У 1977 р. керівництво фірми «Мелодія» доручило нашому хорові підготувати й записати ювілейний альбом Миколи Дмитровича Леонтовича. Я й мій студентський хор надзвичайно зраділи рідкісній можливості попрацювати над хоровою спадщиною великого композитора. Тішило й те, що такий альбом з’явиться в українській хоровій музиці вперше. Студенти поставилися до цього завдання з величезною відповідальністю, зацікавленістю, сердечністю, щирістю й любов’ю.
Того ж року ми здійснили з хором консерваторії повний запис хорової спадщини Миколи Леонтовича, приурочивши це до 100-річчя від народження композитора. До ювілейного альбому увійшло тридцять сім хорових творів М. Леонтовича. За цей творчий здобуток я отримав у 1979 році Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка.
Відтоді хорова творчість Миколи Леонтовича стала основою для розвитку навиків акапельного співу в студентському хорі. Спадщині цього композитора я надаю особливої уваги, оскільки хори М. Леонтовича дають живе відчуття традиції українського хорового співу.
А нині творчість М. Д. Леонтовича потребує ще глибшого вивчення. Його оригінальні твори треба співати з правдивим текстом. І взагалі дивним є той факт, що в Україні немає хору імені Миколи Леонтовича. Я давно виношую думку створити професійний молодіжний хор, який носив би ім’я цього великого майстра хорової творчості. Якби цьому посприяла держава, можна було б зробити велику справу для української хорової культури.