Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського

Старовинне подільське село Дмитрашківка знане ще з мемуарів середини ХVІІ ст. сирійця Павла Халебського як унікальний осередок української співочої культури. Село Дмитрашківка розташоване в заповідній місцевості «Зачарована долина» – одному з наймальовничіших куточків Наддністрянщини.

Головна мета Міжнародного хорового конкурсу імені Павла Муравського – розвиток традиції акапельного академічного співу; поширення творчих засад Хорової школи всесвітньо відомого дириґента й педагога ХХ–ХХІ століть Павла Муравського; обмін творчими здобутками; ознайомлення зі взірцевими творами української та зарубіжної класичної музики XVI–XX cт., аранжуваннями народних пісень і творами сучасних композиторів; популяризація української хорової культури у Світі.

Конкурс проводиться за такими спрямуваннями акапельного співу (номінаціями): академічні (мішані та однорідні) хори; дитячі хорові колективи; українські народні хори та фольклорні ансамблі.

Щорічне проведення Конкурсу, згідно з міжнародною практикою, забезпечує системність, ритмічність процесу вдосконалення професійної майстерності керівників та виконавців через підготовку й участь у Конкурсі. Щорічне залучення до співпраці відомих хорових дириґентів та нових хорових колективів створює можливості для творчого спілкування й інтенсифікує розвиток академічного хорового співу. Дотримання творчих засад міжнародної практики сприяє гідному представленню українського хорового мистецтва в обширі світової музичної культури.

Конкурс орієнтується на перспективні світоглядні засади, на пошук і розвиток нових музичних парадигм, що передбачають постановку й розв’язання на практиці духовно-творчих завдань сучасного хорового мистецтва.

Основний підхід до проведення Конкурсу визначив сам маестро Павло Муравський через критерій високої професійності: «конкурс якості» має базуватися на принципах якісної роботи дириґента, що забезпечує високий виконавський рівень хорового колективу.

В рамках Конкурсу проводяться науково-практичні заходи (симпозіуми, круглі столи, майстер-класи), які закладають основу досліджень творчого методу П. І. Муравського в широкому контексті сучасної хорової культури, що сприятиме розробці нових підходів до вивчення й розвитку українського хорового мистецтва.

Конкурс також сприятиме подоланню наявних у хоровому процесі застарілих підходів, диспропорцій та введенню в сучасний культурний процес творів хорової класики, зокрема XX століття, які досі активно не задіяні в українській музичній культурі.

Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського має загальнодержавне значення й спрямований на підвищення якості музичного мистецтва, рівня духовності, культури українського суспільства та позитивного міжнародного іміджу України.

Автори ідеї, концепції, положення:

О. А. Шокало, Л. В. Бухонська, І. Я. Павленко

The post Концепція Міжнародного хорового конкурсу імені Павла Муравського appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Дорогі колеги дириґенти, всі учасники Міжнародного фестивалю-конкурсу мого імені! Сердечно вдячний вам за ініціативу й організацію цього пісенного виховного дійства, спрямованого на розвиток давньої традиції українського акапельного хорового співу та популяризації нашої співочої культури у Світі.

Аби піднести на високий мистецький рівень і достойно представити на світових обширах нашу хорову співочу культуру, необхідно розвивати в людях культуру сприйняття музичного мистецтва. Необхідно знаходити яскравих виконавців і показувати їх на конкурсах, концертах як взірці, на які потрібно орієнтуватися. І слід пам’ятати, що виконавська сирість – ворог правдивого мистецтва.

Піднесення мистецького рівня музичної культури матиме величезний вплив на розвиток усієї культури. Розвиток музичної й загальної культури треба починати з дитинства: необхідно запровадити з початкової школи серйозне вивчення нотної грамоти й хорового співу. За чотири роки діти читатимуть ноти, як книжку, а в нашій країні зростатимуть високопрофесійні співаки, ансамблі, хори й оркестри. У нас з’явиться можливість уже в ранньому віці виявити талановитих дітей і створити для їхнього творчого розвитку належні умови. А Україна має рідкісний, багатий голосовий матеріал. На превеликий жаль нині професійне співоче мистецтво урівнюється з масовим самодіяльним співом. Різниця тільки в тому, що професійні виконавці співають за гроші, а самодіяльні – за бажанням. Тому високопрофесійна виховна музика – хорова, оперна, симфонічна – завжди має тримати еталон правдивого мистецтва й виховувати, збагачувати людські душі.

Для розвитку музичної культури потрібно застосовувати різні засоби, а головне – відновити традицію акапельного хорового співу. Традиційний хоровий спів у натуральному ладі допомагає людям витончити, уладувати свої відчуття й пробудити любов до чистого співу. А чистий спів спонукає людей до чистого, висококультурного життя, сприяє наведенню ладу в суспільстві. Чистий спів, можна порівняти з чистою водою і чистим повітрям. Чистої води хочеться напитися, чистим повітрям хочеться надихатися, чистого співу хочеться наслухатися, з чистою людиною хочеться спілкуватися.

Як же досягти чистоти співу? Передусім треба полюбити твір. А щоб полюбити хоровий твір, необхідно знайти красу в кожній окремо заспіваній ноті. Необхідно налаштувати себе на чистоту внутрішньо. А техніка – то вже другорядна, зовнішня сторона. Оволодівши технікою дириґування, не можна вважати себе завершеним майстром хорової спеціальності. Техніка дириґування – це тільки засіб до опанування вершинами цього фаху. Хто хоче стати дириґентом, фахівцем високого класу, мусить наполегливо, систематично працювати над удосконаленням цього фаху, не менше, ніж працюють скрипалі й піаністи. Пояснювати співакам треба не словами, а професійно заспіваною нотою або фразою. Усе залежить від дириґента-хормейстера. Який дириґент, такий і хор. Щоб стати дириґентом-професіоналом високого рівня, необхідно працювати з хором у межах натурального ладу. Навчитися бачити у партитурі те, чого там не написано.

Нам, дириґентам і співакам, належить тримати еталон чистоти в співі й житті, незважаючи ні на що. І тому я закликаю всіх представників музичної культури самовіддано працювати над піднесенням виконавської якості. А Україна має такі голосові можливості, що за відповідної професійної підготовки музичних кадрів наше співоче мистецтво може досягнути рівня культурно найрозвиненіших країн і навіть піднятися вище. І це стане показником якості й нашого мистецтва, й життя взагалі. Але якість сама не прийде, за якість треба боротися!

24 червня 2010 р.

The post Звернення маестро Павла Муравського до учасників Міжнародного хорового конкурсу appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Під цим девізом успішно відбувся 24–28 червня 2010 р. Перший Міжнародний хоровий конкурс–фестиваль імені Павла Муравського – патріарха українського хорового мистецтва, Героя України, Народного артиста України, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, почесного академіка Національної академії мистецтв України, професора Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.

Це суспільно значуще культурно-мистецьке дійство проходило на батьківщині маестро – в селі Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області. Старовинне подільське село Дмитрашківка як унікальний осередок української співочої культури знане ще з мемуарів середини ХVІІ ст. сирійця Павла Халебського.

Почесний Голова журі хорового конкурсу-фестивалю – Павло Муравський, Голова журі – Анатолій Авдієвський. Участь у Міжнародному хоровому конкурсі-фестивалі взяли хорові колективи з Вірменії, Грузії, Польщі, Росії, Молдови (Придністров’я) та України.

Головна мета Міжнародного хорового конкурсу-фестивалю імені Павла Муравського – розвиток традиції акапельного академічного співу; популяризація української хорової культури у світі; ознайомлення із взірцевими творами української та зарубіжної класичної музики XVI–XX століть, обробками народних пісень і творами сучасних композиторів; обмін творчими здобутками.

Міжнародний хоровий конкурс-фестиваль проведено за підтримки Міністерства культури і туризму України, Міністерства закордонних справ України.

Переможці Конкурсу: Кіровоградський муніципальний камерний хор (художній керівник Юрій Васильович Любович) здобув головний приз – Приз імені Павла Муравського; Уманський муніципальний камерний хор (художній керівник Леонід Петрович Ятло) здобув Диплом І ступеня; Народна хорова капела «Дніпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (художній керівник Ірина Віталіївна Душейко) здобула Диплом ІІ ступеня.

За конкурсною програмою спеціальні дипломи отримали: Хор імені Адама Міцкевича – художній керівник і дириґент  Вацлав Міцкевич (Республіка Польща, м. Рибнік); Українська народна хорова капела Москви – художній керівник Вікторія  Іванівна Скопенко (Російська Федерація, м. Москва); Вокальний ансамбль української пісні «Дніпро» Федерації українців Вірменії «Україна» – художній керівник Аркадій Олександрович Казарянц (Республіка Вірменія, м. Єреван); Молодіжний хор «Юність» Асоціації українців – мешканців Грузії – художній керівник і головний дириґент Майя Яківна Бобохідзе (Республіка Грузія, м. Тбілісі) та почесний гість конкурсу Міський камерний хор «Вінниця» – художній керівник і головний дириґент Віталій Іванович Газінський.

За фестивальною програмою спеціальний диплом отримав Народний самодіяльний хор «Діброва» з Піщанки Вінницької області – художній керівник Федір Іванович Ущаповський.

«Конкурс пройшов на високому творчому рівні. Звучання було професійне. Я побажав усім учасникам працювати з іще більшою енергією, щоб досягнути вищих успіхів, бо хорове мистецтво має величезний вплив на виховання, підвищення культури, воно збагачує душу людини. Тому я вніс пропозицію назвати цей конкурс конкурсом якості. Сподіваюсь, і в майбутньому, коли в моє рідне село Дмитрашківку приїздитимуть хорові колективи, вони завжди дбатимуть про якість хорового співу», – зазначив на підсумковій прес-конференції Почесний Голова журі маестро Павло Муравський.

Визначивши конкурс свого імені як «конкурс якості», маестро Муравський сподівається, що цей суспільно значущий культурно-мистецький захід набуде загальнодержавного значення з критерієм високої професійності та спрямуванням на піднесення якості музичного мистецтва й рівня духовності, культури українського суспільства.

Незважаючи на свій поважний вік, великий маестро сповнений сил і натхнення й працює не покладаючи рук. Заповітний творчий задум Павла Муравського: записати на компакт-диски із взірцевим академічним хором 157 хорових творів на слова Тараса Шевченка до 200-річчного ювілею національного генія. Цей грандіозний за суспільною значущістю мистецький проект маестро Муравський назвав «Пісенний Кобзар». Ініціативу Павла Муравського підтримала Благодійна організація Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна»: Фонд  фінансує випуск трьох компакт-дисків із серії «Пісенний Кобзар» із наявних у фондах Національної радіокомпанії України записів хорових творів, які маестро здійснив свого часу з капелами «Трембіта» й «Думка», з хорами Українського радіо та Київської державної консерваторії (з 1995 – Національна музична академія) імені П. І. Чайковського.

Життя і творчість П. І. Муравського – взірець самовідданого служіння рідному народові, збереження й примноження його унікального духовного надбання – українського хорового співу, за чистоту, високу якість якого протягом 76 років творчо-педагогічної праці дбає наш хоровий патріарх.

Павло Муравський – жива легенда українського хорового мистецтва ХХ–ХХІ століть, і його високо цінують і шанують в Україні й у світі. «Маестро Муравський – правдивий патріот», – так поцінували подвижництво Павла Івановича учасники Хору імені Адама Міцкевича з Польщі.

Олександер ШОКАЛО,

письменник, співорганізатор Міжнародного хорового конкурсу
імені Павла Муравського

Уся інформація про Перший Міжнародний хоровий конкурс–фестиваль імені Павла Муравського:

Перший Міжнародний
хоровий конкурс–фестиваль
імені Павла Муравського

The post «Чистота співу – чистота життя». Перший Міжнародний хоровий конкурс–фестиваль імені Павла Муравського appeared first on Хорова школа Павла Муравського.