До 209 річниці від народження українського генія Тараса Шевченка щойно вийшли у Світ два унікальні Шевченківські видання: семитомне нотне зібрання Тарас Шевченко. Пісенний “Кобзар”. Хорова Шевченкіана – 2 252 с. (в упорядкуванні Павла Муравського і в науково-мистецькому опрацюванні авторського колективу) та біобібліографічний довідник “Музична Шевченкіана українських композиторів” – 952 с. (в упорядкуванні Мірчі Гулковського).
Успішне представлення Пісенного “Кобзаря” та “Музичної Шевченкіани українських композиторів” відбулося 8 березня в Молодіжному центрі культурно-естетичного виховання Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а 9 березня – в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка.
Підготовку Пісенного “Кобзаря” здійснили фахівці Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» (голова – Тарас Миронюк) за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря»» (автор ідеї, базових текстів і керівник проекту – Олександер Шокало), а зверстано за фінансової підтримки доброчинців: Тараса й Катерини Миронюків (томи 1–3), Євгена Драп’ятого (томи 4–5), Даниїла Сікори й Ігоря Дем’янця (том 6), Мирона Миронюка й Ігоря Тилика (том 7).Обидва видання надруковано за кошти київського Видавництва Ліра-К (директор – Віталій Зарицький).
Замовити ці видання можна у видавництві: тел.: (050) 462-95-48, (067) 820-84-77; ел. адреса: zv_lira@ukr.netРедакція
Пісенний «Кобзар» –
феноменальне явище Хорової Шевченкіани
Шевченків поетично-пісенний феномен – виняткове явище в українській і світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – чи не єдиний у Світі поет, майже вся поетична спадщина якого живе у співі. На основі «Кобзаря», який містить 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченкову поезію написано понад 3 000 композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів од солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Це неперевершене поетично-музичне явище у світовій культурі.
Хороспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка являють собою Хорову Шевченкіану – надзвичайно багату й маловивчену сферу Шевченкознавства та українського музичного мистецтва.
Перше систематизоване, найповніше зібрання Хорової Шевченкіани уклав Павло Іванович Муравський (1914–2014) – великий український хоровий дириґент і педагог, легенда хорового мистецтва ХХ–ХХІ століть, патріарх української музичної культури, народний артист України, почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1979), Герой України (2009).
Заповітний мистецький задум маестро П. І. Муравського – записати з українським взірцевим академічним хором усю Хорову Шевченкіану під символічною назвою Пісенний «Кобзар». Значну частину Хорової Шевченкіани П. Муравський записав свого часу з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії. Записи 32-х хорових творів увійшли до «Золотого фонду» Українського радіо, й їх видано в музичному альбомі з трьох компактдисків Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський (2010), яким започатковано аудіо публікацію Пісенного «Кобзаря». Маестро П. Муравський заповів своїм учням і послідовникам завершити свій ґрандіозний задум на основі укладеного ним нотного зібрання хорових творів Пісенний «Кобзар».
Учні й послідовники П. І. Муравського зорганізувалися в Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» та завершили заповіданий учителем Всеукраїнський мистецький проект «Україна співає «Кобзаря»»: здійснили редакційну підготовку нотного зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»». Хорова Шевченкіана та перший масштабний запис на його основі провідними українськими академічними й народними хорами звукового видання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Усю підготовчу, дослідницьку, редакторську й експертну роботу для нотного й звукового видань представники Хорової школи П. Муравського виконали на громадських засадах: добирали, редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й на конкурсній основі виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертне оцінювання.
Визначальна особливість унікального семитомного зібрання Хорової Шевченкіани – його практична цінність, бо нотний матеріал опрацьовували для впровадження в сучасну музичну педагогіку й концертно-виконавську діяльність сам маестро П. І. Муравський і представники його хорової школи й послідовники мистецького методу: Л. В. Бухонська, І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко та шевченкознавець, автор ідеї й базових текстів видань О. А. Шокало. Поетичні тексти звірено з академічним виданням: Тарас Шевченко. Зібрання творів у шести томах. – К., 2003.
До семитомного зібрання хороспівів на поезію Тараса Шевченка дібрано 283 хорові інтерпретації 155 композиторів і аранжувальників та 12 народних хорових пісень. Переважна більшість їх досі лишалася маловідома навіть хоровим виконавцям та професійним поціновувачам українського хорового співу й Шевченкової поезії. Чимало хорових творів стали бібліографічними раритетами, й їх важко знайти. Ці пісенні коштовності П. Муравський збирав і плекав упродовж усього свого життя й уклав у цілісне зібрання.
Для компонування томів редактори використали нотний матеріал, дібраний Павлом Івановичем і частково ним власноруч переписаний: авторські рукописи композиторів, друковані твори з різних видань. П. Муравський почав збирати Хорову Шевченкіану ще з 30-х років ХХ століття, переписуючи ноти. Наприклад, копія хору П. Чайковського «Навгороді коло броду» датована 1938 роком. П. І. Муравський надав з особистого нотного архіву близько 200 основних партитур, 160 з яких опрацював для запису. Його редакцію в цих партитурах позначено курсивом. Ці твори Павло Іванович збирав, опрацьовував і виконував з різними хорами протягом своєї 80-літньої мистецько-педагогічної діяльності. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро П. Муравського. В результаті, до основного добору додано народні мелодії, призабуті авторські твори та найновіші твори сучасних композиторів.
Праця над нотним виданням згуртувала значне коло учнів, колег і послідовників мистецьких принципів і стилю Павла Муравського, які працюють по всій Україні й за кордоном. Тож висловлюємо сердечну подяку за слушні пропозиції до видання цим подвижникам хорового мистецтва, зокрема: П. М. Голінатому – педагогові, хоровому дириґентові з Чорткова, заслуженому працівникові культури України; П. В. Гушоватому – завідувачу кафедри методики музичного виховання й дириґування Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, заслуженому працівникові культури України; Л. П. Філоненку – завідувачу кафедри музикознавства й фортепіано Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктору філософії мистецтва; М. Г. Михацю – доцентові Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, головному дириґентові Львівського академічного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича, заслуженому діячеві мистецтв України; М. П. Мечнику – старшому викладачеві Теребовлянського вищого училища культури, заслуженому працівникові культури України; В. Ю. Мішалову – бандуристові й дослідникові кобзарства, композиторові, дириґентові, засновникові Канадської капели бандуристів, заслуженому артистові України; музикознавцям, чиї дослідження слугували надійним орієнтиром у підготовці цього видання; співробітникам Відділу музичних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за допомогу в пошукові необхідних нотних текстів і наукових праць.
Пісенний «Кобзар» унікальний тим, що в ньому системно зібрано майже всю хорову музику на Шевченкову поезію від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Систематизоване видання такої великої кількості хорових творів на поезію великого Співця України здійснюється вперше. Тут представлено доробок широковідомих композиторів-класиків, які заклали основи професійного музичного освоєння Шевченкової поезії, й менш знаних композиторів з цілої України й українського зарубіжжя, які далі розвивали й розвивають Хорову Шевченкіану.
Усі твори нотного зібрання Пісенний «Кобзар» розподілено на три групи: твори a капела – 1, 2, 3 томи; твори з інструментальним супроводом – 4, 5 томи; твори великої форми з симфонічним оркестром – 6, 7 томи.
Згідно з задумом П. Муравського, композиторів подано за хронологією їх життя. Такий підхід дає можливість осягнути послідовність процесу музичного освоєння Шевченкової поезії та формування стильових напрямків українського хорового мистецтва ХІХ–ХХІ століть у цій царині. Добірки творів подано за абеткою, а хорові цикли – за порядковими номерами.
Завершальною частиною Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»» є звукове видання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана – перший системний, масштабний запис провідними українськими хорами 110 творів 86 композиторів. Обсяг аудіовидання – три музичні альбоми (по три CD в кожному): перший – твори a капелa; другий – твори з інструментальним супроводом; третій – твори великої форми з симфонічним оркестром.
Аудіовидання розміщені на сайті «Хорова школа Павла Муравського»: https://pavlomuravskyi.com/category/pisennyj-kobzar/audiovydannya-taras-shevchenko-pisennyj-kobzar
У записові Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро П. І. Муравського.
Завдяки першому системному, найповнішому нотному виданню й аудіо записові Хорової Шевченкіани став доступний широкому загалові майже весь співаний «Кобзар». Завдяки такому великому розмаїттю співаної поезії Тараса Шевченка українці чутимуть і згадуватимуть національного генія «не тільки в день його народження і в день пам’яті, а повсякчас», і перейматимуться силою його духу та самі оживатимуть душами.
Видання нотного зібрання Хорової Шевченкіани та аудіо записів приурочено 200-літтю Тараса Шевченка й 100-літтю Павла Муравського.
Нотне видання й аудіо записи передбачені для поширення в бібліотечній мережі, в середніх та вищих музичних навчальних закладах, у школах.
Дуже сподіваємося, що Пісенний «Кобзар» відкриє неоціненні скарби Хорової Шевченкіани вчителям і учням шкіл, педагогам і студентам музичних навчальних закладів, хоровим дириґентам, усім шанувальникам поетичного генія Тараса Шевченка й українського хорового співу.
Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагачує програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів, відкриває неоціненні скарби Хорової Шевченкіани вчителям і учням шкіл, педагогам і студентам музичних навчальних закладів, хормейстерам, усім шанувальникам поетичного генія Тараса Шевченка й українського хорового співу, посилює загальносуспільний інтерес до Шевченкіани й хорового мистецтва, спомагає розвиткові української музичної й загальнонаціональної культури.
Пісенний «Кобзар» – своєрідний музичний ключ до проникливого сприйняття й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світу. Високомистецьке хорове озвучення «Кобзаря» витончує відчуття й розкриває глибинну суть Шевченкової поезії, сприяє розвиткові хорового співу – базового мистецтва української культури.
Пісенний «Кобзар» цілісно явив прадавню традицію українського хорового співу й феномен Хорової Шевченкіани. Пісенний «Кобзар» як цілісне нотно-звукове зібрання започаткував новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану та став гідним музичними пам’ятником Великому Кобзареві України.
Ігор Тилик,
композитор, хоровий дириґент, кандидат мистецтвознавства,
доцент кафедри академічного хорового мистецтва КНУКіМ
Фото Ольги Клименко