Григорій Сковорода. “Херувимська”. Запис

Шедеври української хорової музики

Виконує Хор студентів Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського

Художній керівник і дириґент Павло Муравський

Запис 1972 р.

The post Григорій Сковорода. «Херувимська». Запис appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Хорова Шевченкіана Павла Івановича Муравського

Павло Іванович Муравський (Моравський) – великий Український хоровий дириґент і педагог, народний артист УРСР (1960), професор кафедри хорового дириґування Київської державної консерваторії (з 1995 – Національна музична академія України) імені П. І. Чайковського, художній керівник та головний дириґент студентського хору, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1979), Премії ім. В. Вернадського (2001), кавалер Ордену «За заслуги» ІІІ (1994), ІІ (1999), І (2004) ступенів, почесний академік Національної академії мистецтв України (2004), Герой України (2009).

П. І. Муравський – один з основоположників сучасної Української хорової школи. Маестро ствердив принципові засади акапельного академічного співу Київської хорової школи, заснованої в Українській музичній культурі великим Олександром Кошицем, і явив власний феномен – Хорову школу Павла Муравського.

Суть Хорової школи Павла Муравського – досягнення вершинної чистоти звучання Українського акапельного хорового співу в природному ладовому інтонуванні. Павло Муравський як музикант-мудрець, мислитель хорового мистецтва відкрив первинність життєродної, світородної енергії звуку й сформулював світоглядну основу музики: «Спочатку була нота». Звідси й основоположний принципи його хорової методики: «Виявляти любов до кожної чисто заспіваної ноти». А з любові до ноти народжується внутрішній лад співу й життя: «Чистота співу – чистота життя». На цій світоглядній основі Павло Муравський сформулював потужну суспільну місію Українського хорового співу: «Традиційний Український хоровий спів на основі природного ладу сприяє наведенню ладу в суспільстві»; «Спів дає відчуття Волі!».

Свою унікальну мистецько-педагогічну методику Українського акапельного хорового співу в природному ладовому інтонуванні, явлену через власний хормейстерський досвід і практичну філософію хорознавства, великий дириґент і педагог розкрив у книжках: «Чистота співу – чистота життя» (2012) та «Моя хорова школа» (2014, 2917).

Ці мистецько-педагогічні праці П. І. Муравського стали раритетами, та їх можна читати на сайті «Хорова школа Павла Муравського»:

https://pavlomuravskyi.com/110-littya-j-10-i-rokovyny-pam-yati-pavla-muravskogo-spiv-daye-vidchuttya-voli.html

  П. І. Муравський виховав у навчальному студентському хорі Київської державної консерваторії понад 1000 хормейстерів. Студентський хор під керівництвом маестро П. Муравського записав у фонд Українського радіо та на платівки фірми «Мелодія» понад 150 хорових творів, серед яких «Шедеври Української хорової музики» (Г. Сковорода, М. Березовський, Д. Бортнянський, А.  Ведель) (1972); «М. Леонтович. До 100-річчя з дня народження» (комплект із трьох платівок) (1978); «А. Кос-Анатольський. Вибрані хорові твори» (1980–1981); симфонії, кантати, ораторії («Персефона» І. Стравінського, «Іоанн Дамаскін» С. Танєєва, «Меса» Ф. Шуберта, «Реквієм» Дж. Верді). Загалом П. Муравський виконав і записав з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської державної консерваторії у фонд Українського радіо, на платівки, касети й компакт-диски понад 1000 хорових творів Українських і зарубіжних композиторів, зокрема С. Людкевича, П. Чайковського, Л. Бетховена, А. Моцарта, Г. Малера, А. Скрябіна й ін. 

Особливе місце в творчості П. І. Муравського належить Хоровій Шевченкіані. П. Муравський почав збирати Хорову Шевченкіану ще з 30-х років ХХ століття й виконував твори на Шевченкову поезію з усіма хорами, якими керував. А записувати Хорову Шевченкіану почав з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії. Та заповітний задум маестро Павла Муравського – записати з Українським взірцевим академічним хором усю Хорову Шевченкіану під символічною назвою Пісенний «Кобзар».

З проголошенням незалежності України Павло Іванович понадіявся, що після ліквідації тоталітаризму відкриють дорогу виконавцям високого класу й справжньому мистецтву. З 1991 року почав добиватися створення Молодіжного взірцевого академічного професійного хору імені М. Д. Леонтовича (числом 45–50 осіб): «Молодіжний хор мав стати зразковим для інших професійних і самодіяльних хорових колективів в Україні. Адже Український народ – один з небагатьох у Світі має великі музичні здібності й рідкісного багатства співочий матеріал. Необхідно тільки значно покращити професіоналізм керівників хорових колективів та досягти високої майстерності хорів. Зразковий молодіжний хор як високопрофесійний колектив матиме можливість значно збагатити репертуар і виконуватиме твори трьома групами: жіночою, чоловічою й мішаним складом. Такий хор зміг би здійснити на високому рівні фонозапис усієї Української хорової класики, що в радянські часи зробити було неможливо. Мою ідею підтримали відомі музичні діячі, творчі спілки, народні депутати. Згодом ідея Молодіжного академічного професійного хору імені М. Д. Леонтовича набула формулювання – Показовий академічний хор при Президентові України. Однак на всі листи-звернення були однакові відповіді всіх чиновників з адміністрацій усіх президентів. І всі відповіді зводились до однієї відмови: «через складну економічну ситуацію в державі й значне скорочення бюджетного фінансування галузі культури створення й забезпечення діяльності нового мистецького колективу неможливе». Але зовсім не береться до уваги той кричущий факт, що в Україні десятки зовсім посередніх колективів зі статусом державних і національних перебувають на державному утриманні. А це державні злочини, коли величезні хорові колективи використовують величезні бюджетні кошти й видають для суспільного вжитку браковану мистецьку продукцію. Мене дуже дивувало, що на верхах розкрадають мільйони, а на хор не знаходять якихось тисяч…». Маестро переконував, що на основі взірцевого хору можна започаткувати процес відновлення культури Українського хорового співу в природному ладовому інтонуванні та загальну культуру й лад у суспільстві.

Павло Муравський, керуючись своїм ідеальним прагненням підвищити рівень хорового мистецтва й загальний культурний рівень свого народу, 23 роки поспіль, незважаючи на свій поважний вік, самовіддано добивався створення Молодіжного взірцевого академічного професійного хору імені М. Д. Леонтовича, а згодом Показового академічного хору при Президентові України.. Маестро підсилював свою ідею необхідністю еталонного запису Пісенного «Кобзаря» – 200 хорових творів на поезію Тараса Шевченка до 200-літнього ювілею Великого Кобзаря. Цей професійний колектив повинен досягнути високого рівня виконавства й тримати його як еталон Українського хорового співу. Маестро доводив загальнонаціональну важливість поширення в Українському суспільстві співаної поезії Великого Кобзаря: «Виконані кращими хорами записи стануть доступні широкому загалу: вони розійдуться по школах, бібліотеках, закладах культури, й люди матимуть змогу слухати їх повсякчас. Я цим живу і хочу, щоб хороспіви Шевченкової поезії допомагали жити всім Українцям». За задумом маестро Муравського, такий запис можливо здійснити тільки зі взірцевим академічним хором.  

Починаючи з 1991 р., я допомагав Павлові Івановичу послідовно писати звернення до кожного з чотирьох президентів України. Коли стало зрозуміло, що сподівання на створення взірцевого хору марні, запропонував Павлові Івановичу скласти список уже записаних ним хорових творів на поезію Т. Шевченка й випустити аудіо альбом Пісенний «Кобзар». Значну частину хорової Шевченкіани П. Муравський записав свого часу з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії. Павло Іванович схвалив цю ідею й негайно підготував перелік записаних ним творів. Записи 32-х хорових творів (a cappella; велика форма, з супроводом та без супроводу; вокально-симфонічні) зберігалися у «Золотому фонді» Національної радіокомпанії України, і вже було чим започаткувати велику серію хорової Шевченкіани. Ті записи 32-х хорових творів ми видали у 2010 р. окремим музичним альбомом з 3-х CD «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський. Записи 1956–2001 рр.», яким започаткували аудіо публікацію Пісенного «Кобзаря».

Після цього я запропонував Павлові Івановичу упорядкувати всі наявні в нього ноти хорових творів на Шевченкову поезію й видати в кількох томах як цілісне зібрання – «Пісенний «Кобзар», яке потім запишуть провідні хори України під орудою його учнів.

Павло Іванович одразу сприйняв цю ідею й запалився нею: «Такого в Україні ще не було. Видання такої великої кількості хорових творів на поезію Тараса Шевченка здійснимо вперше».

У власній багатющій нотній бібліотеці П. Муравського, яка налічує до 300 томів, виявилося близько 200 хорових творів на поезію Тараса Шевченка, 160 з яких Павло Іванович уже опрацював для записування. Павло Іванович систематизував їх за тим самим принципом, що й у музичному альбомі, та ретельно склав перелік. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро Муравського. В результаті, до цього основного зібрання додали народні мелодії, малознані авторські твори та найновіші твори сучасних композиторів.

Павло Іванович до останнього свого подиху жив здійсненням задуму Пісенного «Кобзаря»: «Ідея еталонного запису хорових творів на поезію Тараса Шевченка досі тримає мене на Білому світі». Маестро діждався верстки першого тому, і його дух відійшов у Безвічність на 101-у році життя – 6 жовтня 2014 року.

Ґрандіозний мистецький задум маестро П. І. Муравського завершили його учні й послідовники, які організувалися в Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» й протягом 2014–2023 років здійснили Комплексне нотно-звукове видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря».

Над Комплексним нотно-звуковим виданням «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» працював близько 10 років на безоплатній основі авторський колектив фахівців Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» з мистецтвознавства й хорового виконавства – учні й послідовники П. І. Муравського: Л. В. Бухонська (уже покійна), І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко та шевченкознавець, автор ідеї видання й супровідних текстів, головний редактор і керівник мистецького проекту О. А. Шокало. У записові Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й Української діаспори під орудою учнів і послідовників маестро П. І. Муравського.

На основі укладеного П. І. Муравським нотного матеріалу ми видали найповніше, систематизоване Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана», де зібрано майже всю хорову музику на Шевченкову поезію від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Видання містить 283 твори 155 композиторів і аранжувальників та 12 народних хорових пісень. Усі твори семитомного нотного зібрання розподілено на три групи: твори a капела – 1, 2, 3 томи; твори з інструментальним супроводом – 4, 5 томи; твори великої форми з симфонічним оркестром – 6, 7 томи. Перший том містить 65 творів 33 композиторів, обсяг – 288 с.; Другий том містить 59 творів 38 композиторів, обсяг – 288 с.; Третій том містить 62 твори 33 композиторів і 12 народних пісень, обсяг – 274 с.; Четвертий том містить 41 твір 16 композиторів, обсяг – 344 с.; П’ятий том містить 40 творів 22 композиторів, обсяг – 322 с.; Шостий том містить 6 творів 3 композиторів, обсяг – 370 с.; Сьомий том містить 10 творів 10 композиторів, обсяг – 366 с. Загальний обсяг семитомника – ​2 252 сторінки.

Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» (2014–2023) здійснено за кошти доброчинців. Перше видання 1–3 томів вийшло за фінансової підтримки доброчинця Олександра Григоровича Шпака. Повне семитомне видання зверстано за фінансової підтримки доброчинців: Тараса й Катерини Миронюків (1–3 томи), Євгена Драп’ятого (4–5 томи), Даниїла Сікори й Ігоря Дем’янця (6 том), Мирона Миронюка й Ігоря Тилика (7 том). Надрукувало семитомник київське Видавництво «Ліра-К» за власні кошти (директор – В. І. Зарицький).

На побажання музичних педагогів і керівників хорів видали накладом 1000 примірників однотомне нотне зібрання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Вибране» (2020). До «Вибраного» дібрано з Семитомника твори a капелa й твори з інструментальним супроводом. «Вибране» містить 83 твори 72 композиторів і аранжувальників та шість народних пісень; обсяг – 352 сторінки.

Однотомник «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. «Вибране» видано за фінансової підтримки доброчинців Аскольда Лозинського й Лариси Лозинської-Кий зі США (брата й сестри в пам’ять про своїх батька Євгена й матір Марію). Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» безоплатно передав «Вибране» вищим і середнім музичним навчальним закладам, спеціалізованим музичним школам, навчальним, професійним і самодіяльним хорам України для освітньої й хорової роботи.   

На основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» здійснив перший систематизований, масштабний запис і аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» (2019). Аудіо видання містить 110 творів 86 композиторів. Обсяг аудіо видання – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіо альбом містить твори a капела, Другий – твори з інструментальним супроводом, Третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До Першого аудіо альбому a капелa записано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень. До Другого аудіо альбому з інструментальним супроводом записано 42 твори 30 композиторів. До Третього аудіо альбому великої форми з симфонічним оркестром записано 10 творів 9 композиторів.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» здійснено за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіо альбомів).

Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» безоплатно передав 1000 комплектів Аудіовидання вищим і середнім музичним навчальним закладам, спеціалізованим музичним школам, навчальним, професійним і самодіяльним хорам України та Українським культурно-освітнім осередкам за кордоном для освітньої й хорової роботи.

Аудіовидання розміщено також для загального користування на сайті «Хорова школа Павла Муравського»:

Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 1. Твори а капела

https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-albom-1.html

Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 2. Твори з інструментальним супроводом

https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-albom-2.html

Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 3. Твори великої форми з симфонічним оркестром

https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-albom-3.html

Пісенний «Кобзар» як наймасштабніше цілісне нотно-звукове зібрання новітнього часу започаткував новий напрям у музикознавстві й шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану та став унікальним пісенним пам’ятником Великому Кобзареві України.

Шевченків поетично-пісенний феномен – унікальне явище в Українській і світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – єдиний у Світі поет, майже вся поетична спадщина якого живе у співі. На основі «Кобзаря», який містить 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченкову поезію написано понад 3 000 композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів од солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Це неперевершене поетично-музичне явище у світовій культурі.

Хороспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка, зібрані в Пісенному «Кобзареві», являють собою Хорову Шевченкіану – надзвичайно багату й маловивчену сферу Шевченкознавства та Українського музичного мистецтва.

Унікальний комплексний характер Пісенного «Кобзаря», що поєднує нотний матеріал та аудіозаписи, робить це видання надзвичайно ефективним у здійсненні його культурно-освітньої місії, відкритті нових рівнів сприйняття й осмислення геніальної Шевченкової поезії, потужно посиленої Українським хоровим співом – базовим мистецтвом Української культури. Ґрунтовний довідковий додаток містить біографії композиторів, бібліографію нотних і музикознавчих видань, дискографію, алфавітний покажчик творів, що підтверджує статус зібрання як академічного мистецтвознавчого видання.

Пісенний «Кобзар» пройшов успішну апробацію в навчальному процесі й хоровому виконавстві, отримав схвальні відгуки вищих і середніх музичних навчальних закладів, мистецтвознавчих інституцій та обласних навчально-методичних центрів закладів культури і мистецтва з цілої України, а також Українських культурно-освітніх осередків і мистецьких колективів з діаспори.

Визначальна особливість Пісенного «Кобзаря» – його практична цінність для сучасної музичної педагогіки у вищих, середніх музичних навчальних закладах, спеціалізованих музичних школах, для концертно-виконавської діяльності хорових колективів та для збагачення бібліотечних фондів.

Комплексне нотно-звукове зібрання надолужує нестачу нотних видань і якісних записів академічної музики та сприяє через освітній процес розвиткові музичної культури молодого покоління й Українського суспільства в цілому.    

Пісенний «Кобзар» набув визнання і успіху в музичній освіті й хоровому виконавстві та, безумовно, став знаковою подією й гордістю Української музичної та загальнонаціональної культури.

Пісенний «Кобзар» в усьому розмаїтті співаної Шевченкової поезії є потужним мистецьким морально-духовним чинником пробудження історичної пам’яті й розвитку національної самосвідомості, самобутності Українців та формування нашої національно-культурної ідентичності й утвердження державного суверенітету України, що особливо важливо в нинішню тяжку пору Всеукраїнської визвольної війни, коли Український народ відстоює свою самобутність і виборює свою державну самостійність.

Комплексне нотно-звукове видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» було номіновано на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року за напрямом «мистецтвознавство», за поданням Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Одначе, некомпетентні функціонери проіґнорували Всеукраїнську національно-культурну місію Пісенного «Кобзаря».

Та Пісенний «Кобзар» як гідно реалізований заповітний мистецький задум маестро Павла Муравського удостоєний найвищого професійного і всенародного визнання.

Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї й головний редактор комплексного нотно-звукового видання
«Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана»,
керівник Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»»,
голова Наглядової ради БФ «Хорова школа Павла Муравського»

The post Хорова Шевченкіана Павла Івановича Муравського appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Пісенний «Кобзар» – символічна назва масштабного Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря», що його здійснив Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського». Ця комплексна суспільно значуща праця складається з першого найповнішого, цілісного, системного Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана та записаного на його основі масштабного Аудіовидання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар».

Записати всю хорову Шевченкіану під символічною назвою Пісенний «Кобзар» – заповітний мистецький задум Павла Івановича Муравського (1914–2014), великого українського хорового дириґента й педагога ХХ–ХХІ століть, народного артиста України, професора Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, почесного академіка Національної академії мистецтв України, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, Героя України. П. І. Муравський частково реалізував омріяну ідею й залишив своїм учням і послідовникам здійснити цей ґрандіозний задум на основі укладеного ним Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана.

Шевченків поетично-пісенний феномен – виняткове явище у світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – єдиний у Світі поет, переважна частина поетичної спадщини якого живе у співі. На «Кобзар», у якому 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченків «Кобзар» написано понад 3 000 музичних творів: композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів від солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Усе це являє собою музичну Шевченкіану – надзвичайно багату і маловивчену сферу Шевченкознавства та українського музичного мистецтва.

У вступі «Від укладача» до Зібрання хорових творів у семи томах П. І. Муравський зворушливо висловив заповітну ідею свого життя: «Я дуже люблю й тонко чую поезію Тараса Шевченка, бо вона йде від самого серця! Шевченкова поезія легко кладеться на музику й легко співається, бо вона сповнена живим мелодійним звучанням. Мій заповітний задум – записати зі взірцевим академічним колективом усю хорову Шевченкіану. Цей мистецький задум довгі роки тримає мене на Білому світі».

У супровідній статті до цього видання П. Муравський виповідає своє заповітне: «Хорові твори на поезію Тараса Григоровича Шевченка я відчув душею ще в дитинстві, коли вчився в семирічній школі й співав у сільському хорі. Репертуар хору складався з українських народних пісень і творів на Шевченкову поезію. …У мене вже давно є мрія записати усі хорові твори на поезію Тараса Шевченка під назвою «Пісенний «Кобзар». І якби їх записати, то це було б великою культурною подією до 200-літнього ювілею геніального українського поета й значним внеском у розвиток хорового мистецтва України. Запис необхідно здійснити на найвищому мистецькому рівні – на рівні геніальної Шевченкової поезії. Цей масштабний культурно-мистецький проект під назвою «Пісенний «Кобзар» можливий тільки зі взірцевим академічним хором, який необхідно створити. І я маю здібність і силу організувати й очолити його як художній керівник і дириґент». А у вступі «Від укладача» заповідає: «На жаль, мені не вдалося організувати взірцевий академічний хор для повного запису «Пісенного «Кобзаря». Тож завершити свій мистецький задум на основі цього зібрання хорової Шевченкіани заповідаю моїм учням».

Маестро Муравський 80 років своєї подвижницької праці віддав збереженню й розвиткові української співочої традиції та популяризації хорової Шевченкіани. В унікальному зібранні «Пісенний «Кобзар» П. І. Муравський поєднав світоглядні засади українського хорового співу та Шевченків ідеал духовної волі.

Маестро Павло Муравський виконав і записав понад 1000 хорових творів різних авторів: А. Веделя, М. Березовського, Г. Сковороди, Д. Бортнянського, Л. Бетховена, А. Моцарта, Дж. Верді, Г. Малера, П. Чайковського, О. Скрябіна, І. Стравінського, О. Кошиця, М. Леонтовича, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, багатьох інших українських і зарубіжних композиторів. Особливою подією в музичній культурі стали записані ним зі студентським хором Київської консерваторії «Шедеври української хорової музики» (1972) та всі хорові твори М. Леонтовича до 100-літнього ювілею композитора (1977).

Протягом останніх 23 років, незважаючи на поважний вік, Павло Іванович самовіддано працював над здійсненням свого заповітного задуму – запису хорової Шевченкіани: готував твори до запису й домагався з цією метою створення взірцевого академічного хору. Маестро доводив загальнонаціональну важливість поширення в українському суспільстві співаної поезії Великого Кобзаря: «Виконані кращими хорами записи стануть доступні широкому загалу: вони розійдуться по школах, бібліотеках, інших закладах культури. І люди матимуть змогу слухати їх і згадувати свого Кобзаря не тільки в день його народження і в день пам’яті, а повсякчас. Так люди перейматимуться силою Шевченкового духу та самі оживатимуть душами. Високомистецьке хорове озвучення проникливої Шевченкової поезії дає потужне відчуття волі й спонукає людей до культурного саморозвитку. А культурні люди й житимуть краще, бо культурна людина знає, що треба робити, щоб жити не абияк, а достойно».

За задумом маестро Павла Муравського, такий запис можливо здійснити тільки зі взірцевим академічним хором. Цей професійний колектив повинен досягнути високого рівня виконавства й тримати його як еталон українського співу. А на основі взірцевого хору можна відновлювати культуру українського хорового співу в природному ладовому інтонуванні та загальну культуру й лад у суспільстві.

Ладуючу культурницьку й державницьку місію українського хорового співу дуже високо оцінила на початку 20-х рр. ХХ ст. європейська музична громадськість, відгукуючись на виступи Української республіканської капели під орудою знаменитого Олександра Кошиця під час її світової подорожі: «…Коли б в українській державі всі справи йшли так, як спів у цьому хорі, тоді це була б перша держава в Світі. …В українців мусить бути непереможна сила. Хоч у їхніх піснях домінує мінорний настрій, якась дивна меланхолія, але…відчувається сила, радість життя, гумор…, і самосвідомість, що цей народ вберіг себе від знищення, звучить навіть у його мінорі…»…Секрет цієї непереможної сили, явленої в пісні, геніально просто розкрив сам О. Кошиць: «Наша пісня – серце, яке гонить кров у жилах нації». Але як непросто було й маестро Кошицю, й маестро Муравському здійснювати своє так і нездійснене до кінця високе мистецьке покликання: одному не давали працювати на чужині, другому – на батьківщині.

Організаційні старання П. Муравського створити взірцевий академічний колектив для запису хорової Шевченкіани розпочалися від проголошення «незалежності України» й тривали майже до кінця життя маестро. Ми з ним писали звернення до всіх президентів і отримували тільки обіцянки. Коли стало зрозуміло, що сподівання на створення хору марні, я запропонував Павлові Івановичу скласти список уже записаних ним хорових творів на поезію Тараса Шевченка й випустити аудіоальбом «Пісенний «Кобзар». Павло Іванович схвалив цю ідею й негайно підготував перелік хорових творів, які він записав свого часу з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України. Ті записи збереглися в «Золотому фонді» Українського радіо й виходили у світ на платівках і компакт-дисках.

Цю ідею підтримали Національна радіокомпанія України в особі її очільника Віктора Набруска та Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», за фінансування якого й вийшов у 2010 році музичний аудіо альбом під назвою «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський». Цим еталонним музичним альбомом з трьох компакт-дисків із записами 32-х творів і започатковано серію аудіо видань «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Це доброчинний внесок Фонду «Україна» в скарбницю української культури до 200-літнього ювілею Тараса Шевченка й 100-ліття Павла Муравського.

Прослухавши ті записи, маестро Муравський висловив захоплення виданням альбому, одначе не полишив бажання записати ці хороспіви заново: «Відчуваю, що тепер записав би ці твори ще краще, як записував колись. Бо зараз у мене дуже загострений внутрішній слух». 

Оскільки можливості записувати самому в Павла Івановича не було, я запропонував йому упорядкувати всі наявні в нього ноти хорових творів на Шевченкову поезію й видати в кількох томах як цілісне зібрання – «Пісенний «Кобзар», яке потім запишуть провідні хори України під орудою його учнів і послідовників.

Павло Іванович одразу сприйняв і цю ідею й запалився нею: «Такого в Україні ще не було. Видання такої великої кількості хорових творів на поезію Тараса Шевченка здійснимо вперше».

У власній багатій нотній бібліотеці П. Муравського, яка налічує близько 300 томів, виявилося до 200 хорових творів на поезію Тараса Шевченка. 160 із них Павло Іванович уже опрацював для записування, систематизував і ретельно склав перелік за групами: твори a капела; твори з інструментальним супроводом; твори великої форми з симфонічним оркестром. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро П. Муравського. В результаті, до цього основного зібрання додано народні мелодії, малознані авторські твори та найновіші твори сучасних композиторів.

Колеги, учні й послідовники Павла Муравського взялися за підготовку до видання цього унікального нотного зібрання й запису на його основі хорової Шевченкіани.

Зібрання хорових творів у семи томах унікальне тим, що в ньому вперше системно укладено в основному всю хорову Шевченкіану, скомпоновану від середини ХІХ до початку ХХІ ст.

До семитомного зібрання хорової Шевченкіани дібрано 283 твори 155 композиторів і аранжувальників та 12 народних пісень, які розподілено на три групи: твори a капелa – 1, 2, 3 томи; твори з інструментальним супроводом – 4, 5 томи; твори великої форми з симфонічним оркестром – 6, 7 томи.

Чимало зібраних у Пісенному «Кобзарі» хорових творів досі лишалися маловідомі й навіть невідомі виконавцям і шанувальникам хорового співу та Шевченкової пісенної поезії; вони стали раритетами, й їх важко знайти. Ці пісенні коштовності П. Муравський збирав і плекав упродовж усього свого життя й уклав у цілісне зібрання. Він почав збирати хорову Шевченкіану ще з 30-х років ХХ століття, переписуючи ноти. Наприклад, його власноручна копія хору П. Чайковського «Навгороді коло броду» датована 14.VІІ.1938 р.

Для компонування томів використано нотний матеріал, дібраний і опрацьований Павлом Івановичем: друковані твори з різних видань, його власноручні копії, авторські рукописи композиторів. Ці твори Павло Іванович збирав, аранжував, редагував і значну частину з них виконував з різними хорами протягом своєї 80-літньої мистецько-педагогічної діяльності. Його редакцію в цих партитурах позначено курсивом.

У Пісенному «Кобзарі» представлено доробок широковідомих композиторів-класиків (М. Лисенко, М. Вербицький, С. Воробкевич та ін.) й призабутих композиторів (Г. Гладкий, Д. Крижанівський, К. Борисюк та ін.), які заклали основи професійного музичного освоєння Шевченкової поезії, та менш знаних композиторів з цілої України й українського зарубіжжя, які розвивали й далі розвивають хорову Шевченкіану.

Визначальна особливість цього унікального зібрання хорової Шевченкіани – його практична цінність, бо нотний матеріал опрацьовували для впровадження в сучасну музичну педагогіку й концертно-виконавську діяльність сам маестро П. І. Муравський і представники його хорової школи.

Зокрема, музичні редактори: Л. В. Бухонська, хоровий дириґент, педагог, заслужений діяч мистецтв України; І. Я. Павленко, хоровий дириґент, педагог, заслужений працівник культури України; Т. В. Миронюк, хоровий дириґент, педагог, музикознавець; А. Г. Масленнікова, хоровий дириґент, педагог, заслужений працівник культури України; а також колеги й шанувальники: І. Д. Гамкало, оперний дириґент, педагог, народний артист України; М. І. Гулковський, хоровий дириґент, педагог, лауреат міжнародних конкурсів. Праця над цим виданням згуртувала значне коло учнів, колег і послідовників маестро Павла Муравського, які працюють по всій Україні й за кордоном.

Редакційну підготовку Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана та запис на його основі аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»» здійснили на громадських засадах учні й послідовники П. І. Муравського, які зорганізувалися в Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського». Учні й послідовники маестро виконали всю підготовчу, редакторську й експертну роботу для нотного й аудіо видань: добирали, редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертне оцінювання.

У записові Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Павла Муравського:

Національна заслужена академічна капела України «Думка» (художній керівник і головний дириґент – народний артист України Євген Савчук); Хор та Симфонічний оркестр Одеського Національного академічного театру опери та балету (хормейстер – Леонід Бутенко; дириґент – Ігор Чернецький); Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (хормейстер – заслужений працівник культури України Анжела Масленнікова; дириґент – Ділавер Османов); Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди (художній керівник і головний дириґент – народний артист України Юрій Курач); Українська капеля бандуристів Північної Америки імені Тараса Шевченка (м. Детройт) (мистецький керівник і дириґент – Олег Махлай); Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ; головний хормейстер – заслужений працівник культури України Микола Борщ); Заслужений академічний Закарпатський народний хор та Симфонічний оркестр Закарпатської обласної філармонії (дириґент – заслужений працівник культури України Наталія Петій-Потапчук); Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні й танцю України «Верховина» (художній керівник – Світлана Майданик; дириґент – Світлана Урбан-Понайда); Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (художній керівник – народний артист України Євгена Савчук); Студентський хор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка (художній керівник – Ігор Даньковський); Український народний хор та Оркестр народних інструментів Київського національного університету культури і мистецтв (художній керівник і головний дириґент – Станіслав Павлюченко); Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо (художній керівник і головний дириґент – заслужена артистка України Юлія Ткач); Великий дитячий хор Українського радіо (художній керівник – заслужена артистка України Тетяна Копилова); Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера (художній керівник і головний дириґент – заслужений діяч мистецтв України Олександер Вацек); Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ) (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Володимир Курач; головний дириґент – Андрій Карпінець); Академічний міський камерний хор «Вінниця» (головний дириґент – народний артист України Віталій Газінський); Муніципальний академічний камерний хор «Київ» (засновник і художній керівник – народний артист України Микола Гобдич); Муніципальний камерний хор «Хрещатик» (засновник і художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Лариса Бухонська); Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Галина Горбатенко); Камерний хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник – Зоя Томсон); Академічний хор «Anima» Київського Національного університету культури і мистецтв (художній керівник і головний дириґент – заслужена артистка України Наталія Кречко); Народна хорова капела «Днiпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (художній керівник – Ірина Душейко; дириґент – Ігор Тилик); Хор хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи (художній керівник і дириґент – заслужений діяч мистецтв України Володимир Волонтир); Чоловічий хор «Боян Дрогобицький» (художній керівник – заслужений працівник культури України Петро Гушоватий); Муніципальна чоловіча хорова капела «Гомін» (м. Львів) (дириґент – Іван Юзюк); Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони» (м. Івано-Франківськ) (художній керівник та дириґент – заслужений діяч мистецтв України Ігор Дем’янець); Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Людмила Байда); Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ) (співзасновник і головний дириґент – Мирослав Гулковський); Хорова капела «Оранта» (м. Луцьк) (художній керівник – Василь Мойсіюк); Академічний ансамбль «Козаки Поділля» (художній керівник і хормейстер – Катерина Дробіт); Український народний хор «Калина» (м. Полтава) (художній керівник – Григорій Левченко; керівник оркестрової групи – Олександр Рябушенко); Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича (художній керівник – Ольга Бабошина); Жіночий хор Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. Івана Огієнка (художній керівник – Тетяна Гордєєва); Жіночий склад мішаного хору Кіровоградського музичного коледжу (художній керівник – Надія Шост); Хор Дитячої хорової школи «Зоринка» ім. Ізидора Доскоча (м. Тернопіль) (художній керівник – Анжела Доскоч); Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв імені М. Д. Леонтовича (м. Київ) (художній керівник – відмінник освіти України Світлана Сварич); Зразковий художній колектив Хор «Соняшник» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району м. Києва (художній керівник – відмінник освіти України Світлана Рябінко; хормейстер – Марина Сторощук); Вокальний ансамбль «Покров» (м. Київ) (художній керівник – Олена Радько); Камерний хор «Moravskі» Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» (художній керівник – Олена Радько); Народна хорова капела «Діброва» імені Павла Муравського Піщанського РБК Вінницької області (художній керівник і головний дириґент – заслужений працівник культури України Федір Ущаповський; дириґент – відмінник освіти України Катерина Семко); Чоловічий народний хор «Чумаки» (м. Київ) (художній керівник – Василь Триліс).

До аудіовидання дібрано також частину творів, які маестро Павло Муравський записав свого часу з хоровими колективами, що їх очолював у 1948–2005 рр.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» – перший системний, масштабний запис провідними українськими хорами 110 творів 86 композиторів. Обсяг аудіо видання – три музичні альбоми (по три CD в кожному): перший – твори a капелa; другий – твори з інструментальним супроводом; третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіо альбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів.

Так Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського», за фінансової підтримки доброчинців (видання нотного зібрання) та Міністерства культури України (запис творів) і Українського культурного фонду (видання аудіо записів), завершив здійснення Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»: опублікував нотне Зібрання хорових творів у семи томах і Вибране з нього, записав хорову Шевченкіану й випустив аудіовидання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар».

Завдяки першому найповнішому, системному нотному виданню й записові хорової Шевченкіани став доступний широкому загалові майже весь співаний «Кобзар».

Пісенний «Кобзар» як цілісне нотно-звукове зібрання започаткував новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану. Цей ґрандіозний мистецький задум розпочав здійснювати маестро Павло Муравський і довершили його учні й послідовники.  

Так учні й послідовники П. І. Муравського здійснили і мистецький, і громадянський заповіт свого Вчителя. Павло Іванович покладав на цей мистецький задум великі сподівання, бо пісенне озвучення геніальної Шевченкової поезії має стати показником якості й нашого мистецтва, й нашої життєвої спроможності в цілому.

За глибинним відчуттям маестро П. Муравського, хоровий спів як феномен злагодженої гуртової взаємодії відкриває людям внутрішнє джерело сили для саморозвитку: «Спів активізує весь організм людини. Хоровий спів пробуджує силу духу, сприяє розвиткові самосвідомості й загальної культури суспільства. Спів дає відчуття волі!».

Пісенний «Кобзар» – своєрідний музичний ключ до проникливого сприйняття й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світу. Високоякісне хорове озвучення «Кобзаря» витончує відчуття й розкриває глибинну суть Шевченкової поезії та сприяє розвиткові хорового співу – базового мистецтва української культури. Усе це посилює загальносуспільний інтерес до Шевченкіани й українського хорового мистецтва та ширить їх в Україні й Світі.

Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана й Вибране з нього, а також аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» БФ «Хорова школа Павла Муравського» безоплатно передає вищим і середнім музичним навчальним закладам, спеціалізованим музичним школам, бібліотекам, іншим закладам культури по всій Україні, українським культурно-освітнім осередкам за кордоном та поширює в Інтернеті. Це комплексне нотно-звукове зібрання надолужує нестачу якісних нотних і аудіо видань.

Повна інформація про нотне видання й аудіо видання Пісенний «Кобзар»» – в однойменній рубриці на сайті «Хорова школа Павла Муравського»:

https://pavlomuravskyi.com/category/pisennyj-kobzar/zibrannya-horovyh-tvoriv-u-semy-tomah-taras-shevchenko-pisennyj-kobzar-horova-shevchenkiana

https://pavlomuravskyi.com/category/pisennyj-kobzar/audiovydannya-taras-shevchenko-pisennyj-kobzar

Слухати Пісенного «Кобзаря»» – за посиланнями:

Альбом 1: https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-albom-1.html

Альбом 2: https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-albom-2.html

Альбом 3: https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-albom-3.html

Дириґує Павло Муравський: https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-dyryguye-pavlo-muravskyj.html

Сподіваємося на успішне використання цих високомистецьких записів Пісенного «Кобзаря» у музичній освіті й хоровій практиці.

Розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагачує програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів, відкриває неоціненні скарби хорової Шевченкіани вчителям і учням шкіл, педагогам і студентам музичних навчальних закладів, хормейстерам, усім шанувальникам поетичного генія Тараса Шевченка й українського хорового співу, спомагає розвиткові української музичної й загальнонаціональної культури.

Пісенний «Кобзар» цілісно явив прадавню традицію українського хорового співу й феномен хорової Шевченкіани та став гідним музичними пам’ятником Великому Кобзареві України.

О. А. ШОКАЛО, шевченкознавець,
автор ідеї видань і керівник проекту

09.03.2020

The post Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Заповітний мистецький задум маестро Муравського

Павло Іванович Муравський (1914–2014) – великий український хоровий дириґент і педагог, легенда хорового мистецтва ХХ–ХХІ століть, народний артист України, професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1979), Герой України (2009).

Старші покоління поціновувачів української співочої культури знають Павла Муравського як довголітнього (понад 20 років) художнього керівника й головного дириґента державних українських хорових капел «Трембіта» (з 1948 по 1964) і «Думка» (з 1964 по 1969), хору Українського радіо  (з 1985 по 1986) та навчального хору студентів дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії (з 1995 – Національна музична академія України) імені П. І. Чайковського (з 1965 по 2005 – художній керівник і головний дириґент; з 2005 по 2014 – консультант). Ще в капелі «Трембіта» маестро Муравський запровадив методику акапельного співу й відтоді не розлучався з камертоном.

Для кількох поколінь українських музикантів Павло Іванович – улюблений Вчитель: працюючи в «Трембіті», викладав хорове дириґування у Львівській державній консерваторії імені М. В. Лисенка; потім близько 50 років навчав чистому співу студентів Київської консерваторії – Національної музичної академії.

Маестро Павло Муравський виконав і записав понад 1000 хорових творів різних авторів: А. Веделя, М. Березовського, Г. Сковороди, Д. Бортнянського, Л. Бетховена, А. Моцарта, Дж. Верді, Г. Малера, П. Чайковського, О. Скрябіна, І. Стравінського, О. Кошиця, М. Леонтовича, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, багатьох інших українських і зарубіжних композиторів. Особливою подією в музичній культурі стали записані ним зі студентським хором Київської консерваторії «Шедеври української хорової музики» (1972) та всі хорові твори М. Леонтовича до 100-літнього ювілею композитора (1977).

Протягом останніх 23 років, незважаючи на поважний вік, Павло Іванович самовіддано працював над здійсненням свого заповітного задуму – запису хорової Шевченкіани: готував твори до запису й домагався з цією метою створення взірцевого академічного колективу. Маестро доводив загальнонаціональну важливість поширення в українському суспільстві співаної поезії Великого Кобзаря: «Виконані кращими хорами записи стануть доступні широкому загалу: вони розійдуться по школах, бібліотеках, закладах культури, й люди матимуть змогу слухати їх повсякчас. Ідея еталонного запису хорових творів на поезію Тараса Шевченка досі тримає мене на Білому світі. Я цим живу і хочу, щоб хороспіви Шевченкової поезії допомагали жити всім українцям».

Організаційні старання П. Муравського створити взірцевий академічний колектив для запису хорової Шевченкіани розпочалися від проголошення «незалежності України» й тривали майже до кінця життя маестро. Ми з ним писали звернення до всіх президентів і отримували тільки обіцянки. Коли стало зрозуміло, що сподівання на створення хору марні, я запропонував Павлові Івановичу скласти список уже записаних ним хорових творів на поезію Тараса Шевченка й випустити аудіо альбом «Пісенний «Кобзар». Павло Іванович схвалив цю ідею й негайно підготував перелік хорових творів, які він записав свого часу з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії. Ті записи збереглися в «золотому фонді» Українського радіо й виходили у світ на платівках і компакт-дисках.

Цю ідею підтримали Національна радіокомпанія України в особі її очільника Віктора Набруска та Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», за фінансування якого й вийшов у 2010 році музичний аудіо альбом під назвою «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський». Цим еталонним музичним альбомом з трьох компакт-дисків із записами 32-х творів Хорової Шевченкіани започатковано серію аудіо видань «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана». Це доброчинний внесок Фонду «Україна» в скарбницю української культури до 200-літнього ювілею Тараса Шевченка й 100-ліття Павла Муравського. 

Прослухавши ті записи, маестро Муравський висловив захоплення виданням альбому, одначе не полишив бажання записати ці хороспіви заново: «Я відчуваю, що зараз записав би ці твори ще краще, як записував колись. Бо зараз у мене дуже загострений внутрішній слух…». 

Оскільки можливості записувати самому в Павла Івановича не було, я запропонував йому упорядкувати всі наявні в нього ноти хорових творів на Шевченкову поезію й видати в кількох томах як цілісне зібрання – «Пісенний «Кобзар», яке потім запишуть провідні хори України під орудою його учнів і послідовників.

Павло Іванович одразу сприйняв і цю ідею й запалився нею: «Такого в Україні ще не було. Видання такої великої кількості хорових творів на поезію Тараса Шевченка здійснимо вперше».

У власній багатій нотній бібліотеці П. Муравського, яка налічує близько 300 томів, виявилося до 200 хорових творів на поезію Тараса Шевченка. 160 із них Павло Іванович уже опрацював для записування, систематизував і ретельно склав перелік за групами: твори a капела; твори з інструментальним супроводом; твори великої форми з симфонічним оркестром. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро П. Муравського. В результаті, до цього основного зібрання додано народні мелодії, малознані авторські твори та найновіші твори сучасних композиторів.

Колеги, учні й послідовники Павла Муравського взялися за підготовку до видання цього унікального нотного зібрання й запису на його основі хорової Шевченкіани. Усю підготовчу редакторську й експертну роботу для нотного видання та аудіовидання здійснила на громадських засадах Експертна рада БФ «Хорова школа Павла Муравського»: І. Д. Гамкало, М. М. Гобдич, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко. Ці фахівці редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертну оцінку.

До Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» дібрано 283 твори 155 композиторів і аранжувальників та 12 народних пісень. Усі твори семитомного нотного зібрання розподілено на три групи: твори a капела – 1, 2, 3 томи; твори з інструментальним супроводом – 4, 5 томи; твори великої форми з симфонічним оркестром – 6, 7 томи. Обсяги і вмісти томів: 1-й том (видання четверте, доповнене; 288 с.) – 65 творів 33 композиторів; 2-й том (видання третє, доповнене; 288 с.) – 59 творів 38 композиторів; 3-й том (видання третє, доповнене; 274 с.) – 62 твори 33 композиторів і 12 народних пісень; 4-й том (344 с.) – 41 твір 16 композиторів; 5-й том (322 с.) – 40 творів 22 композиторів; 6-й том (370 с.) – 6 творів 3 композиторів; 7-й том (366 с.) – 10 творів 10 композиторів. Загальний обсяг семитомника – ​2 252 сторінки.

Таке багатство співаної поезії «Кобзаря» досі лишалося маловідоме й навіть невідоме виконавцям і шанувальникам хорового співу й Шевченкової поезії. Чимало хорових творів на основі Шевченкової поезії стали бібліографічними раритетами, й їх важко знайти.

«Пісенний «Кобзар» як цілісність нотного й аудіо видань унікальний тим, що в ньому системно зібрано в основному всю Хорову Шевченкіану, скомпоновану від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Тут представлено доробок широковідомих композиторів-класиків, які заклали основи професійного музичного освоєння Шевченкової поезії, й менш знаних композиторів з цілої України й українського зарубіжжя, які розвивали й далі розвивають Хорову Шевченкіану.

Шевченків поетично-пісенний феномен – неповторне  явище у світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – єдиний у Світі поет, переважна частина поетичної спадщини якого живе у співі. На «Кобзар», у якому 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченків «Кобзар» написано понад 3 000 музичних творів: композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів від солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Хороспіви, солоспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка – надзвичайно багата й маловивчена сфера Шевченкіани та всього українського музичного мистецтва.

Визначальна особливість цього унікального зібрання хорової Шевченкіани – його практична цінність, бо нотний матеріал опрацьовували для впровадження в сучасну музичну педагогіку й концертно-виконавську діяльність сам маестро П. І. Муравський і представники його хорової школи. У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також кілька творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України.

Обсяг аудіо видання «Пісенний «Кобзар» – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіо альбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіо альбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів і аранжувальників.

Масштабний мистецький задум маестро Павла Муравського, який він розпочав здійснювати та який довершили його учні й послідовники, відкрив новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану.

«Пісенний «Кобзар» являє внутрішній музичний ключ до проникливого сприйняття глибинної Шевченкової поезії й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світообразу.

Нижче подано записи музичного аудіо альбому «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський» (2010) з уточненим авторством творів.

Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї видань і керівник мистецького проекту

ДИСК 1. Твори а капела

1. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ–після 1915). Думи мої. Аранжування Віталія Кирейка (1926–2016).     3’40”

Борис Гмиря та Державна академічна хорова капела України «Думка». Запис 1968 р.

2. Микола Лисенко (1842–1912). Орися ж ти, моя ниво (З поезії «Не нарікаю я на Бога»). Акапельна редакція Павла Муравського (1914–2014).     2’49”

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Запис 1987 р.

3. Гордій Гладкий (1849–1894). Зоре моя вечірняя (З поеми «Княжна»). Аранжування Миколи Леонтовича (1877–1921).  4’31”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.

4. Філарет Колесса (1871–1947). Утоптала стежечку.    2’26”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.

5. Станіслав Людкевич (1879–1979). Закувала зозуленька. 2’14”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.

6. М. Володін. Чого мені тяжко.    3’01”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.

7. Богдан Вахнянин (1886–1940). Дума (З поеми «Невольник»). Аранжування Павла Муравського (1914–2014).    6’14”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.

8. Данило Роздольський (1875–1902). Сонце заходить... (NN). 3’59”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.

9. Яків Степовий (1883–1921). Ой діброво – темний гаю!    3’09”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (жіночий склад). Запис 1963 р.

10. Кирило Стеценко (1882–1922). Тополя (По діброві вітер виє…) (З балади «Тополя»). Аранжування Павла Муравського.   3’42”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.

11. Федір Надененко (1902–1963). Не женися на багатій.    2’27”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.

12. Борис Лятошинський (1894–1968). Тече вода в синє море (Думка).   4’30”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1962 р.

13. Борис Лятошинський (1894–1968). Із-за гаю сонце сходить. 3’02”

Державна заслужена академічна хорова капела України «Думка».
Солістка – Валентина Глушко. Запис 1967 р.  по трансляції під час декади української літератури і мистецтва в Москві.

14. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий. Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). Редакція Павла Муравського (1914–2014).      3’32”

Державна заслужена академічна хорова капела України «Думка». Запис 1967 р. по трансляції під час декади  української літератури і мистецтва в Москві.

15. Гордій Гладкий (1849–1894). Заповіт. Аранжування Павла Муравського (1914–2014).    5’27”

Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Запис 2001 р.

ДИСК 2. Велика форма, твори з супроводом та без супроводу

1. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ–після 1915). Думи мої. Аранжування Євгена Козака (1907–1988).      6’16”

Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (без супроводу). Запис 2001 р.

2. Микола Лисенко (1842–1912). Ян Гус.    6’53”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта. Концертмейстер – Ріта Рахліна. Запис 1956 р.

3. Денис Січинський (1865–1909). Лічу в неволі. Кантата.  8’49” 

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Соліст – М. Фікташ. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент – Ісаак Паїн. Запис 1963 р.

4. Філарет Колесса (1871–1947). Якби мені черевики.     4’03”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Солісти: Л. Жилкіна, Д. Саланська, М. Фікташ. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент – Ісаак Паїн. Запис 1963 р.

Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»:
5. № 1. І будуть люди на землі.      3’37”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (без супроводу). Запис 1963 р.

Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»:
6. № 2. Наш отаман Гамалія.     4’21”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (без супроводу). Запис 1963 р.

Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»:
7. № 3. Навгороді коло броду.     3’13”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (без супроводу). Запис 1963 р.

8. Юлій Мейтус (1903–1997). А мій батько орандар (Пісня Кобзаря з поеми «Гайдамаки»).    1’14” 

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Концертмейстер – Галина Блінова. Запис 1958 р.

9. Левко Ревуцький (1889–1977). У перетику ходила.      1’00”

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Концертмейстер – Валерія Камінська. Запис 1975 р.

10. Левко Ревуцький (1889–1977). Ой, чого ти почорніло.  3’36” 

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Концертмейстер – Валерія Камінська. Запис 1975 р.

11. Левко Ревуцький (1889–1977). Хустина. Кантата.    10’49”

Хор Українського радіо. Художній керівник – Павло Муравський. Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України. Дириґент – Вадим Гнєдаш. Запис 1985 р.

12. Гордій Гладкий (1849–1894). Заповіт. Аранжування Левка Ревуцького (1889–1977).    5’42”

Державна заслужена академічна хорова капела України «Думка» (без супроводу). Запис 1966 р.

ДИСК 3. Вокально-симфонічні твори

Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:

1. I частина. Прометей.      16’41”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.

Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
2. II частина. Не нам на прю…      10’35”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.

Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
3. III частина. Хортам, гончим слава!      16’00”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.

Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
4. IV частина. Борітеся!..      12’21”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.

5. Станіслав Людкевич (1879–1979). Заповіт. Кантата.    19’46” 

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1956 р.

The post Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»» – перший системний, масштабний запис провідними українськими хорами музичних творів на Шевченкову поезію на основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана», що його уклав П. І. Муравський.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» здійснено за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря», за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіо записів).

Усю підготовчу редакторську й експертну роботу для нотного видання та аудіовидання здійснила на громадських засадах Експертна рада БФ «Хорова школа Павла Муравського»: І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко. Ці фахівці редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертну оцінку.

У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також кілька творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України.

Обсяг аудіо видання «Пісенний «Кобзар» – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіоальбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіоальбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів.

Масштабний мистецький задум маестро Павла Муравського, який він розпочав здійснювати (записав 32 твори Хорової Шевченкіани) та який довершили його учні й послідовники, відкрив новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану. «Пісенний «Кобзар» являє внутрішній музичний ключ до проникливого сприйняття глибинної Шевченкової поезії й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світообразу

Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагатить програми навчальних, професійних і самодіяльних хорових колективів, спомагатиме відродженню української хорової й загальнонаціональної культури. За глибинним відчуттям П. Муравського, хоровий спів як феномен злагодженої гуртової взаємодії відкриває людям внутрішнє джерело сили для саморозвитку: «Спів активізує весь організм людини. Хоровий спів сприяє розвиткові загальної культури суспільства й суспільної свідомості. Спів дає відчуття волі».

Хорове озвучення «Кобзаря» витончує сприйняття й відкриває розмаїття скарбів глибинної Шевченкової поезії, збагачує вишуканою музикою програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів та сприяє розвиткові українського хорового співу як базового мистецтва нашої національної культури. Усе це посилюватиме загальносуспільний інтерес до Шевченкіани й українського хорового мистецтва та ширитиме їх в Україні й Світі.

Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї й керівник мистецького проекту

До Першого аудіо альбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень.

Твори а капела. Диск 1

1. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ – після 1915). Думи мої. Аранжування Євгена Козака (1907–1988). 6’14”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

2. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). Редакція Павла Муравського (1914–2014). 5’47”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

3. Гордій Гладкий (1849–1894). Зоре моя вечірняя (З поеми «Княжна»). Аранжування Миколи Леонтовича (1877–1921). 3’08”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

4. Сидір Воробкевич (1836–1903). Думи мої. 3’39”

Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди. Дириґент Юрій Курач. Запис 2016 р.

5. Микола Лисенко (1842–1912). Сон (З поеми «Сон»). 2’46”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

6. Станіслав Людкевич (1879–1979). Сонце заходить… (NN). 5’24”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

7. Філарет Колесса (1871–1947). Було колись (З поеми «Іван Підкова»). 3’47”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ). Дириґент Юрій Курач. Запис 2013 р.

8. Данило Роздольський (1875–1902). Сонце заходить… (NN). 3’54”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ). Дириґент Юрій Курач. Запис 2013 р.

9. Павло Сениця (1879–1960). За Сонцем хмаронька пливе. 3’05”

Академічний хор «Anima» Київського Національного університету культури і мистецтв. Ансамбль: Лідія Баранова, Павло Андріученко, Ярослав Комарницький. Дириґент Наталія Кречко. Запис 2016 р.

10. Євген Юцевич (1901–1988). Ой стрічечка до стрічечки. 1’40”

Академічний хор «Anima» Київського Національного університету культури і мистецтв. Солістка Лілія Гуменюк. Дириґент Наталія Кречко. Запис 2016 р.

11. Войтех Главач (1849–1911). Утоптала стежечку. 0’53”

Вокальний ансамбль «Покров» (м. Київ). Дириґент Олена Радько. Запис 2016 р.

12. Яків Степовий (1883–1921). Ой діброво – темний гаю! 2’30”

Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (м. Київ). Дириґент Світлана Сварич. Запис 2016 р.

13. Яків Степовий (1883–1921). Вечір (Садок вишневий коло хати) (З циклу «В казематі»). 2’41”

Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (м. Київ). Дириґент Світлана Сварич. Запис 2016 р.

14. Богдан Вахнянин (1886–1940). Садок вишневий коло хати (З циклу «В казематі»). 3’42”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Ансамбль: Людмила Горностаєва, Наталія Жвінклієне, Тетяна Коробка. Солістка Тетяна Коробка.  Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

15. Пилип Козицький (1893–1960). Все упованіє моє (З поеми «Марія»). 3’00”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо (жіночий склад).  Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

16. Борис Лятошинський (1894–1968). За байраком байрак (З циклу «В казематі»). 5’02”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

17. Борис Лятошинський (1894–1968). Тече вода в синє море (Думка). 4’36”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Солістка Людмила Яницька. Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

18. Борис Лятошинський (1894–1968). Із-за гаю Сонце сходить. 3’04”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Солістка Людмила Яницька. Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

19. Гордій Гладкий. Заповіт. Аранжування Левка Ревуцького (1889–1977). 5’01”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

20. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ – після 1915). Думи мої. Аранжування Віталія Кирейка (1926–2016). 3’44”

Борис Гмиря та Державна академічна хорова капела України «Думка». Дириґент Павло Муравський. Запис 1968 р.

Загальний час 73’44”

Твори а капела. Диск 2

1. Герман Жуковський (1913–1976). Зоре моя вечірняя (З поеми «Княжна»). Редакція Євгена Савчука. 7’25”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солістка Ольга Засадна. Дириґент Євген Савчук. Запис 2017 р.

2. Сидір Воробкевич (1836–1903). Огні горять. 4’51”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ). Солісти: Денис Шпак, Станіслав Маслянко. Дириґент Андрій Карпінець. Запис 2017 р.

3. Яків Цегляр (1912–2008). Сонце заходить… (NN). 3’15”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ). Солісти: Станіслав Маслянко, Сергій Омельченко. Дириґент Андрій Карпінець. Запис 2017 р.

4. Олена Андреєва (1914–2007). Наймичка (З поеми «Наймичка»). 6’46”

Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ). Солістка Тетяна Кумановська, Дириґент Мирослав Гулковський. Запис 1999 р.

5. Анатолій Коломієць (1918–1997). Гопак (З поеми «Чернець»). 3’36”

Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ). Дириґент Мирослав Гулковський. Запис 1999 р.

6. Костянтин Семенов (1921–2013). Над Дніпровою сагою. 3’20”

Академічний міський камерний хор «Вінниця». Дириґент Віталій Газінський. Запис 2017 р.

 7. Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»: Навгороді коло броду. 2’20”

Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Галина Горбатенко. Запис 2017 р.

8. Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»: Ой одна я, одна (З циклу «В казематі»). 2’36”

Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Солістка Марина Сусько. Дириґент Галина Горбатенко. Запис 2017 р.

9. Мирослав Стефанишин (1927–2024). Ой чого ти почорніло… 3’03”

Хорова капела «Оранта» (м. Луцьк). Дириґент Василь Мойсіюк. Запис 2017 р.

10. Ярослав Смеречанський (1909–2002). Тече вода… (Думка). 4’43”

Чоловічий хор «Боян Дрогобицький». Дириґент Петро Гушоватий. Запис 2017 р.

11. Федір Надененко (1902–1963). Полюбила чорнобрива козака дівчина (З балади «Тополя»). 3’29”

Народна хорова капела «Днiпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Дириґент Ірина Душейко. Запис 2017 р.

12. Микола Маліборський (1915–2011). В своїй хаті своя й правда (З поеми «І мертвим, і живим…»).  Редакція Ігоря Тилика, Лариси Бухонської. 4’02

Народна хорова капела «Днiпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Соліст Карен Григорян. Дириґент Лариса Бухонська. Запис 2017 р.

13. Данило Бойченко (1899–1981). Ой маю, маю я оченята. 4’04”

Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Солістка Катерина Кушнір. Дириґент Ольга Бабошина. Запис 2017 р.

14. Музика народна. Якби мені черевики. Аранжування Євгена Козака (1907–1988). 2’11”

Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв імені М. Д. Леонтовича (м. Київ). Дириґент Світлана Сварич. Запис 2017 р.

15. Іван Майчик (1927–2007). Барвінок цвів і зеленів. 2’23”

Камерний хор Київського Інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Зоя Томсон. Запис 2017 р.

16. Тарас Кравцов (1922–2013). І небо невмите. 3’26”

Камерний хор Київського Інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Зоя Томсон. Запис 2017 р.

17. Віктор Іконник (1929–2000). Сонце заходить… (NN). 3’30”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2017 р.

18. Гордій Гладкий (1849–1894). Заповіт. Аранжування Левка Ревуцького (1889–1977). 4’30”

Муніципальний камерний хор «Хрещатик». Дириґент Лариса Бухонська. Запис 2004 р.

19. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). Редакція Павла Муравського (1914–2014).  3’48”

Муніципальний камерний хор «Хрещатик». Дириґент Лариса Бухонська. Запис 2004 р.

20. Микола Лисенко (1842–1912). Орися ж ти, моя ниво (З поезії «Не нарікаю я на Бога»). Редакція Павла Муравського (1914–2014). 2’51”

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Дириґент Павло Муравський. Запис 1987 р.

Загальний час 76’ 20”

Твори а капела. Диск 3

1. Володимир Зубицький (1953). Праведная душе (З поеми «Марія» та з поезії «На вічну пам’ять Котляревському»). 6’54”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солісти: Ольга Засадна, Ігор Воронка, Ірина Дубовська. Дириґент Євген Савчук. Запис 2017 р.

2. Мирослав Скорик (1938–2020). Боже, спаси мене (пс.53) (З циклу «Давидові псалми»). 3’35”

Муніципальний камерний хор «Хрещатик». Дириґент Лариса Бухонська. Запис 2003 р.

3. Євген Станкович (1942). Садок вишневий… (З циклу «В казематі»). З ораторії «Страсті за Тарасом». 2’32”

Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера. Солісти: Олександр Яремчук, Наталя Антоневська. Дириґент Олександер Вацек. Звукорежисер Микола Туровський. Запис 2018 р.

4. Віталій Кирейко (1926–2016). Над Дніпровою сагою. 3’56”

Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Дириґент Людмила Байда. Запис 2017 р.

5. Жанна Колодуб (1930). Барвінок цвів. 2’33”

Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Дириґент Людмила Байда. Запис 2017 р.

6. Музика народна. Защебетав соловейко (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Степурка (1951). 4’18”

Камерний хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Зоя Томсон. Запис 2017 р.

7. Музика народна. Сонце гріє, вітер віє (З поезії «На вічну пам’ять Котляревському»). Аранжування Віктора Степурка (1951). 2’28”

Камерний хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Зоя Томсон. Запис 2017 р.

8. Музика народна. Ой крикнули сірі гуси. Аранжування Василя Триліса (1937). 1’59”

Чоловічий народний хор «Чумаки» (м. Київ). Дириґент Василь Триліс. Запис 2002 р.

9. Броніслав Литвин (1929–2010). Нащо мені женитися? Аранжування для хору Василя Триліса (1937). 3’10”

Чоловічий народний хор «Чумаки» (м. Київ). Дириґент Василь Триліс. Запис 2002 р.

10. Музика народна. Встає хмара з-за лиману (З поеми «Тарасова ніч»). Аранжування Віктора Захарченка (1938) й Федора Ущаповського (1950). 3’41”

Народна хорова капела «Діброва» імені Павла Муравського Піщанського РБК Вінницької області. Солістка Мар’яна Слюсар.  Дириґент Федір Ущаповський. Запис 2017 р.

11. Левко Колодуб (1930–2019). Ой діброво – темний гаю! 3’04”

Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди. Дириґент Юрій Курач. Запис 2017 р.

12. Юрій Щуровський (1927–1996). Дівоча пісня (Оддай мене, моя мамо…) (З поеми «Мар’яна-черниця»). 3’43”

Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Солісти: Катерина Кушнір, Валентина Козак.  Дириґент Ольга Бабошина. Запис 2017 р.

13. Богдана Фільц (1932–2021). Ну що б, здавалося, слова… 2’45”

Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Галина Горбатенко. Запис 2017 р.

14. Анатолій Кос-Анатольський (1909–1983). Учітеся, брати мої (З поеми «І мертвим, і живим…»). 2’17”

Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ). Соліст Микола Реука. Дириґент Мирослав Гулковський. Запис 1999 р.

15. Михайло Швед (1978). І день іде, і ніч іде… 4’20”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2017 р.

16. Геннадій Білявський (1964). Пророк. 4’01”

Академічний міський камерний хор «Вінниця». Солістка Олена Гончар. Дириґент Віталій Газінський. Запис 2017 р.

17. Віктор Камінський (1953). Ой чого ти почорніло… 4’07”

Студентський хор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Дириґент Ігор Даньковський. Запис 2017 р.

18 Богдан Вахнянин (1886–1940). Дума (З поеми «Невольник»). Аранжування Павла Муравського (1914–2014). 6’16”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Дириґент Павло Муравський. Запис 1963 р.

19. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ – після 1915). Думи мої. Аранжування Євгена Козака (1907–1988). 6’19”

Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Дириґент Павло Муравський. Запис 2001 р.

Загальний час   72’05”

The post Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 1. Твори а капела appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»» – перший системний, масштабний запис провідними українськими хорами музичних творів на Шевченкову поезію на основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана», що його уклав П. І. Муравський.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» здійснено за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря», за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіо записів).

Усю підготовчу редакторську й експертну роботу для нотного видання та аудіовидання здійснила на громадських засадах Експертна рада БФ «Хорова школа Павла Муравського»: І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко. Ці фахівці редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертну оцінку.

У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також кілька творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України.

Обсяг аудіо видання «Пісенний «Кобзар» – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіоальбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіоальбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів.

Масштабний мистецький задум маестро Павла Муравського, який він розпочав здійснювати (записав 32 твори Хорової Шевченкіани) і який довершили його учні й послідовники, відкрив новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану. Митець Муравський своїм заповітним задумом явив внутрішній музичний ключ до глибинного сприйняття й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світу.

Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагатить програми навчальних, професійних і самодіяльних хорових колективів, спомагатиме відродженню української хорової й загальнонаціональної культури. За глибинним відчуттям П. Муравського, хоровий спів як феномен злагодженої гуртової взаємодії відкриває людям внутрішнє джерело сили для саморозвитку: «Спів активізує весь організм людини. Хоровий спів сприяє розвиткові загальної культури суспільства й суспільної свідомості. Спів дає відчуття волі».

Хорове озвучення «Кобзаря» витончує сприйняття й відкриває розмаїття скарбів глибинної Шевченкової поезії, збагачує вишуканою музикою програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів та сприяє розвиткові українського хорового співу як базового мистецтва нашої національної культури. Усе це посилюватиме загальносуспільний інтерес до Шевченкіани й українського хорового мистецтва та ширитиме їх в Україні й Світі.

Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї й керівник мистецького проекту

До другого аудіо альбому дібрано 42 твори 30 композиторів.

Твори з інструментальним супроводом. Диск 1

1. Михайло Вербицький (1815–1870). Заповіт. Оркестрування Миколи Михаця (1960). 5’20”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Соліст Олександр Харламов. Головний хормейстер Анжела  Масленнікова. Дириґент Ділавер Осман. Запис 2018 р.

2. Петро Чайковський (1840–1893). Навгороді коло броду. 4’01”

Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Дириґент Людмила Байда. Концертмейстер Олена Жукова. Запис 2018 р.

3. Микола Лисенко (1842–1912). Заповіт. 6’24”

Хор Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (чоловічий склад). Соліст Олександр Вознюк. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Концертмейстер Любов Орлова. Запис 2019 р.

4. Микола Лисенко (1842–1912). Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі (З поеми «Гамалія»). 6’05”

Чоловічий камерний хор «Боян Дрогобицький» Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дириґент Василь Довгошия. Концертмейстер Тамара Козій. Запис 2018 р.

5. Микола Лисенко (1842–1912). У туркені по тім боці (З поеми «Гамалія»). 0’57”

Чоловічий камерний хор «Боян Дрогобицький» Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Соліст Ярослав Дзендзерович. Дириґент Василь  Довгошия. Концертмейстер Тамара Козій. Запис 2018 р.

6. Микола Лисенко (1842–1912). Не дивуйтеся дівчата (З поеми «Гайдамаки»). 1’39”

Камерний хор «Moravskі» Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського». Дириґент Олена Радько. Концертмейстер Галина Куликовська. Запис 2018 р.

7. Денис Січинський (1865–1909). Лічу в неволі. Кантата. 8’50”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Соліст М. Фікташ. Художній керівник Павло Муравський. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент І. Паїн. Дириґує Павло Муравський. Запис 1963 р.

8. Денис Січинський (1865–1909). Лічу в неволі. Кантата. 8’34”

Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони» (м. Івано-Франківськ). Соліст Олександр Семчук. Дириґент Ігор Дем’янець. Концертмейстер Владислав Пірус. Звукооператор Тарас Шевченко. Запис 2018 р.

9. Філарет Колесса (1871–1947). Якби мені черевики. 4’05”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Солісти: М. Жилкіна, Д. Саланський, М. Фікташ. Художній керівник Павло Муравський. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент І. Паїн. Дириґує Павло Муравський. Запис 1963 р.

10. Філарет Колесса (1871–1947). Якби мені черевики. 4’03”

Камерний хор «Moravskі» Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського». Солісти: Оксана Пустовіт, Таміла Романенко, Роман Садовніков. Дириґент Олена Радько. Концертмейстер Галина Куликовська. Запис 2018 р.

11. Гнат Хоткевич (1877–1938). Садок вишневий коло хати (З циклу «В казематі»). 3’09”

Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Дириґент Раїса Борщ. Запис 2018 р.

12. Гнат Хоткевич (1877–1938). Тече вода в синє море (Думка). 2’59’

Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного  філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Дириґент Раїса Борщ. Запис 2018 р.

13. Станіслав Людкевич (1879–1979). Ой виострю товариша. 7’57”

Львівський чоловічий хор «Гомін». Художній керівник  Олег Цигилик. Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент Іван Юзюк. Запис 2004 р.

14. Богдан Вахнянин (1886–1940). Садок вишневий коло хати (З циклу «В казематі»). Оркестрування Ігоря Чернецького.  3’00”

Хор і Симфонічний оркестр Одеського Національного академічного театру опери та балету. Хормейстер Леонід Бутенко. Дириґент Ігор Чернецький. Концертний запис 2014 р.

Загальний час   67’08”

Твори з інструментальним супроводом. Диск 2

1. Микола Лисенко (1842–1912). Наш отаман Гамалія (З поеми «Гамалія»). 3’44”

Українська капеля бандуристів Північної Америки імені Тараса Шевченка (м. Детройт, США). Дириґент Олег Махлай. Запис 2014 р.

2. Микола Лисенко (1842–1912). У туркені по тім боці (З поеми «Гамалія»). 1’09”

Українська капеля бандуристів Північної Америки імені Тараса Шевченка (м. Детройт, США). Дириґент Олег Махлай. Запис 2014 р.

3. Кирило Стеценко (1882–1922). У неділеньку у святую. Кантата. 17’14”

Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди. Соліст Ігор Крупенко. Дириґент Микола Гвоздь. Запис 2007 р.

4. Левко Ревуцький (1889–1977). У перетику ходила. 0’59”

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Дириґент Павло Муравський. Концертмейстер Валерія Камінська. Запис 1975 р.

5. Левко Ревуцький (1889–1977). Ой чого ти почорніло. 3’11”

Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії імені С. Ріхтера. Дириґент Олександер Вацек. Концертмейстер Ольга Микал. Звукооператор Микола Туровський. Запис 2018 р.

6. Григорій Верьовка (1895–1964). Не щебече соловейко. З поеми-кантати «Тополя». 1’50”

Народна хорова капела «Днiпро» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Художній керівник Ірина Душейко. Оркестр народних інструментів фольклорно-етнографічного ансамблю «Веснянка» імені Володимира Народенка. Художній керівник Олександр Должиков. Дириґує Ірина Душейко. Запис 2014 р.

7. Ярослав Барнич (1896–1967). Світе тихий (З поезії «Розрита могила»). 3’35”

Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні й танцю України «Верховина» (м. Дрогобич). Соліст Ілона Казів. Дириґент Світлана Урбан-Понайда. Концертмейстер Роман Хрипун. Запис 2018 р.

8. Михайло Вериківський (1896–1962). Ой гоп таки так (З поеми «Гайдамаки»). 3’15”

Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди. Дириґент Юрій Курач. Запис 2018 р.

9. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). Оркестрування Франьо Баторека. 3’43”

Хор хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи. Художній керівник Володимир Волонтир. Оркестр тамбуринів «Баторек» (м. Осієк, Хорватія). Художній керівник Франьо Баторек. Дириґує Володимир Волонтир. Концертний запис 2017 р.

10. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). 4’18”

Народна хорова капела «Зоринка» Дитячої хорової школи «Зоринка» імені Ізидора Доскоча (м. Тернопіль). Дириґент Анжела Доскоч. Запис 2018 р.

11. Федір Надененко (1902–1963). Утоптала стежку. 1’12”

Жіночий склад мішаного хору Кіровоградського музичного коледжу. Дириґент Надія Шост. Концертмейстер Людмила  Тітішева. Звукооператор Алла Татарова. Запис 2018 р.

12. Юлій Мейтус (1903–1997). А мій батько орандар (Пісня Кобзаря з поеми «Гайдамаки»). 1’57”

Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони» (м. Івано-Франківськ). Дириґент Ігор Дем’янець. Концертмейстер Владислав Пірус. Звукооператор Тарас Шевченко. Запис 2018 р.

13. Василь Уманець (1916–1996). По діброві вітер виє. 3’46”

Народна хорова капела «Зоринка» Дитячої хорової школи «Зоринка» імені Ізидора Доскоча (м. Тернопіль). Дириґент Анжела Доскоч. Запис 2018 р.

14. Яків Орлов (1923–1981). Бандуристе орле сизий (З поезії «Н. Маркевичу»). 3’55”

Український народний хор та Оркестр народних інструментів Київського національного університету культури і мистецтв. Соліст Маркіян Свято. Дириґент Станіслав Павлюченко. Запис 1996 р.

15. Костянтин Семенов (1921–2013). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). 3’36”

Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Дириґент Ольга Бабошина. Концертмейстер Юлія Самоєнко. Запис 2018 р.

16. Костянтин Семенов (1921–2013). Доле, де ти? 3’24”

Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Соліст Олег Сімонов. Дириґент Ольга Бабошина. Концертмейстер Юлія Самоєнко. Запис 2018 р.

17. Богдана Фільц (1932–2021). Наша дума, наша пісня (З поезії «До Основ’яненка»). Для мішаного хору. 2’43”

Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії імені С. Ріхтера. Дириґент Олександер Вацек. Концертмейстер Ольга Микал. Звукооператор Микола Туровський. Запис 2018 р.

18. Богдана Фільц (1932–2021). Наша дума, наша пісня (З поезії «До Основ’яненка»). Для жіночого хору. 3’33”

Народна хорова капела «Зоринка» Дитячої хорової школи «Зоринка» імені Ізидора Доскоча (м. Тернопіль). Дириґент Анжела Доскоч. Запис 2018 р.

19. Богдана Фільц (1932–2021). Зацвіла в долині червона калина. 2’17”

Жіночий склад мішаного хору Кіровоградського музичного коледжу. Дириґент Надія Шост. Концертмейстер Людмила  Тітішева. Звукооператор Алла Татарова. Запис 2018 р.

Загальний час   69’30’‘

Твори з інструментальним супроводом. Диск 3

1. Григорій Левченко (1933–2022). Од села до села (З поеми «Гайдамаки»). 1’58”

Український народний хор «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Солістка Наталія Мізєва. Дириґент Григорій Левченко. Запис 2012 р.

2. Віктор Власов (1936). Чи ми ще зійдемося знову (З циклу «В казематі»). 4’00”

Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Дириґент Раїса Борщ. Запис 2018 р.

3. Омелян Шпачинський (1941). За байраком байрак (З циклу «В казематі»). 5’13”

Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Соліст Сергій Сидоренко. Дириґент Раїса Борщ. Запис 2018 р.

4. Василь Гайдук (1938). Минають дні. Кантата-поема. 14’34”

Заслужений академічний Закарпатський народний хор та Симфонічний оркестр Закарпатської обласної філармонії (м. Ужгород). Солісти: Володимир Фоґель, Олександр Товт. Дириґент Наталія Петій-Потапчук. Запис 2014 р.

5. Юрій Алжнєв (1949). Ще треті півні…. Концерт-диптих для хору та ударних: І. Гомоніла Україна (З поеми «Гайдамаки»). 7’10”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2017 р.

6. Юрій Алжнєв (1949). Ще треті півні…. Концерт-диптих для хору та ударних: ІІ. Тече вода з-під явора. 5’44”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2017 р.

7. Людмила Бражнікова (1951). Зоре моя вечірняя (З поеми «Княжна»). 2’56”

Зразковий художній колектив Хор «Соняшник» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району м. Києва. Дириґент Світлана Рябінко. Концертмейстер Ірина Бабієнко. Запис 2018 р.

8. Олександр Яковчук (1952). Диптих: І. Тече вода з-під явора. 2’46”

Жіночий хор Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка. Дириґент Тетяна Гордєєва. Концертмейстер Ірина Демакіна. Звукооператор Микола Туровський. Запис 2018 р.

9. Олександр Яковчук (1952). Диптих: ІІ. Над Дніпровою сагою. 1’37”

Жіночий хор Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка. Солістка Олена Боцюн. Дириґент Тетяна Гордєєва. Концертмейстер Ірина Демакіна. Звукооператор Микола Туровський. Запис 2018 р.

10. Віктор Степурко (1952). Тече вода з-під явора. 2’24”

Великий дитячий хор Українського радіо. Дириґент Тетяна Копилова. Концертмейстер Ірина Махріна. Запис 2010 р.

11. Віктор Рева (1954). Орися ж ти, моя ниво (З поезії «Не нарікаю я на Бога»). 2’35”

Зразковий художній колектив Хор «Соняшник» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району м. Києва. Дириґент Світлана Рябінко. Концертмейстер Ірина Бабієнко. Запис 2018 р.

12. Богдан Кривопуст (1975). ІІІ. Попрощалось ясне Сонце з чорною Землею. (З поезії «Сон» («Гори мої високії…»)). З ораторії на вірші Тараса Шевченка в п’яти частинах. 9’24”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Солістка Оксана Нікітюк. Художній керівник Юлія Ткач. Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України. Дириґент Микола Лисенко. Запис 2018 р.

Загальний час   60’27”

The post Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 2. Твори з інструментальним супроводом appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»» – перший системний, масштабний запис провідними українськими хорами музичних творів на Шевченкову поезію на основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана», що його уклав П. І. Муравський.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» здійснено за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря», за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіо записів).

Усю підготовчу редакторську й експертну роботу для нотного видання та аудіовидання здійснила на громадських засадах Експертна рада БФ «Хорова школа Павла Муравського»: І. Д. Гамкало, М. М. Гобдич, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко. Ці фахівці редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертну оцінку.

У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також кілька творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України.

Обсяг аудіо видання «Пісенний «Кобзар» – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіоальбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіоальбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів.

Масштабний мистецький задум маестро Павла Муравського, який він розпочав здійснювати (записав 32 твори Хорової Шевченкіани) та який довершили його учні й послідовники, відкрив новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану. «Пісенний «Кобзар» являє внутрішній музичний ключ до проникливого сприйняття глибинної Шевченкової поезії й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світообразу

Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагатить програми навчальних, професійних і самодіяльних хорових колективів, спомагатиме відродженню української хорової й загальнонаціональної культури. За глибинним відчуттям П. Муравського, хоровий спів як феномен злагодженої гуртової взаємодії відкриває людям внутрішнє джерело сили для саморозвитку: «Спів активізує весь організм людини. Хоровий спів сприяє розвиткові загальної культури суспільства й суспільної свідомості. Спів дає відчуття волі».

Хорове озвучення «Кобзаря» витончує сприйняття й відкриває розмаїття скарбів глибинної Шевченкової поезії, збагачує вишуканою музикою програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів та сприяє розвиткові українського хорового співу як базового мистецтва нашої національної культури. Усе це посилюватиме загальносуспільний інтерес до Шевченкіани й українського хорового мистецтва та ширитиме їх в Україні й Світі.

Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї й керівник мистецького проекту

До третього аудіо альбому дібрано 10 творів 9 композиторів.

Твори великої форми з симфонічним оркестром. Диск 1

1. Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія: І частина. «Прометей». 16’42”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1961 р.

2. Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія: ІІ частина. «Не нам на прю…». 10’35”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1961 р.

3. Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія: ІІІ частина. «Хортам, гончим слава!». 16’00”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1961 р.

4. Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія: ІV частина. «Борітеся!». 12’23”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1961 р.

5. Станіслав Людкевич (1879–1979). Заповіт. Кантата. 19’48”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Соліст Василь Козерацький. Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1956 р.

Загальний час 75’30”

Твори великої форми з симфонічним оркестром. Диск 2

1.  Левко Ревуцький (1889–1977). Хустина. Кантата. 10’51”

Хор Українського радіо. Солісти: Олена Слободян, Володимир Коваль. Художній керівник Павло Муравський. Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України. Дириґент Вадим Гнєдаш. Запис 1985 р.

2.Борис Лятошинський (1894–1968). Заповіт. Кантата. 4’26”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Ділявер Осман. Запис 2018 р.

3. Платон Майборода (1918–1989). Тополя. Вокально-симфонічна поема. 8’15”

Хор та Оркестр народних інструментів Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Хормейстер Ольга Бабошина. Дириґент Геннадій Муращенко. Концертний запис 2014 р.

4. Мирослав Скорик (1938–2020). Гамалія. Поема-кантата: І частина. Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі… 9’20”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солісти: Олена Нагорна і Михайло Тищенко. Художній керівник і головний дириґент Євген Савчук. Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Художній керівник і головний дириґент Володимир Сіренко. Дириґує Євген Савчук. Концертний запис 2019 р.

5. Мирослав Скорик (1938–2020). Гамалія. Поема-кантата: ІІ частина. Дрімає в гаремі – в раю Візантія… 19’28”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солісти: Олена Нагорна і Михайло Тищенко. Художній керівник і головний дириґент Євген Савчук. Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Художній керівник і головний дириґент Володимир Сіренко. Дириґує Євген Савчук. Концертний запис 2019 р.

6. Віктор Камінський (1953). Чигрине, Чигрине. Кантата-дума для соліста, чоловічого хору та оркестру. 9’59”

Академічний ансамбль пісні й танцю «Козаки Поділля» (м. Хмельницький). Соліст Степан Дробіт. Хормейстер Катерина Дробіт. Дириґент Тарас Мартиник. Запис 2018 р.

Загальний час   62’21”

Твори великої форми з симфонічним оркестром. Диск 3

1. Юрій Шевченко (1953–2022 ). Кобзар. Кантата-балет: І частина. Думи мої, думи мої. 10’26”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Олексій Баклан. Запис 2017 р. Твір створено й записано на замовлення професійного танцювального ансамблю «Шумка» (м. Едмонтон, Канада).

2. Юрій Шевченко (1953–2022 ). Кобзар. Кантата-балет: ІІ частина. Садок вишневий. 9’38”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Олексій Баклан. Запис 2017 р. Твір створено й записано на замовлення професійного танцювального ансамблю «Шумка» (м. Едмонтон, Канада).

3. Юрій Шевченко (1953–2022 ). Кобзар. Кантата-балет: ІІІ частина. Реве та стогне (З балади «Причинна»). 8’18”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Олексій Баклан. Запис 2017 р. Твір створено й записано на замовлення професійного танцювального ансамблю «Шумка» (м. Едмонтон, Канада).

4. Юрій Шевченко (1953–2022 ). Кобзар. Кантата-балет: ІV частина. Така її доля (З балади «Причинна»). 10’02”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Солістка Тетяна Пирогова. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Олексій Баклан. Запис 2017 р. Твір створено й записано на замовлення професійного танцювального ансамблю «Шумка» (м. Едмонтон, Канада).

5. Леся Дичко (1939). Думка (Вітре буйний, вітре буйний!). Рапсодія для сопрано, чоловічого хору та симфонічного оркестру. 15’07”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солістка Сусанна Чахоян. Художній керівник і головний дириґент Євген Савчук. Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Художній керівник і головний дириґент Володимир Сіренко. Дириґує Євген Савчук. Концертний запис 2019 р.

6. Юрій Алжнєв (1949). За неї Господа моліть… Рідницьке суголосся-кантата для чоловічого хору, солістів та симфонічного оркестру: І частина. Чи ми ще зійдемося знову?.. 9’36”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького. Соліст Дмитро Охріменко. Дириґент Володимир Курач. Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Дириґент Ділявер Осман. Запис 2019 р.

Загальний час 63’10”

The post Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 3. Твори великої форми з симфонічним оркестром appeared first on Хорова школа Павла Муравського.