяслав (1920-і).
Левицький Михайло
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для чотириголосого хору з фортепіано [Редакція О. Кошиця] (1917 вид.)
Леонтович Микола Дмитрович (1877–1921).
Автор ориґінального хору «Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Рукопис не закінчено.
Лисенко Микола Віталійович (1842–1912).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для соло тенора, чоловічого хору та фортепіано (1868, 2-а редакція 1877; за іншими даними 16.12. 1878 з супроводом оркестру).
Лисянський Б.
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору.
Лібацький Сергій Іванович (1892–1968).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору а капела.
Ліхута Катерина (Австралія)
Композиція «Поховайте та вставайте…» за мотивами «Заповіту» для духового оркестру (2024 вик. в Україні).
Людкевич Станіслав Пилипович (1879–1979).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Кантата [«Вокально-симфонічна поема», за назвою О. С. Цалай-Якименко] для солістів, хору та оркестру (1934, вид. 1935; 2-а редакція 1955, вид. 1958). До 120-річчя від дня народження Великого Сина України.
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору а капела (1936; варіант для чоловічого та жіночого хорів).
Лятошинський Борис Миколайович (1895–1968).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Кантата для мішаного хору та симфонічного оркестру. До 125-річчя від дня народження (1939).
Манілов Григорій Феофанович (1875–1954).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для мішаного хору (1907 вик.).
Марунич Володимир Іванович (1961).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика з кінофільму «Заповіт» Кінооб’єднання «Вавилон–13». Опрацювання для соло баритона та капели бандуристів.
Матюк Віктор Григорович (1852–1912).
«Завіщаніє» («Заповіт» – «Як умру, то поховайте…»). Музика М. Вербицького. Опрацювання, підготовка до публікації, видання клавіру хору – кантати для соло баса, подвійного хору (мішаного і чоловічого) та фортепіано. За клавіром В. Матюка твір був надрукований у м. Львові (1921).
Медражевський Афанасій Теофілович (1941).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Гармонізація К. Стеценка. Перекладення для мішаного хору з супроводом фортепіано (2015 вид.).
Михаць Микола Григорович (1960).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика М. Вербицького. Кантата для чоловічого та мішаного хорів, соло баса з фортепіано. Опрацювання, музична редакція та оркестрування М. Михаця (2010 вик.). До 200-річчя від дня народження М. Вербицького.
Міньківський Олександр Захарович (1900–1979).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування Української народної пісні для Капели бандуристів.
Мовчан Єгор Хомич (1898–1968).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання для голосу з супроводом бандури.
Мота Володимир Несторович (1927).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Гармонізація К. Стеценка. Перекладення для голосу з супроводом бандури.
Муравський Павло Іванович (1914–2014).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для мішаного хору а капела.
Найда Ярослав Андрійович (1945).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору та оркестру народних інструментів.
Недзведський Микола Францович (1891–1977).
Варіації на музику «Заповіту» Г. Гладкого – К. Стеценка для струнного квартету та фортепіано (1927).
Омельський Іполіт (кінець ХІХ – початок ХХ).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для чоловічого хору а капела; варіант для однорідного хору.
Павлів Любомир Володимирович (1945).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опрацювання Української народної пісні на музику Г. Гладкого для хору а капела (варіант зі супроводом).
Павлюк Василь Михайлович (1941–2010).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для мішаного хору а капела (2011 вид.).
Павлюченко Станіслав Євстигнійович (1937–2010).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування Л. Ревуцького. Інструментування С. Павлюченка для оркестру народних інструментів.
Підгорецький Борис Володимирович (1873–1919).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору а капела (1911, вик. 1914, очевидно у власному аранжуванні).
Попадич Федір Миколайович (1877–1943).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання для мішаного хору а капела.
Прокоф’єв Сергій Сергійович (1891–1953).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опера «Семен Котко». У 5-и діях. Сюїта для симфонічного оркестру. У шостому розділі сюїти «Похорони» звучить ориґінальна мелодія «Заповіту» на поезію Т. Шевченка у перекладі М. С. Тихонова (1947 вид.).
Протопопов Сергій Володимирович (1893–1954).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Українська народна пісня. Опрацювання для мішаного хору а капела (1925 вид.).
Ревуцький Лев (Левко) Миколайович (1889–1977).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для однорідного двоголосого хору з фортепіано (1924 вид., 1939); 2-а редакція для чотириголосого мішаного хору з фортепіано (1942) а капела. Варіант для мішаного хору.
Рославець Микола Андрійович (1881–1944).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») (1920).
Рудянський Олександр Миколайович (1935–2021).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Ориґінальний твір з п’ятої картини опери «Шлях Тараса» (лібрето В. Юречка, В. Реви) (1992, 2-а ред. 2002, вид. 2008).
Садовський Євген-Орест Іванович (1913–2014).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для чоловічого хору, соло баритона з фортепіано (1973 вид.).
Сильвестров Валентин Васильович (1937).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Ориґінальний твір з циклу «Чотири піснеспіви» для солістів, хору а капела. Частина ІV. Для соло баритона, мішаного хору а капела (2014).
Сичов Олександр Федорович (1977).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для чоловічого вокального ансамблю з інструментальним супроводом.
Сіренко Алла Павлівна (1964).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Для голосу, фортепіано та скрипки або віолончелі (2013).
Січинський Денис Володимирович (1865–1909).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика М. Вербицького. Перекладення для оркестру.
Смеречанський Ярослав Васильович (1909–2002).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для чоловічого хору а капела; для соло баса та мішаного хору а капела.
Соневицький Ігор Михайлович (1926–2006).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Ориґінальний твір для соло баритона з супроводом фортепіано, музика до театральної п’єси «Заповіт» (1969).
Спендіаров (Спендіарян) Олександр Опаносович (1871–1928).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання для чоловічого хору а капела (1921).
Стадник Олександр Олександрович (1961).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання Української народної пісні для мішаного хору а капела; варіант зі супроводом оркестру народних інструментів (1993).
Старицький Михайло Федорович (1957–2014).
Музика до кінофільму «Тарас Шевченко. Заповіт». У 9-ти серіях. Автори сценарію: І. Дзюба, Б. Олійник, П. Мовчан, С. Клименко (1992–1997).
Стельмащук Степан Ількович (1925–2011).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого, аранжування для мішаного хору а капела (1956); варіант для двоголосого хору (2006 вид.).
Степовий (Якименко) Яків Степанович (1883–1921).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання для мішаного хору а капела (1926 вид).
Стефанишин Мирослав Степанович (1927–2024).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для двоголосого народного хору/гурту (2011 вид.).
Стеценко Кирило Григорович (1882–1922).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Ориґінальний твір для чоловічого хору а капела (1905); для чоловічого хору з фортепіано для мішаного хору а капела (1921 вид.); для дитячого хору а капела (1928 вид.; варіант з фортепіано); для соло баритона з фортепіано (1909 та 1961 вид.).
Триліс Василь Герасимович (1937).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого – К. Стеценка. Музична редакція для триголосого чоловічого хору.
Федорів Мирон (Михайло) Олексійович (1907–1996).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаного хору а капела.
Фроляк Богдана Олексіївна (1968).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). З хорової кантати «Цвіт» для мішаного хору, голосу та фортепіано (2013).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»), № 11: для сопрано, мецо-сопрано, баритона і оркестру. З «Симфонії – Реквієму» для мішаного хору, солістів та симфонічного оркестру на вірші Тараса Шевченка (2014). До 200-літнього ювілею Великого Кобзаря.
Хаврусь Сергій Левкович (1937–2014).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Опрацювання Української народної пісні (на музику Г. Гладкого) для дитячого хору а капела; варіант зі супроводом.
Хоткевич Гнат Мартинович (1878–1938.)
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для капели бандуристів (чоловічий склад) з супроводом бандурного оркестру.
Шамо Ігор Наумович (1925–1982).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). З циклу «Шість новел для фортепіано» (1960): Новела № 5 – «Кайдани порвіте…»; № 6 – «Серед степу широкого…» (1965 та 2008 вид.).
Шевченко Василь Кузьмович (1882–1964).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Українська народна пісня. Аранжування для ансамблю бандуристів; для оркестру народних інструментів. Інструментування В. Шевченка (1939 вид.).
Шпак Микола Олексійович (1942–2003).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Трактування в інструментальній формі. З циклу «Програмні музичні твори за текстами поем та поезій Т. Г. Шевченка.
Штогаренко Андрій Якович (1902–1992).
Симфонічна поема «Душа Поета» (1957, 2-а редакція – «Пам’яті Кобзаря», 1960) для камерного струнного оркестру (1962 вид.). В основу тематичного матеріалу покладено мелодію безсмертного «Заповіту» Т. Шевченка.
Щуровська-Россіневич Платоніда Іванівна (1893–1973).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Аранжування для мішаного хору а капела; варіанти для чоловічого, жіночого хорів; триголосого однорідного хору.
Юцевич Євген Омелянович (1901–1988).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Музика Г. Гладкого. Інструментування для духового оркестру. Музична редакція Б. Лятошинського (1939 вид.).
Яворський Болеслав Леопольдович (1877–1942).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…») для мішаної хорової капели без супроводу (вид. 1924). Хоровий твір написаний на замовлення капели «Думка».
Ященко Леопольд Іванович (1928–2016).
«Заповіт» («Як умру, то поховайте…»). Опрацювання Української народної пісні на музику Г. Гладкого для народного хору.
Джерело:
- Музична Шевченкіана українських композиторів. Біобібліографічне довідкове видання. Опрацювання та упорядкування Мирослава Гулковського. – К.: Видавництво Ліра-К. – 952 с.