На здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка
Пісенний «Кобзар» – новий напрям у мистецтвознавстві
й унікальний пісенний пам’ятник Великому Кобзареві
Ольга Григорівна Бенч,
кандидат мистецтвознавства, професор,
народна артистка України,
дослідниця життя й творчості та мистецької спадщини П. І. Муравського
Пісенний «Кобзар» – збірна назва масштабного, суспільно значущого комплексного нотно-звукового видання, що його здійснив за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря» Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» за підтримки Міністерства культури України та Українського культурного фонду.
Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана складається з першого найповнішого, систематизованого нотного Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана та записаного на його основі першого масштабного аудіовидання у трьох музичних альбомах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана і нотного додатку до нього Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Вибране.
Пісенний «Кобзар» унікальний тим, що в ньому зібрано й системно упорядковано майже всю хорову музику на Шевченкову поезію від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Систематизоване видання такої великої кількості хорових творів на поезію великого Співця України здійснено вперше.
Шевченків поетично-пісенний феномен – виняткове явище в українській і світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – чи не єдиний у Світі поет, майже вся поетична спадщина якого живе у співі. На основі «Кобзаря», який містить 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченкову поезію написано понад 3 000 композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів од солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Це неперевершене поетично-музичне явище у світовій культурі.
Хороспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка являють собою Хорову Шевченкіану – надзвичайно багату й маловивчену сферу Шевченкознавства та українського музичного мистецтва.
Перше найповніше, систематизоване науково-мистецьке Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана (2023) здійснено на основі нотного матеріалу, укладеного Павлом Івановичем Муравським (1914–2014) – великим українським хоровим дириґентом і педагогом, легендою хорового мистецтва ХХ–ХХІ століть, народним артистом України, почесним академіком Національної академії мистецтв України, лауреатом Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1979), Героєм України (2009).
Заповітний мистецький задум маестро П. І. Муравського – записати з українським взірцевим академічним хором усю Хорову Шевченкіану під символічною назвою Пісенний «Кобзар». Значну частину Хорової Шевченкіани П. Муравський записав свого часу з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської державної консерваторії. Записи 32-х хорових творів увійшли до «Золотого фонду» Українського радіо, й їх видано в музичному альбомі з трьох компакт-дисків Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський (2010), яким започатковано аудіопублікацію Пісенного «Кобзаря». Маестро П. Муравський заповів своїм учням і послідовникам завершити свій ґрандіозний задум на основі укладеного ним нотного зібрання хорових творів Пісенний «Кобзар».
Над Комплексним нотно-звуковим виданням Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана працювали на безоплатній основі представники Хорової школи Павла Муравського: учні й послідовники мистецького методу маестро П. І. Муравського – Л. В. Бухонська (уже покійна), І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко та шевченкознавець, автор ідеї й ґрунтовних мистецтвознавчих текстів, головний редактор видань і керівник Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»» О. А. Шокало.
Авторський колектив виконав велику підготовчу науково-дослідницьку роботу, результатом якої стали вступна стаття, передмова, супровідні статті до кожного тому й музичного альбому, біографічні довідки про композиторів, ґрунтовний довідковий додаток до кожного тому (бібліографія нотних і музикознавчих видань, дискографія, алфавітний покажчик творів). Здійснено також науково-літературне редагування та звіряння поетичних текстів з академічним виданням «Кобзаря», музичне редагування й звіряння нот, добір творів для запису й підготовка до музичного виконання, конкурсний добір хорових виконавців, мистецький супровід записів та подальше прослуховування, експертне оцінювання й музичне редагування. Нотний матеріал опрацьовували для впровадження в сучасну музичну педагогіку й концертно-виконавську діяльність сам маестро П. І. Муравський та представники його хорової школи й послідовники мистецького методу. Поетичні тексти звірено з академічним виданням: Тарас Шевченко. Зібрання творів у шести томах. – К., 2003.
До семитомного зібрання хороспівів на поезію Тараса Шевченка дібрано 283 твори 155 композиторів і аранжувальників та 12 народних хорових пісень. Переважна більшість їх досі лишалася маловідома навіть хоровим виконавцям та професійним поціновувачам українського хорового співу й Шевченкової пісенної поезії. Чимало хорових творів стали бібліографічними раритетами, й їх важко знайти. Ці пісенні коштовності П. Муравський збирав і плекав упродовж усього свого життя й уклав у цілісне зібрання.
Для компонування томів редактори використали нотний матеріал, дібраний Павлом Івановичем і частково ним власноруч переписаний: авторські рукописи композиторів, друковані твори з різних видань. П. Муравський почав збирати Хорову Шевченкіану ще з 30-х років ХХ століття, переписуючи ноти. Наприклад, копія хору П. Чайковського «Навгороді коло броду» датована 1938 роком. П. І. Муравський надав з особистого нотного архіву близько 200 основних партитур, 160 з яких опрацював для запису. Його редакцію в цих партитурах позначено курсивом. Ці твори Павло Іванович збирав, опрацьовував і виконував з різними хорами протягом своєї 80-літньої мистецько-педагогічної діяльності. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро П. Муравського. В результаті, до основного добору додано народні мелодії, призабуті авторські твори й найновіші твори сучасних композиторів.
Праця над нотним виданням згуртувала значне коло учнів, колег і послідовників мистецьких принципів і стилю Павла Муравського, які працюють по всій Україні й за кордоном. Слушні пропозиції до нотного зібрання надали подвижники хорового мистецтва, зокрема: П. М. Голінатий – педагог, хоровий дириґент з Чорткова, заслужений працівник культури України; П. В. Гушоватий – завідувач кафедри методики музичного виховання й дириґування Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, заслужений працівник культури України; Л. П. Філоненко – завідувач кафедри музикознавства й фортепіано Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор філософії мистецтва; М. Г. Михаць – доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, головний дириґент Львівського академічного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича, заслужений діяч мистецтв України; М. П. Мечник – старший викладач Теребовлянського вищого училища культури, заслужений працівник культури України; В. Ю. Мішалов – бандурист і дослідник кобзарства, композитор, дириґент, засновник Канадської капели бандуристів, заслужений артист України. Цінну консультативну допомогу надавали авторитетні музикознавці з Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України: В. В. Кузик, Л. О. Пархоменко, Г. В. Степанченко та інші знані дослідникам українського музичного мистецтва: Л. П. Корній, О. С. Цалай-Якименко, Я. В. Михайлюку. Щиро сприяли в пошукові необхідних нотних текстів і наукових праць співробітники Відділу музичних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, працівники бібліотеки Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка.
Згідно з задумом П. Муравського, композиторів подано за хронологією життя. Такий підхід дає можливість чіткіше побачити особливості кожного з них, вирізнити характерні риси їхньої творчості й простежити в часі розвиток і змінюваність засобів музичної виразності. А головне, допоможе цілісно осягнути, глибше зрозуміти й повніше осмислити процес музичного освоєння поезії Т. Шевченка, формування стильових напрямків українського хорового мистецтва ХІХ–ХХІ століть у цій царині. Добірки творів подано за абеткою, а хорові цикли – за порядковими номерами.
У виданні представлено доробок широковідомих композиторів-класиків (М. Лисенко, М. Вербицький, С. Воробкевич та ін.) і призабутих композиторів (В. Заремба, Г. Гладкий, Д. Крижанівський, К. Борисюк та ін.), які заклали основи професійного музичного освоєння Шевченкової поезії, та менш знаних композиторів з цілої України й українського зарубіжжя, які розвивали й далі розвивають Хорову Шевченкіану.
На початок зібрання винесено п’ять знакових за поетичним і музичним довершенням, за світоглядною ясністю й суспільною значущістю творів – пісень-символів українського народу. Їх вибрав сам народ, і вони пройшли випробування часом. Ці твори завжди своєчасні, вони стали знаковими піснями, класикою української хорової музики, і через них можна осягнути заповітні прагнення поета й душу його народу. Їх загальновизнаність зумовлена народністю Шевченкової поезії.
Усі твори нотного зібрання Пісенний «Кобзар» розподілено на три групи: твори a капела – 1, 2, 3 томи; твори з інструментальним супроводом – 4, 5 томи; твори великої форми з симфонічним оркестром – 6, 7 томи.
Обсяги і вмісти томів:
1-й том (видання четверте, доповнене; 288 с.) – 65 творів 33 композиторів;
2-й том (видання третє, доповнене; 288 с.) – 59 творів 38 композиторів;
3-й том (видання третє, доповнене; 274 с.) – 62 твори 33 композиторів і 12 народних пісень;
4-й том (344 с.) – 41 твір 16 композиторів;
5-й том (322 с.) – 40 творів 22 композиторів;
6-й том (370 с.) – 6 творів 3 композиторів;
7-й том (366 с.) – 10 творів 10 композиторів.
Загальний обсяг семитомника – 2 252 сторінки
Кожен том містить ґрунтовний довідковий додаток: біографії композиторів, бібліографію нотних і музикознавчих видань, дискографію, алфавітний покажчик творів.
Завершальною частиною Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»» є аудіовидання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана (2019). Це перший систематизований, масштабний запис провідними українськими хорами 110 творів 86 композиторів на основі Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана.
Обсяг аудіовидання – три музичні альбоми (по три CD в кожному): перший – твори a капелa; другий – твори з інструментальним супроводом; третій – твори великої форми з симфонічним оркестром.
До першого аудіоальбому творів а капела, записаного на основі 1, 2, 3 томів семитомника, дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань українських народних пісень на Шевченкову поезію. Ці записи розміщені на сайті «Хорова школа Павла Муравського»:
До другого аудіоальбому творів з інструментальним супроводом, записаного на основі 4 й 5 томів семитомника, дібрано 42 твори 30 композиторів. Ці записи розміщені на сайті «Хорова школа Павла Муравського»:
Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 2. Твори з інструментальним супроводом
До третього аудіоальбому творів великої форми з симфонічним оркестром, записаного на основі 6, 7 томів семитомника, дібрано 9 творів 8 композиторів. Ці записи розміщені на сайті «Хорова школа Павла Муравського»:
Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 3. Твори великої форми з симфонічним оркестром
У записові Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й української діаспори під орудою учнів і послідовників маестро П. І. Муравського:
Національна заслужена академічна капела України «Думка» (художній керівник і головний дириґент – народний артист України Євген Савчук); Хор та Симфонічний оркестр Одеського Національного академічного театру опери та балету (хормейстер – Леонід Бутенко; дириґент – Ігор Чернецький); Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (хормейстер – заслужений працівник культури України Анжела Масленнікова; дириґент – Ділавер Османов); Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди (художній керівник і головний дириґент – народний артист України Юрій Курач); Українська капеля бандуристів Північної Америки імені Тараса Шевченка (м. Детройт) (мистецький керівник і дириґент – Олег Махлай); Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ; головний хормейстер – заслужений працівник культури України Микола Борщ); Заслужений академічний Закарпатський народний хор та Симфонічний оркестр Закарпатської обласної філармонії (дириґент – заслужений працівник культури України Наталія Петій-Потапчук); Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні й танцю України «Верховина» (художній керівник – Світлана Майданик; дириґент – Світлана Урбан-Понайда); Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (художній керівник – народний артист України Євгена Савчук); Студентський хор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка (художній керівник – Ігор Даньковський); Український народний хор та Оркестр народних інструментів Київського національного університету культури і мистецтв (художній керівник і головний дириґент – Станіслав Павлюченко); Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо (художній керівник і головний дириґент – заслужена артистка України Юлія Ткач); Великий дитячий хор Українського радіо (художній керівник – заслужена артистка України Тетяна Копилова); Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера (художній керівник і головний дириґент – заслужений діяч мистецтв України Олександер Вацек); Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ) (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Володимир Курач; головний дириґент – Андрій Карпінець); Академічний міський камерний хор «Вінниця» (головний дириґент – народний артист України Віталій Газінський); Муніципальний академічний камерний хор «Київ» (засновник і художній керівник – народний артист України Микола Гобдич); Муніципальний камерний хор «Хрещатик» (засновник і художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Лариса Бухонська); Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Галина Горбатенко); Камерний хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник – Зоя Томсон); Академічний хор «Anima» Київського Національного університету культури і мистецтв (художній керівник і головний дириґент – заслужена артистка України Наталія Кречко); Народна хорова капела «Днiпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (художній керівник – Ірина Душейко; дириґент – Ігор Тилик); Хор хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи (художній керівник і дириґент – заслужений діяч мистецтв України Володимир Волонтир); Чоловічий хор «Боян Дрогобицький» (художній керівник – заслужений працівник культури України Петро Гушоватий); Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони» (м. Івано-Франківськ) (художній керівник та дириґент – заслужений діяч мистецтв України Ігор Дем’янець); Муніципальна чоловіча хорова капела «Гомін» (м. Львів) (дириґент – Іван Юзюк); Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Людмила Байда); Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ) (співзасновник і головний дириґент – Мирослав Гулковський); Камерний хор «Moravskі» Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» (художній керівник – Олена Радько); Хорова капела «Оранта» (м. Луцьк) (художній керівник – Василь Мойсіюк); Академічний ансамбль «Козаки Поділля» (художній керівник і хормейстер – Катерина Дробіт); Український народний хор «Калина» (м. Полтава) (художній керівник – Григорій Левченко; керівник оркестрової групи – Олександр Рябушенко); Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича (художній керівник – Ольга Бабошина); Жіночий хор Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. Івана Огієнка (художній керівник – Тетяна Гордєєва); Жіночий склад мішаного хору Кіровоградського музичного коледжу (художній керівник – Надія Шост); Хор Дитячої хорової школи «Зоринка» ім. Ізидора Доскоча (м. Тернопіль) (художній керівник – Анжела Доскоч); Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв імені М. Д. Леонтовича (м. Київ) (художній керівник – відмінник освіти України Світлана Сварич); Зразковий художній колектив Хор «Соняшник» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району м. Києва (художній керівник – відмінник освіти України Світлана Рябінко; хормейстер – Марина Сторощук); Вокальний ансамбль «Покров» (м. Київ) (художній керівник – Олена Радько); Чоловічий народний хор «Чумаки» (м. Київ) (художній керівник – Василь Триліс); Народна хорова капела «Діброва» імені Павла Муравського Піщанського РБК Вінницької області (художній керівник і головний дириґент – заслужений працівник культури України Федір Ущаповський; дириґент – відмінник освіти України Катерина Семко).
Записи творів та звукорежисуру здійснено за фінансової підтримки Міністерства культури України, а видано аудіозаписи за ґрант Українського культурного фонду в 2019 р.
Як нотний додаток до аудіовидання дібрано на основі семитомника 352-сторінковий том Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Вибране (2020). До Вибраного увійшли 83 твори 72 композиторів і аранжувальників та шість народних пісень, які розподілено на дві групи: твори a капелa й твори з інструментальним супроводом. Вибране видано за фінансової підтримки українців зі США Аскольда Лозинського й Лариси Лозинської-Кий – брата й сестри в пам’ять про своїх батька й матір.
У 2017–2018 роках БФ «Хорова школа Павла Муравського» за сприяння Світового Конґресу Українців передав українським культурно-освітнім осередкам у 32-х країнах Світу 200 комплектів трьох томів а капела з Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана та 200 примірників записаного на їх основі аудіоальбому а капела з трьох компакт-дисків Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана.
У 2019–2020 роках БФ «Хорова школа Павла Муравського» безоплатно передав 1 000 комплектів Аудіовидання й 1 000 примірників Вибраного вищим і середнім музичним навчальним закладам, спеціалізованим музичним школам, навчальним, професійним і самодіяльним хорам України для освітньої й хорової роботи. Аудіовидання розміщено також для загального користування на сайті «Хорова школа Павла Муравського»: https://pavlomuravskyi.com/category/pisennyj-kobzar/audiovydannya-taras-shevchenko-pisennyj-kobzar
Визначальна особливість суспільно значущого нотно-звукового видання Хорової Шевченкіани – його практична цінність для сучасної музичної педагогіки у вищих, середніх музичних навчальних закладах, спеціалізованих музичних школах, для концертно-виконавської діяльності хорових колективів та для збагачення бібліотечних фондів. У Пісенному «Кобзареві» зібрано твори різного ступеня складності, тож їх можуть виконувати як професійні й навчальні хори, так і самодіяльні хорові колективи.
Пісенний «Кобзар» пройшов успішну апробацію в навчальному процесі й хоровому виконавстві та отримав схвальні відгуки вищих і середніх музичних навчальних закладів та обласних навчально-методичних мистецьких центрів з цілої України, а також українських культурно-освітніх осередків з діаспори.
Завдяки першому найповнішому, системному нотному зібранню й аудіозаписові Хорової Шевченкіани став доступний виконавцям, а відтак і широкому загалові майже весь співаний «Кобзар» в усьому розмаїтті пісенної поезії Тараса Шевченка.
Це комплексне нотно-звукове видання надолужує нестачу нотних видань і якісних записів академічної музики та сприяє через освітній процес розвиткові музичної культури молодого покоління й українського суспільства в цілому.
Велике розмаїття Хорової Шевченкіани являє джерельну народну основу співаної поезії Т. Шевченка педагогам і студентам музичних навчальних закладів, учителям і учням шкіл, хормейстерам і співакам, збагачує програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів. Так поетичний геній Тараса Шевченка через український хоровий спів будить волю духу, єднає людей у народ, спомагає розвиткові української музичної й загальнонаціональної культури.
Згідно з задумом П. І. Муравського, тепер українці чутимуть і згадуватимуть національного генія «не тільки в день його народження і в день пам’яті, а повсякчас і перейматимуться силою його духу та самі оживатимуть душами».
Пісенний «Кобзар» – своєрідний музичний ключ до проникливого сприйняття й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світу. Високомистецьке хорове озвучення «Кобзаря» витончує відчуття й розкриває глибинну суть Шевченкової поезії, сприяє розвиткові хорового співу – базового мистецтва української культури.
Пісенний «Кобзар» цілісно явив прадавню традицію українського хорового співу й феномен Хорової Шевченкіани. Це зібрання відкриває неоціненні скарби Шевченкової поезії й українського хорового співу та посилює до них загальносуспільний інтерес.
Пісенний «Кобзар» як цілісне нотно-звукове зібрання започаткував новий напрям у мистецтвознавстві – Хорову Шевченкіану та став унікальним пісенним пам’ятником Великому Кобзареві України.
Видання нотного зібрання Хорової Шевченкіани та аудіозаписів приурочено 200-літтю Тараса Шевченка й 100-літтю Павла Муравського.
Семитомне видання зверстано за фінансової підтримки доброчинців: Тараса й Катерини Миронюків (томи 1–3), Євгена Драп’ятого (томи 4–5), Даниїла Сікори й Ігоря Дем’янця (том 6), Мирона Миронюка й Ігоря Тилика (том 7).
Надрукувало семитомник київське Видавництво Ліра-К за власні кошти. Особливо треба відзначити дійову підтримку директора видавництва – Віталія Зарицького, який у скрутну воєнну пору взявся за публікацію цього суспільно значущого видання.
У видавництві можна замовити весь семитомник або окремі томи:
тел.: (050) 462-95-48, (067) 820-84-77; ел. адреса: zv_lira@ukr.net
Підтримую Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року за напрямом «мистецтвознавство».