Звернення маестро Павла Муравського до учасників Міжнародного хорового конкурсу

Павло Муравський

Дорогі колеги дириґенти, всі учасники Міжнародного фестивалю-конкурсу мого імені! Сердечно вдячний вам за ініціативу й організацію цього пісенного виховного дійства, спрямованого на розвиток давньої традиції українського акапельного хорового співу та популяризації нашої співочої культури у Світі.

Аби піднести на високий мистецький рівень і достойно представити на світових обширах нашу хорову співочу культуру, необхідно розвивати в людях культуру сприйняття музичного мистецтва. Необхідно знаходити яскравих виконавців і показувати їх на конкурсах, концертах як взірці, на які потрібно орієнтуватися. І слід пам’ятати, що виконавська сирість – ворог правдивого мистецтва.

Піднесення мистецького рівня музичної культури матиме величезний вплив на розвиток усієї культури. Розвиток музичної й загальної культури треба починати з дитинства: необхідно запровадити з початкової школи серйозне вивчення нотної грамоти й хорового співу. За чотири роки діти читатимуть ноти, як книжку, а в нашій країні зростатимуть високопрофесійні співаки, ансамблі, хори й оркестри. У нас з’явиться можливість уже в ранньому віці виявити талановитих дітей і створити для їхнього творчого розвитку належні умови. А Україна має рідкісний, багатий голосовий матеріал. На превеликий жаль нині професійне співоче мистецтво урівнюється з масовим самодіяльним співом. Різниця тільки в тому, що професійні виконавці співають за гроші, а самодіяльні – за бажанням. Тому високопрофесійна виховна музика – хорова, оперна, симфонічна – завжди має тримати еталон правдивого мистецтва й виховувати, збагачувати людські душі.

Для розвитку музичної культури потрібно застосовувати різні засоби, а головне – відновити традицію акапельного хорового співу. Традиційний хоровий спів у натуральному ладі допомагає людям витончити, уладувати свої відчуття й пробудити любов до чистого співу. А чистий спів спонукає людей до чистого, висококультурного життя, сприяє наведенню ладу в суспільстві. Чистий спів, можна порівняти з чистою водою і чистим повітрям. Чистої води хочеться напитися, чистим повітрям хочеться надихатися, чистого співу хочеться наслухатися, з чистою людиною хочеться спілкуватися.

Як же досягти чистоти співу? Передусім треба полюбити твір. А щоб полюбити хоровий твір, необхідно знайти красу в кожній окремо заспіваній ноті. Необхідно налаштувати себе на чистоту внутрішньо. А техніка – то вже другорядна, зовнішня сторона. Оволодівши технікою дириґування, не можна вважати себе завершеним майстром хорової спеціальності. Техніка дириґування – це тільки засіб до опанування вершинами цього фаху. Хто хоче стати дириґентом, фахівцем високого класу, мусить наполегливо, систематично працювати над удосконаленням цього фаху, не менше, ніж працюють скрипалі й піаністи. Пояснювати співакам треба не словами, а професійно заспіваною нотою або фразою. Усе залежить від дириґента-хормейстера. Який дириґент, такий і хор. Щоб стати дириґентом-професіоналом високого рівня, необхідно працювати з хором у межах натурального ладу. Навчитися бачити у партитурі те, чого там не написано.

Нам, дириґентам і співакам, належить тримати еталон чистоти в співі й житті, незважаючи ні на що. І тому я закликаю всіх представників музичної культури самовіддано працювати над піднесенням виконавської якості. А Україна має такі голосові можливості, що за відповідної професійної підготовки музичних кадрів наше співоче мистецтво може досягнути рівня культурно найрозвиненіших країн і навіть піднятися вище. І це стане показником якості й нашого мистецтва, й життя взагалі. Але якість сама не прийде, за якість треба боротися!

24 червня 2010 р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.