Пісенний «Кобзар» гідний
найвищого державного визнання України

Звернення до Української громадськості,
до Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України представив на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року в номінації «літературознавство і мистецтвознавство» за напрямом «мистецтвознавство» Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана, здійснене за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря».

Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана представлено в такому складі:

1. Перше найповніше, систематизоване Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Видання містить 283 твори 155 композиторів і аранжувальників та 12 народних хорових пісень. Усі твори семитомного нотного зібрання розподілено на три групи: твори a капела – 1, 2, 3 томи; твори з інструментальним супроводом – 4, 5 томи; твори великої форми з симфонічним оркестром – 6, 7 томи. Загальний обсяг семитомника – ​2 252 сторінки.
2. Перше систематизоване, масштабне Аудіовидання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана, записане на основі Зібрання хорових творів у семи томах. Видання містить записи 110 творів 86 композиторів і аранжувальників. Обсяг аудіовидання – три музичні альбоми (по три CD в кожному): перший – твори a капелa; другий – твори з інструментальним супроводом; третій – твори великої форми з симфонічним оркестром.
3. Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Вибране – однотомний нотний додаток до Аудіовидання. До Вибраного дібрано з Семитомника 83 твори 72 композиторів і аранжувальників та шість народних пісень; обсяг – 352 сторінки.

Над Комплексним нотно-звуковим виданням Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана працював понад 10 років на безоплатній основі авторський колектив фахівців Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» з мистецтвознавства й хорового виконавства – учні й послідовники П. І. Муравського: Л. В. Бухонська (уже покійна), І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко та шевченкознавець, автор ідеї видань і супровідних текстів, головний редактор видання О. А. Шокало.

Авторський колектив здійснив масштабну науково-дослідницьку й мистецьку працю з дослідження, публікації, виконання й популяризації Хорової Шевченкіани, яка поєднує акапельні твори, композиції з інструментальним супроводом та великі форми з симфонічним оркестром, написані на поезію українського генія Тараса Шевченка. Праця представлена нотними й аудіо виданнями зі вступною статтею, передмовою, супровідними статтями до кожного тому й до кожного музичного альбому, з ґрунтовним науково-довідковим апаратом та музикознавчими коментарями й примітками; довідковий додаток до кожного тому містить біографії композиторів, бібліографію нотних і музикознавчих видань, дискографію, алфавітний покажчик творів. Здійснено також науково-літературне редагування та звіряння поетичних текстів з академічним виданням «Кобзаря», музичне редагування й звіряння нот, добір творів для запису й підготовка до музичного виконання, конкурсний добір хорових виконавців, мистецький супровід записів та подальше прослуховування, експертне оцінювання й музичне редагування.

Згідно з вимогами положення про премію й за узгодженим рішенням авторського колективу, номіноване на премію видання представили троє авторів: Олександр Шокало (письменник, шевченкознавець, автор ідеї видання), Тарас Миронюк (дириґент, мистецтвознавець), Мірча Гулковський (дириґент, музикознавець).

Це унікальне видання є результатом багаторічної наукової й мистецької праці подвижників шевченкознавства й хорового мистецтва з дослідження, опрацювання, виконання й популяризації творів Хорової Шевченкіани на основі нотного матеріалу, укладеного видатним українським хоровим дириґентом і педагогом Павлом Івановичем Муравським (1914–2014). Заповітний мистецький задум маестро П. І. Муравського – записати з українським взірцевим академічним хором усю Хорову Шевченкіану. З цією метою маестро все життя збирав нотний матеріал і свого часу записав з хоровими колективами під своєю орудою лише 32 твори. І ось учні й послідовники видатного маестро цілковито здійснили ґрандіозний задум під символічною назвою Пісенний «Кобзар». У записові Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й української діаспори під орудою учнів і послідовників маестро П. І. Муравського.

Пісенний «Кобзар» унікальний тим, що в цьому базовому науково-мистецькому виданні систематизовано й ґрунтовно досліджено надзвичайно багату й разом з тим маловивчену сферу українського музичного мистецтва – Хорову Шевченкіану. Тут зібрано майже всю хорову музику на Шевченкову поезію від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Систематизоване видання такої великої кількості хорових творів на поезію великого Співця України здійснено вперше.  

Комплексне нотно-звукове зібрання Пісенний «Кобзар» є наймасштабнішим музичним виданням за всю історію незалежної України та має велику пізнавальну й мистецьку цінність. Унікальний комплексний характер, що поєднує нотний матеріал та аудіозаписи, робить це видання надзвичайно ефективним у здійсненні його культурно-освітньої місії, відкритті нових рівнів сприйняття й осмислення глибини геніальної Шевченкової поезії, потужно посиленої українським хоровим співом – базовим мистецтвом української культури. Ґрунтовний науково-довідковий апарат, що супроводжує хорові партитури й аудіозаписи, підтверджує статус зібрання як академічного мистецтвознавчого видання.

Визначальна особливість суспільно значущого нотно-звукового видання Хорової Шевченкіани – його практична цінність для сучасної музичної педагогіки у вищих, середніх музичних навчальних закладах, спеціалізованих музичних школах, для концертно-виконавської діяльності хорових колективів та для збагачення бібліотечних фондів.

На превеликий жаль, Міністерство культури України в особі тодішнього міністра Є. Нищука тільки відбувалось обіцянками й нічого не зробило для видання семитомного Пісенного «Кобзаря» і поповнення цим унікальним нотним зібранням бідних на нотну літературу бібліотек системи Мінкультури. Щоправда МКУ надало часткову фінансову підтримку для технічного забезпечення звукозапису й звукорежисури.

Всю кропітку, масштабну й затратну роботу з видання й запису Пісенного «Кобзаря» здійснювали власними ресурсами фахівці Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського».

У 2014–2017 роках БФ «Хорова школа Павла Муравського» видав 500 комплектів трьох томів а капела з Зібрання хорових творів у семи томах видали за кошти доброчинця Олександра Григоровича Шпака та безоплатно передав бібліотекам вищих і середніх музичних навчальних закладів і музичних шкіл.

У 2017–2018 роках БФ «Хорова школа Павла Муравського» на замовлення Світового Конґресу Українців видав 200 комплектів трьох томів а капела з Семитомного Пісенного «Кобзаря» і 200 примірників записаного на їх основі аудіоальбому а капела (три CD) та передав усе те українським культурно-освітнім осередкам у 32-х країнах Світу.  

У 2019 році БФ «Хорова школа Павла Муравського» за ґрант Українського культурного фонду видав 1 000 комплектів трьох музичних альбомів Аудіовидання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана та безоплатно передав їх вищим і середнім музичним навчальним закладам, спеціалізованим музичним школам, навчальним, професійним і самодіяльним хорам та обласним навчально-методичним центрам закладів культури і мистецтва з цілої України для освітньої й хорової роботи.

У 2020 році БФ «Хорова школа Павла Муравського» на прохання музичних педагогів і хормейстерів видав 1 000 примірників однотомника Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Вибране, що є нотним додатком до Аудіовидання. Видання здійснили за фінансової підтримки українців зі США Аскольда Лозинського й Лариси Лозинської-Кий – брата й сестри в пам’ять про своїх батька Євгена й матір Марію. Вибране також безоплатно передали музичним навчальним закладам, навчальним, професійним і самодіяльним хорам та обласним навчально-методичним центрам закладів культури і мистецтва.

І ось у 2023 році, в скрутну воєнну пору, київське Видавництво Ліра-К за власні кошти нарешті надрукувало цілісне семитомне видання Пісенного «Кобзаря». Семитомник зверстано за фінансової підтримки доброчинців: Тараса й Катерини Миронюків (томи 1–3), Євгена Драп’ятого (томи 4–5), Даниїла Сікори й Ігоря Дем’янця (том 6), Мирона Миронюка й Ігоря Тилика (том 7).

Пісенний «Кобзар» як комплексне нотно-звукове зібрання надолужує нестачу нотних видань і якісних записів академічної музики та сприяє через освітній процес розвиткові музичної культури молодого покоління й українського суспільства в цілому.    

Пісенний «Кобзар» – своєрідний музичний ключ до проникливого сприйняття й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світу. Високомистецьке хорове озвучення «Кобзаря» витончує відчуття й розкриває глибинну суть Шевченкової поезії, сприяє розвиткові хорового співу – базового мистецтва української культури. Хоровий спів будить у людях волю духу, спонукає до взаєморозуміння, співпраці, взаємодопомоги, що особливо важливо в нинішню тяжку пору Всеукраїнської визвольної війни, коли Український народ утверджує свою самобутність і виборює свою державну самостійність.

Пісенний «Кобзар» пройшов успішну апробацію в навчальному процесі й хоровому виконавстві, отримав схвальні відгуки вищих і середніх музичних навчальних закладів, мистецтвознавчих інституцій та обласних навчально-методичних центрів закладів культури і мистецтва з цілої України, а також українських культурно-освітніх осередків і мистецьких колективів з діаспори.

Обласні навчально-методичні центри закладів культури і мистецтва, музичні навчальні заклади, педагоги, хормейстери й музикознавці з України й української діаспори у своїх фахових відгуках про Пісенного «Кобзаря» відзначають його високу освітню, методичну й наукову цінність для навчальної й хорової праці, для розвитку музичної культури українського суспільства в цілому.

Ці відгуки представлено на порталі «Хорова школа Павла Муравського»:

 

Пісенний «Кобзар» – у музичній освіті й хоровому мистецтві України

https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-u-muzychnij-osviti-j-horovomu-mystetstvi-ukrayiny.html

Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана представлено на Шевченківську премію

https://pavlomuravskyi.com/kompleksne-notno-zvukove-vydannya-pisennyj-kobzar-horova-shevchenkiana-predstavleno-na-zdobuttya-natsionalnoyi-premiyi-ukrayiny-imeni-tarasa-shevchenka-2024-r.html

Пісенний «Кобзар» як наймасштабніше комплексне музичне видання новітнього часу започаткував новий напрям у мистецтвознавстві й шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану й став гідним пісенним пам’ятником Великому Кобзареві України. Тож Пісенний «Кобзар» гідний найвищого державного визнання України.

Пісенний «Кобзар» в усьому розмаїтті зібраної в ньому співаної Шевченкової поезії є потужним мистецьким морально-духовним чинником пробудження історичної пам’яті й розвитку національної самосвідомості, самобутності українців та формування нашої національно-культурної ідентичності й утвердження державного суверенітету України.  

Тож Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана цілковито заслуговує відзначення Національною премією України імені Тараса Шевченка як твір мистецтва, який повністю відповідає всім критеріям Положення про Премію: «є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджує високі гуманістичні ідеали, збагачує історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямований на державотворення і демократизацію українського суспільства».

Тому педагогів, хормейстерів, музикознавців, шевченкознавців, українську культурну громадськість в Україні й за кордоном обурило рішення очолюваного Є. Нищуком Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка про недопущення Комплексного нотно-звукового зібрання Пісенний «Кобзар» до 2-го конкурсного туру на здобуття Національної премії 2024 року. І постало колективне запитання до Комітету: якими критеріями керувався цей орган, ухвалюючи своє обурливо некомпетентне рішення? А маестро Павло Муравський поставив би своє запитання: «А судді хто?». Тож чекаємо відповіді на наш колективний запит.

Складається думка, що члени й експерти Комітету не ознайомилися належно з нотними й аудіо виданнями, з їх унікальним мистецьким наповненням та з науковим мистецтвознавчим апаратом, тому й не збагнули глибинної суті ґрандіозного мистецького феномену й суспільного значення Пісенного «Кобзаря». А також проіґнорували фахові рецензії й відгуки мистецтвознавців і хормейстерів та ще численні відгуки педагогів з музичних навчальних закладів і методистів з обласних навчально-методичних центрів культури і мистецтва з цілої України. Скільки ми отримали від них вдячних листів! Бо всі музичні навчальні заклади потерпають від «голоду» на українську нотну літературу, адже за всі роки незалежності вони не отримали від держави жодного музичного видання. Тож цей суспільно значущий мистецький проект ми здійснили на доброчинних засадах і на кошти українських доброчинців, фактично без підтримки держави. А скільки доводилося нам переконувати чиновників Міністерства культури про нагальну потребу закуповувати нотні видання для бібліотек України! Та на цю базову потребу музичної освіти у Міністерства культури не було коштів, бо всі їх «з’їдають» видовищні заходи.

 А, може, ті члени й експерти зумисно не вникали в суть феномену Хорової Шевченкіани та іґнорували його всеукраїнське значення, бо отримали відповідну антиукраїнську вказівку? Якщо й далі в Шевченківському комітеті переважатимуть маріонетки, вони зроблять з Шевченківської відзнаки антишевченківське тавро…

Пісенний «Кобзар» набув визнання і успіху в музичній освіті й хоровому виконавстві та, безумовно, став знаковою подією й гордістю української музичної та загальнонаціональної культури. Здійснення такого ґрандіозного задуму досі не знала не тільки музична, а в цілому вся українська культура! 

Стільки видатних композиторів, хормейстерів, музикознавців, хорових колективів доклали своєї натхненної праці, своїх проникливих думок й почуттів заради донесення до людей через хоровий спів глибинної поезії геніального Кобзаря, завдяки чому вона сповнює своїм життєствердним своєчасним звучанням і українську історичну пам’ять, і культурну сучасність! Завдяки цьому мистецькому подвижництву поколінь українців Тарас Шевченко з новою силою своїх дум і почувань, з потужною волею свого духу в цю тривожну, трагічну пору торує до людських сердець ясний шлях усенародного відродження й утвердження справедливості. Тому цей потужний Всеукраїнський мистецький проект зі знаковим найменуванням Пісенний «Кобзар» по праву гідний найвищого визнання й удостоєння найпрестижнішої державної премії України.

А тепер щодо позиції голови Шевченківського комітету Є. М. Нищука.

У своєму інтерв’ю аґенції «Укрінформ» від 27.03.2023 р. Є. Нищук сказав: «Мені нестерпно боляче за Бахмут, куди ми інвестували в відродження Коледжу культури і мистецтв, я там бував і бачив на власні очі, яка велика робота проведена. Там почала роботу філія ансамблю Вірського, була велика музична школа. Усе це на наших очах руйнується… І не випадково – бо окупанти спеціально намагаються нищити культурний спадок України, бо він їм як кістка в горлі! Вони саме і спрямували цю війну проти нашої ідентичності і нашої історії. Ніяк не можуть прийняти, що ми є самодостатньою державою, народом, який має самобутню культуру, символи, історичну спадщину».

А як нам було боляче дізнаватися про зруйновані коледж мистецтв і музичну школу в Бахмуті, музичні навчальні заклади в Маріуполі, Щасті, Авдіївці, Опитному, Торецьку, Волновасі, Сівєродонецьку, Кремінній, Сватовому, Попасній, Василівці, Мелітополі, Бердянську й багатьох інших розгромлених рашистами містах і селах Сходу й Півдня України, а ще про зруйновані музичні школи Ірпіня, Бучі… В усі ті міста й села ми безоплатно надіслали комплекти аудіоальбомів і нотного «Вибраного» Пісенного «Кобзаря». Все те згоріло від обстрілів рашистів, і ми переживаємо ці втрати разом з педагогами тих музичних навчальних закладів. Люди залишили знищені міста й села. А педагоги облаштувалися на нових місцях і працюють зі студентами й учнями дистанційно. На їхні прохання ми надсилаємо їм для навчальної роботи комплексне видання Пісенного «Кобзаря» в електронних формах.

На пафосне завершення Є. Нищуком інтерв’ю («Та ми обов’язково переможемо і все це відновимо, відбудуємо, збережемо і примножимо для майбутніх поколінь. Нам є за що боротись») у мене й колег виникло двоє основних запитань:  

1. Як нам відновити, відбудувати, зберегти й примножити свої національні цінності, коли у Міністерства культури немає коштів на нотну літературу й на музичну освіту, а в Шевченківського комітету немає компетентності й волі, аби усвідомити національно-культурну місію Пісенного «Кобзаря»?
2. Як нам виховати й ствердити національну гідність, коли в Комітеті надали перевагу антиукраїнському персонажу – виродку Памфіру перед генієм Шевченком з фільму «Тарас. Повернення»? Саме такого талановитого, проникливого й багатостраждального фільму про повернення Тараса Шевченка в Україну ми потребуємо нині, аби додалося нам волі духу боротися й подолати ворога, а не кинути свою закривавлену землю і втекти слідом за зрадником Памфіром!

І на завершення: нам треба боротися, аби звільнити Україну від ворогів, а Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка очистити від маріонеток і профанів, які ганьблять святе для Українців ім’я й перетворюють цю національну інституцію в антишевченківський, антиукраїнський кагал.

За дорученням колег

Ольга Красноухова, співвиконавиця
Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»

 31.01.2024 р.

The post Пісенний «Кобзар» гідний найвищого державного визнання України appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

На здобуття найпрестижнішої  премії  України  представлено результати багаторічної наукової та мистецької праці зі збирання, дослідження, опрацювання, виконання й популяризації творів музичної Шевченкіани, куди увійшли хорові композиції від малої форми акапельного виконання до масштабних зразків для великих хорових капел, солістів і симфонічних оркестрів, написаних на вірші національного поета-генія Тараса Григоровича Шевченка.

Початок цій масштабній роботі було покладено ще у минулому столітті, а саме задум записати всю Хорову Шевченкіану належав видатному українському хоровому майстру, почесному академіку Національної академії мистецтв України, народному артисту України, лауреату Державної премії України ім. Т. Шевченка, Герою України Павлові Івановичу Муравському (1914–2014), який плекав свій заповітний задум ще з молодих років.

Саме учні його хорової школи, його однодумці й послідовники здійснили цей суспільно значущий задум і представили світовій громадськості у вигляді нотних видань з ґрунтовним довідковим додатком і глибоким музикознавчим коментуванням та аудіозаписами творів, що звучать у виконанні провідних хорових колективів і солістів з України й української діаспори.

Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана здійснили фахівці Благодійного фонду “Хорова школа Павла Муравського” за підтримки Міністерства культури України та Українського культурного фонду.

Повний корпус нотного та аудіо видань Пісенного «Кобзаря» має три складові:

1. Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Зібрання хорових творів у семи томах (2023). Перше найповніше, систематизоване нотне видання Хорової Шевченкіани, до якого увійшли 283 твори 155 композиторів і 12 народних українських пісень;
2. Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Вибране (2020). З Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана;_
3. Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана (2019). Аудіовидання в трьох музичних альбомах (дев’ять CD), записаних на основі Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана.

Пісенний «Кобзар» унікальний тим, що в ньому зібрано й системно упорядковано майже всю хорову музику на Шевченкову поезію від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Систематизоване видання такої великої кількості хорових творів на поезію великого Співця України здійснено вперше.

Пісенний «Кобзар» – своєрідний музичний ключ до проникливого сприйняття й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світу. Високомистецьке хорове озвучення «Кобзаря» витончує відчуття й розкриває глибинну суть Шевченкової поезії, сприяє розвиткові хорового співу – базового мистецтва української культури. Пісенний «Кобзар» цілісно явив прадавню традицію українського хорового співу й феномен Хорової Шевченкіани.

Над Комплексним нотно-звуковим виданням Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана працював на безоплатній основі авторський колектив фахівців Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» з шевченкознавства, мистецтвознавства й хорового виконавства – учні й послідовники П. І. Муравського: Л. В. Бухонська (уже покійна), І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко та шевченкознавець, автор ідеї, супровідних текстів і головний редактор видання О. А. Шокало.  

Авторський колектив виконав велику підготовчу науково-дослідницьку роботу, результатом якої стали вступна стаття, передмова, супровідні статті до кожного тому й музичного альбому, біографічні довідки про композиторів, ґрунтовний довідковий додаток до кожного тому (бібліографія нотних і музикознавчих видань, дискографія, алфавітний покажчик творів). Здійснено також науково-літературне редагування та звіряння поетичних текстів з академічним виданням «Кобзаря», музичне редагування й звіряння нот, добір творів для запису й підготовка до музичного виконання, конкурсний добір хорових виконавців, мистецький супровід записів та подальше прослуховування, експертне оцінювання й музичне редагування.

За узгодженим рішенням авторського колективу, номіноване на премію видання представляють троє авторів:
Шокало Олександр Андрійович, Миронюк Тарас Васильович, Гулковський Мірча Ілліч.

Визначальна особливість суспільно значущого нотно-звукового видання Пісенний «Кобзар» – його практична цінність для сучасної музичної педагогіки у вищих, середніх музичних навчальних закладах, спеціалізованих музичних школах, для концертно-виконавської діяльності хорових колективів та для збагачення бібліотечних фондів. 

Це комплексне нотно-звукове видання надолужує нестачу нотних видань і якісних записів академічної музики та сприяє через освітній процес розвиткові музичної культури молодого покоління й українського суспільства в цілому.

У Пісенному «Кобзареві» зібрано твори різного ступеня складності, тож їх можуть виконувати як професійні й навчальні хори, так і самодіяльні хорові колективи.

У 2019–2020 роках БФ «Хорова школа Павла Муравського» безоплатно передав 1 000 комплектів Аудіовидання й 1 000 примірників Вибраного вищим і середнім музичним навчальним закладам, спеціалізованим музичним школам, навчальним, професійним і самодіяльним хорам України для освітньої й хорової роботи.

Пісенний «Кобзар» пройшов успішне науково-мистецьке експертне оцінювання, апробацію в навчальному процесі й хоровому виконавстві та отримав схвальні відгуки мистецтвознавців, фахівців вищих і середніх музичних навчальних закладів та обласних навчально-методичних мистецьких центрів з цілої України.

Обласні навчально-методичні центри культури й мистецтва, музичні навчальні заклади, педагоги й хормейстери у своїх фахових відгуках про «Вибране» відзначають його високу освітню, методичну й наукову цінність для навчальної й хорової праці.

Пісенний «Кобзар» як цілісне нотно-звукове зібрання започаткував новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану та став унікальним пісенним пам’ятником Великому Кобзареві України.

Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана представив на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року за номінацією «літературознавство і мистецтвознавство» за напрямом «мистецтвознавство» Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (Рішення Вченої ради від 23.10.2023 р. Протокол № 9).

З подання Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України

 

Педагоги, хормейстери й музикознавці у своїх фахових відгуках про Пісенного «Кобзаря» відзначають його високу освітню, методичну й наукову цінність для навчальної й хорової праці, для розвитку музичної культури українського суспільства в цілому.

The post Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана представлено на Шевченківську премію appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Наймасштабніше музичне видання за всю історію Незалежної України

Комплексне нотно-звукове зібрання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана

Оксана Летичевська,
кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник
відділу мистецтвознавства та етномузикології
ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України

В історичному процесі розвитку української музично-співочої культури поетична творчість Тараса Шевченка набула значення одного з засадничих чинників формування її національної самобутності й самоідентифікації. Поезія Т. Шевченка, її ідеї та образи, ритміка й мелодика є постійним і невичерпним джерелом натхнення для творців української музики – від романтиків до постмодерністів, від класиків і «метрів» до маловідомих сьогодні авторів, чиї мелодії ми сприймаємо як народні. Збірка поезій, пророчо названа самим поетом «Кобзар», існує наразі не лише в літературному, а й в музичному та музикознавчому вимірах, вона є найяскравішим національним маркером українського музичного мистецтва й унікальним явищем у світовій культурі.

Пропонована масштабна робота авторського колективу являє собою вперше зібрану і систематизовану найповнішу на сьогодні антологію хорових творів українських композиторів Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана (2023). Вона включає в себе сім томів нотного матеріалу з супровідними редакторськими статтями, біографічними довідками про композиторів і додатками, які містять бібліографію нотних і музичних видань, дискографію, алфавітний покажчик творів. Видання містить 283 твори 155 композиторів та аранжувальників і 12 народних пісень, створених у період від середини XIX до початку XXI століття. Твори розподілені на три групи: хори a cappella, хори з інструментальним супроводом та твори великої форми для хору і симфонічного оркестру.

Комплексною складовою зібрання є записане на основі його нотного матеріалу аудіовидання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» у трьох альбомах з дев’яти компакт-дисків (2019), що містить 110 творів 86 композиторів. У записі хорової Шевченкіани на благодійній основі взяли участь 45 провідних хорових колективів з 17 міст України та з української діаспори. Аудіовидання стало завершальною частиною Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає “Кобзаря”» й було здійснене за фінансової підтримки Міністерства культури України та гранту Всеукраїнського культурного фонду.

Нотний додаток до аудіовидання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Вибране (2020) включає 83 хорові твори 72 композиторів і аранжувальників та шість народних пісень, найпоширеніших у хоровій практиці.

Ідея найповнішого озвучення хорових творів на поезію Тараса Шевченка належить видатному українському хоровому дириґенту і педагогу, Герою України Павлу Муравському (1914–2014). Він розпочав аудіозапис хорової Шевченкіани ще під час своєї роботи з хоровими капелами «Трембіта» й «Думка», хором Українського радіо й Студентським хором Київської консерваторії. Записи 32 творів, здійснені П. Муравським, увійшли до «Золотого фонду» Українського радіо й започаткували аудіо видання Пісенний «Кобзар».

У подальшій реалізації задуму видатного хормейстера взяли участь провідні українські хорові колективи, хормейстери та дириґенти Є. Савчук, Л. Бухонська, М. Гобдич, Ю. Ткач, Ю. Курач, О. Вацек, Н. Кречко, А. Масленнікова, В. Сіренко, О. Баклан, М. Лисенко та багато інших.

Масштабна робота над підготовкою до видання зібраних та упорядкованих П. Муравським хорових творів, редагуванням літературного і нотного матеріалу хорової Шевченкіани була здійснена його учнями, колегами й однодумцями. На благодійних засадах у цій роботі брали участь О. Шокало, І. Павленко, Л. Бухонська, І.-Я. Гамкало, М. Гулковський, А. Масленнікова, Т. Миронюк. О. Шокало є автором ідеї й головним редактором 7-ми томного видання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана у його завершеному вигляді.

Зібрання представляє багату різножанрову й різностильову панораму української хорової творчості від класиків М. Лисенка, С. Людкевича, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського до творів наших сучасників В. Степурка, О. Яковчука, Ю. Алжнєва, В. Сильвестрова, М. Скорика, Б. Фільц, Л. Дичко, Б. Кривопуста, В. Реви та інших. Найвідоміші хорові твори на поезію Т. Шевченка, які набули значення пісень-символів українського народу, публікуються з визначенням авторства їх мелодій, що належать маловідомим сьогодні композиторам XIX століття – Д. Крижанівському («Реве та стогне Дніпр широкий»), Г. Гладкому («Заповіт»), К. Борисюку («Думи мої»). У збірці є й маловідомі хорові твори, віднайдення і оприлюднення яких також є важливим для змалювання цілісної картини розвитку нашої хорової культури. 

Пропоноване нотно-звукове зібрання хорової творчості українських композиторів на поезію Т. Шевченка є неоціненним вкладом видатного хорового дириґента П. Муравського, його учнів і послідовників у справу дослідження, збереження і поширення національної поетично-музичної спадщини й сучасного українського хорового мистецтва. Ця ґрандіозна Музична присвята Кобзареві є свідченням глибинного національного змісту й вектору української хорової культури.

Нотно-звукове зібрання Пісенний «Кобзар» є ґрунтовним академічним виданням, мета якого – зібрання і систематизація надзвичайно багатої й разом з тим маловивченої царини української Хорової Шевченкіани. Воно є необхідним для керівників професійних і аматорських хорів, співаків і дириґентів, педагогів і студентів усіх музичних навчальних установ.

Комплексне нотно-звукове зібрання Пісенний «Кобзар» має велику пізнавальну й художню цінність і є наймасштабнішим музичним виданням за всю історію Незалежної України. Унікальний комплексний характер, що поєднує нотний матеріал та аудіозаписи, робить це видання надзвичайно ефективним у реалізації його просвітницької місії, відкритті нового ракурсу сприйняття та осмислення глибини геніального Шевченкового слова, помноженого на могутню об’єднувальну силу національного хорового мелосу. Ґрунтовний довідковий матеріал, що супроводжує хорові партитури, підтверджує статус збірки як академічного мистецтвознавчого видання.

Пропоную і підтримую Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року в номінації «літературознавство і мистецтвознавство» за напрямом «мистецтвознавство».

The post Наймасштабніше музичне видання за всю історію Незалежної України appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

На здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка

Пісенний «Кобзар» – новий напрям у мистецтвознавстві
й унікальний пісенний пам’ятник Великому Кобзареві

Ольга Григорівна Бенч,
кандидат мистецтвознавства, професор,
народна артистка України,
дослідниця життя й творчості та мистецької спадщини П. І. Муравського 

Пісенний «Кобзар» – збірна назва масштабного, суспільно значущого комплексного нотно-звукового видання, що його здійснив за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря» Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» за підтримки Міністерства культури України та Українського культурного фонду.

Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана складається з першого найповнішого, систематизованого нотного Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана та записаного на його основі першого масштабного аудіовидання у трьох музичних альбомах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана і нотного додатку до нього Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Вибране.

Пісенний «Кобзар» унікальний тим, що в ньому зібрано й системно упорядковано майже всю хорову музику на Шевченкову поезію від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Систематизоване видання такої великої кількості хорових творів на поезію великого Співця України здійснено вперше.

Шевченків поетично-пісенний феномен – виняткове явище в українській і світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – чи не єдиний у Світі поет, майже вся поетична спадщина якого живе у співі. На основі «Кобзаря», який містить 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченкову поезію написано понад 3 000 композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів од солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Це неперевершене поетично-музичне явище у світовій культурі.

Хороспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка являють собою Хорову Шевченкіану – надзвичайно багату й маловивчену сферу Шевченкознавства та українського музичного мистецтва.

Перше найповніше, систематизоване науково-мистецьке Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана (2023) здійснено на основі нотного матеріалу, укладеного Павлом Івановичем Муравським (1914–2014) – великим українським хоровим дириґентом і педагогом, легендою хорового мистецтва ХХ–ХХІ століть, народним артистом України, почесним академіком Національної академії мистецтв України, лауреатом Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1979), Героєм України (2009).

Заповітний мистецький задум маестро П. І. Муравського – записати з українським взірцевим академічним хором усю Хорову Шевченкіану під символічною назвою Пісенний «Кобзар». Значну частину Хорової Шевченкіани П. Муравський записав свого часу з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської державної консерваторії. Записи 32-х хорових творів увійшли до «Золотого фонду» Українського радіо, й їх видано в музичному альбомі з трьох компакт-дисків Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський (2010), яким започатковано аудіопублікацію Пісенного «Кобзаря». Маестро П. Муравський заповів своїм учням і послідовникам завершити свій ґрандіозний задум на основі укладеного ним нотного зібрання хорових творів Пісенний «Кобзар».

Над Комплексним нотно-звуковим виданням Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана працювали на безоплатній основі представники Хорової школи Павла Муравського: учні й послідовники мистецького методу маестро П. І. Муравського – Л. В. Бухонська (уже покійна), І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко та шевченкознавець, автор ідеї й ґрунтовних мистецтвознавчих текстів, головний редактор видань і керівник Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»» О. А. Шокало.

Авторський колектив виконав велику підготовчу науково-дослідницьку роботу, результатом якої стали вступна стаття, передмова, супровідні статті до кожного тому й музичного альбому, біографічні довідки про композиторів, ґрунтовний довідковий додаток до кожного тому (бібліографія нотних і музикознавчих видань, дискографія, алфавітний покажчик творів). Здійснено також науково-літературне редагування та звіряння поетичних текстів з академічним виданням «Кобзаря», музичне редагування й звіряння нот, добір творів для запису й підготовка до музичного виконання, конкурсний добір хорових виконавців, мистецький супровід записів та подальше прослуховування, експертне оцінювання й музичне редагування. Нотний матеріал опрацьовували для впровадження в сучасну музичну педагогіку й концертно-виконавську діяльність сам маестро П. І. Муравський та представники його хорової школи й послідовники мистецького методу. Поетичні тексти звірено з академічним виданням: Тарас Шевченко. Зібрання творів у шести томах. – К., 2003.

До семитомного зібрання хороспівів на поезію Тараса Шевченка дібрано 283 твори 155 композиторів і аранжувальників та 12 народних хорових пісень. Переважна більшість їх досі лишалася маловідома навіть хоровим виконавцям та професійним поціновувачам українського хорового співу й Шевченкової пісенної поезії. Чимало хорових творів стали бібліографічними раритетами, й їх важко знайти. Ці пісенні коштовності П. Муравський збирав і плекав упродовж усього свого життя й уклав у цілісне зібрання.

Для компонування томів редактори використали нотний матеріал, дібраний Павлом Івановичем і частково ним власноруч переписаний: авторські рукописи композиторів, друковані твори з різних видань. П. Муравський почав збирати Хорову Шевченкіану ще з 30-х років ХХ століття, переписуючи ноти. Наприклад, копія хору П. Чайковського «Навгороді коло броду» датована 1938 роком. П. І. Муравський надав з особистого нотного архіву близько 200 основних партитур, 160 з яких опрацював для запису. Його редакцію в цих партитурах позначено курсивом. Ці твори Павло Іванович збирав, опрацьовував і виконував з різними хорами протягом своєї 80-літньої мистецько-педагогічної діяльності. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро П. Муравського. В результаті, до основного добору додано народні мелодії, призабуті авторські твори й найновіші твори сучасних композиторів.

Праця над нотним виданням згуртувала значне коло учнів, колег і послідовників мистецьких принципів і стилю Павла Муравського, які працюють по всій Україні й за кордоном. Слушні пропозиції до нотного зібрання надали подвижники хорового мистецтва, зокрема: П. М. Голінатий – педагог, хоровий дириґент з Чорткова, заслужений працівник культури України; П. В. Гушоватий – завідувач кафедри методики музичного виховання й дириґування Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, заслужений працівник культури України; Л. П. Філоненко – завідувач кафедри музикознавства й фортепіано Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор філософії мистецтва; М. Г. Михаць – доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, головний дириґент Львівського академічного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича, заслужений діяч мистецтв України; М. П. Мечник – старший викладач Теребовлянського вищого училища культури, заслужений працівник культури України; В. Ю. Мішалов – бандурист і дослідник кобзарства, композитор, дириґент, засновник Канадської капели бандуристів, заслужений артист України. Цінну консультативну допомогу надавали авторитетні музикознавці з Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України: В. В. Кузик, Л. О. Пархоменко, Г. В. Степанченко та інші знані дослідникам українського музичного мистецтва: Л. П. Корній, О. С. Цалай-Якименко, Я. В. Михайлюку. Щиро сприяли в пошукові необхідних нотних текстів і наукових праць співробітники Відділу музичних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, працівники бібліотеки Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка.

Згідно з задумом П. Муравського, композиторів подано за хронологією життя. Такий підхід дає можливість чіткіше побачити особливості кожного з них, вирізнити характерні риси їхньої творчості й простежити в часі розвиток і змінюваність засобів музичної виразності. А головне, допоможе цілісно осягнути, глибше зрозуміти й повніше осмислити процес музичного освоєння поезії Т. Шевченка, формування стильових напрямків українського хорового мистецтва ХІХ–ХХІ століть у цій царині. Добірки творів подано за абеткою, а хорові цикли – за порядковими номерами.     

У виданні представлено доробок широковідомих композиторів-класиків (М. Лисенко, М. Вербицький, С. Воробкевич та ін.) і призабутих композиторів (В. Заремба, Г. Гладкий, Д. Крижанівський, К. Борисюк та ін.), які заклали основи професійного музичного освоєння Шевченкової поезії, та менш знаних композиторів з цілої України й українського зарубіжжя, які розвивали й далі розвивають Хорову Шевченкіану. 

На початок зібрання винесено п’ять знакових за поетичним і музичним довершенням, за світоглядною ясністю й суспільною значущістю творів – пісень-символів українського народу. Їх вибрав сам народ, і вони пройшли випробування часом. Ці твори завжди своєчасні, вони стали знаковими піснями, класикою української хорової музики, і через них можна осягнути заповітні прагнення поета й душу його народу. Їх загальновизнаність зумовлена народністю Шевченкової поезії.

Усі твори нотного зібрання Пісенний «Кобзар» розподілено на три групи: твори a капела – 1, 2, 3 томи; твори з інструментальним супроводом – 4, 5 томи; твори великої форми з симфонічним оркестром – 6, 7 томи.

Обсяги і вмісти томів:

1-й том (видання четверте, доповнене; 288 с.) – 65 творів 33 композиторів;

2-й том (видання третє, доповнене; 288 с.) – 59 творів 38 композиторів;

3-й том (видання третє, доповнене; 274 с.) – 62 твори 33 композиторів і 12 народних пісень;

4-й том (344 с.) – 41 твір 16 композиторів;

5-й том (322 с.) – 40 творів 22 композиторів;

 6-й том (370 с.) – 6 творів 3 композиторів;

7-й том (366 с.) – 10 творів 10 композиторів.

Загальний обсяг семитомника – ​2 252 сторінки

Кожен том містить ґрунтовний довідковий додаток: біографії композиторів, бібліографію нотних і музикознавчих видань, дискографію, алфавітний покажчик творів.

Завершальною частиною Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»» є аудіовидання Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана (2019). Це перший систематизований, масштабний запис провідними українськими хорами 110 творів 86 композиторів на основі Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана.

Обсяг аудіовидання – три музичні альбоми (по три CD в кожному): перший – твори a капелa; другий – твори з інструментальним супроводом; третій – твори великої форми з симфонічним оркестром.

До першого аудіоальбому творів а капела, записаного на основі 1, 2, 3 томів  семитомника, дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань українських народних пісень на Шевченкову поезію. Ці записи розміщені на сайті «Хорова школа Павла Муравського»: 

Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 1. Твори а капела

До другого аудіоальбому творів з інструментальним супроводом, записаного на основі 4 й 5 томів семитомника, дібрано 42 твори 30 композиторів. Ці записи розміщені на сайті «Хорова школа Павла Муравського»: 

Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 2. Твори з інструментальним супроводом

До третього аудіоальбому творів великої форми з симфонічним оркестром, записаного на основі 6, 7 томів  семитомника, дібрано 9 творів 8 композиторів. Ці записи розміщені на сайті «Хорова школа Павла Муравського»: 

Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 3. Твори великої форми з симфонічним оркестром

У записові Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й української діаспори під орудою учнів і послідовників маестро П. І. Муравського:

Національна заслужена академічна капела України «Думка» (художній керівник і головний дириґент – народний артист України Євген Савчук); Хор та Симфонічний оркестр Одеського Національного академічного театру опери та балету (хормейстер – Леонід Бутенко; дириґент – Ігор Чернецький); Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (хормейстер – заслужений працівник культури України Анжела Масленнікова; дириґент – Ділавер Османов); Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди (художній керівник і головний дириґент – народний артист України Юрій Курач); Українська капеля бандуристів Північної Америки імені Тараса Шевченка (м. Детройт) (мистецький керівник і дириґент – Олег Махлай); Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ; головний хормейстер – заслужений працівник культури України Микола Борщ); Заслужений академічний Закарпатський народний хор та Симфонічний оркестр Закарпатської обласної філармонії (дириґент – заслужений працівник культури України Наталія Петій-Потапчук); Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні й танцю України «Верховина» (художній керівник – Світлана Майданик; дириґент – Світлана Урбан-Понайда); Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (художній керівник – народний артист України Євгена Савчук); Студентський хор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка (художній керівник – Ігор Даньковський); Український народний хор та Оркестр народних інструментів Київського національного університету культури і мистецтв (художній керівник і головний дириґент – Станіслав Павлюченко); Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо (художній керівник і головний дириґент – заслужена артистка України Юлія Ткач); Великий дитячий хор Українського радіо (художній керівник – заслужена артистка України Тетяна Копилова); Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера (художній керівник і головний дириґент – заслужений діяч мистецтв України Олександер Вацек); Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ) (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Володимир Курач; головний дириґент – Андрій Карпінець); Академічний міський камерний хор «Вінниця» (головний дириґент – народний артист України Віталій Газінський); Муніципальний академічний камерний хор «Київ» (засновник і художній керівник – народний артист України Микола Гобдич); Муніципальний камерний хор «Хрещатик» (засновник і художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Лариса Бухонська); Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Галина Горбатенко); Камерний хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник – Зоя Томсон); Академічний хор «Anima» Київського Національного університету культури і мистецтв (художній керівник і головний дириґент – заслужена артистка України Наталія Кречко); Народна хорова капела «Днiпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (художній керівник – Ірина Душейко; дириґент – Ігор Тилик); Хор хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи (художній керівник і дириґент – заслужений діяч мистецтв України Володимир Волонтир); Чоловічий хор «Боян Дрогобицький» (художній керівник – заслужений працівник культури України Петро Гушоватий); Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони» (м. Івано-Франківськ) (художній керівник та дириґент – заслужений діяч мистецтв України Ігор Дем’янець); Муніципальна чоловіча хорова капела «Гомін» (м. Львів) (дириґент – Іван Юзюк); Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Людмила Байда); Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ) (співзасновник і головний дириґент – Мирослав Гулковський); Камерний хор «Moravskі» Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» (художній керівник – Олена Радько); Хорова капела «Оранта» (м. Луцьк) (художній керівник – Василь Мойсіюк); Академічний ансамбль «Козаки Поділля» (художній керівник і хормейстер – Катерина Дробіт); Український народний хор «Калина» (м. Полтава) (художній керівник – Григорій Левченко; керівник оркестрової групи – Олександр Рябушенко); Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича (художній керівник – Ольга Бабошина); Жіночий хор Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. Івана Огієнка (художній керівник – Тетяна Гордєєва); Жіночий склад мішаного хору Кіровоградського музичного коледжу (художній керівник – Надія Шост); Хор Дитячої хорової школи «Зоринка» ім. Ізидора Доскоча (м. Тернопіль) (художній керівник – Анжела Доскоч); Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв імені М. Д. Леонтовича (м. Київ) (художній керівник – відмінник освіти України Світлана Сварич); Зразковий художній колектив Хор «Соняшник» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району м. Києва (художній керівник – відмінник освіти України Світлана Рябінко; хормейстер – Марина Сторощук); Вокальний ансамбль «Покров» (м. Київ) (художній керівник – Олена Радько); Чоловічий народний хор «Чумаки» (м. Київ) (художній керівник – Василь Триліс); Народна хорова капела «Діброва» імені Павла Муравського Піщанського РБК Вінницької області (художній керівник і головний дириґент – заслужений працівник культури України Федір Ущаповський; дириґент – відмінник освіти України Катерина Семко).

Записи творів та звукорежисуру здійснено за фінансової підтримки Міністерства культури України, а видано аудіозаписи за ґрант Українського культурного фонду в 2019 р.

Як нотний додаток до аудіовидання дібрано на основі семитомника 352-сторінковий том Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Вибране (2020). До Вибраного увійшли 83 твори 72 композиторів і аранжувальників та шість народних пісень, які розподілено на дві групи: твори a капелa й твори з інструментальним супроводом. Вибране видано за фінансової підтримки українців зі США Аскольда Лозинського й Лариси Лозинської-Кий – брата й сестри в пам’ять про своїх батька й матір.

У 2017–2018 роках БФ «Хорова школа Павла Муравського» за сприяння Світового Конґресу Українців передав українським культурно-освітнім осередкам у 32-х країнах Світу 200 комплектів трьох томів а капела з Зібрання хорових творів у семи томах Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана та 200 примірників записаного на їх основі аудіоальбому а капела з трьох компакт-дисків Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана.

У 2019–2020 роках БФ «Хорова школа Павла Муравського» безоплатно передав 1 000 комплектів Аудіовидання й 1 000 примірників Вибраного вищим і середнім музичним навчальним закладам, спеціалізованим музичним школам, навчальним, професійним і самодіяльним хорам України для освітньої й хорової роботи. Аудіовидання розміщено також для загального користування на сайті «Хорова школа Павла Муравського»: https://pavlomuravskyi.com/category/pisennyj-kobzar/audiovydannya-taras-shevchenko-pisennyj-kobzar

Визначальна особливість суспільно значущого нотно-звукового видання Хорової Шевченкіани – його практична цінність для сучасної музичної педагогіки у вищих, середніх музичних навчальних закладах, спеціалізованих музичних школах, для концертно-виконавської діяльності хорових колективів та для збагачення бібліотечних фондів. У Пісенному «Кобзареві» зібрано твори різного ступеня складності, тож їх можуть виконувати як професійні й навчальні хори, так і самодіяльні хорові колективи.

Пісенний «Кобзар» пройшов успішну апробацію в навчальному процесі й хоровому виконавстві та отримав схвальні відгуки вищих і середніх музичних навчальних закладів та обласних навчально-методичних мистецьких центрів з цілої України, а також українських культурно-освітніх осередків з діаспори.

Завдяки першому найповнішому, системному нотному зібранню й аудіозаписові Хорової Шевченкіани став доступний виконавцям, а відтак і широкому загалові майже весь співаний «Кобзар» в усьому розмаїтті пісенної поезії Тараса Шевченка.

Це комплексне нотно-звукове видання надолужує нестачу нотних видань і якісних записів академічної музики та сприяє через освітній процес розвиткові музичної культури молодого покоління й українського суспільства в цілому.     

Велике розмаїття Хорової Шевченкіани являє джерельну народну основу співаної поезії Т. Шевченка педагогам і студентам музичних навчальних закладів, учителям і учням шкіл, хормейстерам і співакам, збагачує програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів. Так поетичний геній Тараса Шевченка через український хоровий спів будить волю духу, єднає людей у народ, спомагає розвиткові української музичної й загальнонаціональної культури.

Згідно з задумом П. І. Муравського, тепер українці чутимуть і згадуватимуть національного генія «не тільки в день його народження і в день пам’яті, а повсякчас і перейматимуться силою його духу та самі оживатимуть душами».     

Пісенний «Кобзар» – своєрідний музичний ключ до проникливого сприйняття й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світу. Високомистецьке хорове озвучення «Кобзаря» витончує відчуття й розкриває глибинну суть Шевченкової поезії, сприяє розвиткові хорового співу – базового мистецтва української культури.

Пісенний «Кобзар» цілісно явив прадавню традицію українського хорового співу й феномен Хорової Шевченкіани. Це зібрання відкриває неоціненні скарби Шевченкової поезії й українського хорового співу та посилює до них загальносуспільний інтерес.

Пісенний «Кобзар» як цілісне нотно-звукове зібрання започаткував новий напрям у мистецтвознавстві – Хорову Шевченкіану та став унікальним пісенним пам’ятником Великому Кобзареві України.   

Видання нотного зібрання Хорової Шевченкіани та аудіозаписів приурочено 200-літтю Тараса Шевченка й 100-літтю Павла Муравського.

Семитомне видання зверстано за фінансової підтримки доброчинців: Тараса й Катерини Миронюків (томи 1–3), Євгена Драп’ятого (томи 4–5), Даниїла Сікори й Ігоря Дем’янця (том 6), Мирона Миронюка й Ігоря Тилика (том 7).

Надрукувало семитомник київське Видавництво Ліра-К за власні кошти. Особливо треба відзначити дійову підтримку директора видавництва – Віталія Зарицького, який у скрутну воєнну пору взявся за публікацію цього суспільно значущого видання.

У видавництві можна замовити весь семитомник або окремі томи:

тел.: (050) 462-95-48, (067) 820-84-77; ел. адреса: zv_lira@ukr.net 

Підтримую Комплексне нотно-звукове видання Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року за напрямом «мистецтвознавство». 

The post Пісенний «Кобзар» – новий напрям у мистецтвознавстві й унікальний пісенний пам’ятник Великому Кобзареві appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Заповітний мистецький задум маестро Муравського

Павло Іванович Муравський (1914–2014) – великий український хоровий дириґент і педагог, легенда хорового мистецтва ХХ–ХХІ століть, народний артист України, професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1979), Герой України (2009).

Старші покоління поціновувачів української співочої культури знають Павла Муравського як довголітнього (понад 20 років) художнього керівника й головного дириґента державних українських хорових капел «Трембіта» (з 1948 по 1964) і «Думка» (з 1964 по 1969), хору Українського радіо  (з 1985 по 1986) та навчального хору студентів дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії (з 1995 – Національна музична академія України) імені П. І. Чайковського (з 1965 по 2005 – художній керівник і головний дириґент; з 2005 по 2014 – консультант). Ще в капелі «Трембіта» маестро Муравський запровадив методику акапельного співу й відтоді не розлучався з камертоном.

Для кількох поколінь українських музикантів Павло Іванович – улюблений Вчитель: працюючи в «Трембіті», викладав хорове дириґування у Львівській державній консерваторії імені М. В. Лисенка; потім близько 50 років навчав чистому співу студентів Київської консерваторії – Національної музичної академії.

Маестро Павло Муравський виконав і записав понад 1000 хорових творів різних авторів: А. Веделя, М. Березовського, Г. Сковороди, Д. Бортнянського, Л. Бетховена, А. Моцарта, Дж. Верді, Г. Малера, П. Чайковського, О. Скрябіна, І. Стравінського, О. Кошиця, М. Леонтовича, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, багатьох інших українських і зарубіжних композиторів. Особливою подією в музичній культурі стали записані ним зі студентським хором Київської консерваторії «Шедеври української хорової музики» (1972) та всі хорові твори М. Леонтовича до 100-літнього ювілею композитора (1977).

Протягом останніх 23 років, незважаючи на поважний вік, Павло Іванович самовіддано працював над здійсненням свого заповітного задуму – запису хорової Шевченкіани: готував твори до запису й домагався з цією метою створення взірцевого академічного колективу. Маестро доводив загальнонаціональну важливість поширення в українському суспільстві співаної поезії Великого Кобзаря: «Виконані кращими хорами записи стануть доступні широкому загалу: вони розійдуться по школах, бібліотеках, закладах культури, й люди матимуть змогу слухати їх повсякчас. Ідея еталонного запису хорових творів на поезію Тараса Шевченка досі тримає мене на Білому світі. Я цим живу і хочу, щоб хороспіви Шевченкової поезії допомагали жити всім українцям».

Організаційні старання П. Муравського створити взірцевий академічний колектив для запису хорової Шевченкіани розпочалися від проголошення «незалежності України» й тривали майже до кінця життя маестро. Ми з ним писали звернення до всіх президентів і отримували тільки обіцянки. Коли стало зрозуміло, що сподівання на створення хору марні, я запропонував Павлові Івановичу скласти список уже записаних ним хорових творів на поезію Тараса Шевченка й випустити аудіо альбом «Пісенний «Кобзар». Павло Іванович схвалив цю ідею й негайно підготував перелік хорових творів, які він записав свого часу з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії. Ті записи збереглися в «золотому фонді» Українського радіо й виходили у світ на платівках і компакт-дисках.

Цю ідею підтримали Національна радіокомпанія України в особі її очільника Віктора Набруска та Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», за фінансування якого й вийшов у 2010 році музичний аудіо альбом під назвою «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський». Цим еталонним музичним альбомом з трьох компакт-дисків із записами 32-х творів Хорової Шевченкіани започатковано серію аудіо видань «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана». Це доброчинний внесок Фонду «Україна» в скарбницю української культури до 200-літнього ювілею Тараса Шевченка й 100-ліття Павла Муравського. 

Прослухавши ті записи, маестро Муравський висловив захоплення виданням альбому, одначе не полишив бажання записати ці хороспіви заново: «Я відчуваю, що зараз записав би ці твори ще краще, як записував колись. Бо зараз у мене дуже загострений внутрішній слух…». 

Оскільки можливості записувати самому в Павла Івановича не було, я запропонував йому упорядкувати всі наявні в нього ноти хорових творів на Шевченкову поезію й видати в кількох томах як цілісне зібрання – «Пісенний «Кобзар», яке потім запишуть провідні хори України під орудою його учнів і послідовників.

Павло Іванович одразу сприйняв і цю ідею й запалився нею: «Такого в Україні ще не було. Видання такої великої кількості хорових творів на поезію Тараса Шевченка здійснимо вперше».

У власній багатій нотній бібліотеці П. Муравського, яка налічує близько 300 томів, виявилося до 200 хорових творів на поезію Тараса Шевченка. 160 із них Павло Іванович уже опрацював для записування, систематизував і ретельно склав перелік за групами: твори a капела; твори з інструментальним супроводом; твори великої форми з симфонічним оркестром. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро П. Муравського. В результаті, до цього основного зібрання додано народні мелодії, малознані авторські твори та найновіші твори сучасних композиторів.

Колеги, учні й послідовники Павла Муравського взялися за підготовку до видання цього унікального нотного зібрання й запису на його основі хорової Шевченкіани. Усю підготовчу редакторську й експертну роботу для нотного видання та аудіовидання здійснила на громадських засадах Експертна рада БФ «Хорова школа Павла Муравського»: І. Д. Гамкало, М. М. Гобдич, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко. Ці фахівці редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертну оцінку.

До Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» дібрано 283 твори 155 композиторів і аранжувальників та 12 народних пісень. Усі твори семитомного нотного зібрання розподілено на три групи: твори a капела – 1, 2, 3 томи; твори з інструментальним супроводом – 4, 5 томи; твори великої форми з симфонічним оркестром – 6, 7 томи. Обсяги і вмісти томів: 1-й том (видання четверте, доповнене; 288 с.) – 65 творів 33 композиторів; 2-й том (видання третє, доповнене; 288 с.) – 59 творів 38 композиторів; 3-й том (видання третє, доповнене; 274 с.) – 62 твори 33 композиторів і 12 народних пісень; 4-й том (344 с.) – 41 твір 16 композиторів; 5-й том (322 с.) – 40 творів 22 композиторів; 6-й том (370 с.) – 6 творів 3 композиторів; 7-й том (366 с.) – 10 творів 10 композиторів. Загальний обсяг семитомника – ​2 252 сторінки.

Таке багатство співаної поезії «Кобзаря» досі лишалося маловідоме й навіть невідоме виконавцям і шанувальникам хорового співу й Шевченкової поезії. Чимало хорових творів на основі Шевченкової поезії стали бібліографічними раритетами, й їх важко знайти.

«Пісенний «Кобзар» як цілісність нотного й аудіо видань унікальний тим, що в ньому системно зібрано в основному всю Хорову Шевченкіану, скомпоновану від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Тут представлено доробок широковідомих композиторів-класиків, які заклали основи професійного музичного освоєння Шевченкової поезії, й менш знаних композиторів з цілої України й українського зарубіжжя, які розвивали й далі розвивають Хорову Шевченкіану.

Шевченків поетично-пісенний феномен – неповторне  явище у світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – єдиний у Світі поет, переважна частина поетичної спадщини якого живе у співі. На «Кобзар», у якому 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченків «Кобзар» написано понад 3 000 музичних творів: композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів від солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Хороспіви, солоспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка – надзвичайно багата й маловивчена сфера Шевченкіани та всього українського музичного мистецтва.

Визначальна особливість цього унікального зібрання хорової Шевченкіани – його практична цінність, бо нотний матеріал опрацьовували для впровадження в сучасну музичну педагогіку й концертно-виконавську діяльність сам маестро П. І. Муравський і представники його хорової школи. У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також кілька творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України.

Обсяг аудіо видання «Пісенний «Кобзар» – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіо альбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіо альбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів і аранжувальників.

Масштабний мистецький задум маестро Павла Муравського, який він розпочав здійснювати та який довершили його учні й послідовники, відкрив новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану.

«Пісенний «Кобзар» являє внутрішній музичний ключ до проникливого сприйняття глибинної Шевченкової поезії й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світообразу.

Нижче подано записи музичного аудіо альбому «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський» (2010) з уточненим авторством творів.

Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї видань і керівник мистецького проекту

ДИСК 1. Твори а капела

1. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ–після 1915). Думи мої. Аранжування Віталія Кирейка (1926–2016).     3’40”

Борис Гмиря та Державна академічна хорова капела України «Думка». Запис 1968 р.

2. Микола Лисенко (1842–1912). Орися ж ти, моя ниво (З поезії «Не нарікаю я на Бога»). Акапельна редакція Павла Муравського (1914–2014).     2’49”

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Запис 1987 р.

3. Гордій Гладкий (1849–1894). Зоре моя вечірняя (З поеми «Княжна»). Аранжування Миколи Леонтовича (1877–1921).  4’31”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.

4. Філарет Колесса (1871–1947). Утоптала стежечку.    2’26”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.

5. Станіслав Людкевич (1879–1979). Закувала зозуленька. 2’14”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.

6. М. Володін. Чого мені тяжко.    3’01”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.

7. Богдан Вахнянин (1886–1940). Дума (З поеми «Невольник»). Аранжування Павла Муравського (1914–2014).    6’14”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.

8. Данило Роздольський (1875–1902). Сонце заходить... (NN). 3’59”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1958 р.

9. Яків Степовий (1883–1921). Ой діброво – темний гаю!    3’09”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (жіночий склад). Запис 1963 р.

10. Кирило Стеценко (1882–1922). Тополя (По діброві вітер виє…) (З балади «Тополя»). Аранжування Павла Муравського.   3’42”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.

11. Федір Надененко (1902–1963). Не женися на багатій.    2’27”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1963 р.

12. Борис Лятошинський (1894–1968). Тече вода в синє море (Думка).   4’30”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Запис 1962 р.

13. Борис Лятошинський (1894–1968). Із-за гаю сонце сходить. 3’02”

Державна заслужена академічна хорова капела України «Думка».
Солістка – Валентина Глушко. Запис 1967 р.  по трансляції під час декади української літератури і мистецтва в Москві.

14. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий. Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). Редакція Павла Муравського (1914–2014).      3’32”

Державна заслужена академічна хорова капела України «Думка». Запис 1967 р. по трансляції під час декади  української літератури і мистецтва в Москві.

15. Гордій Гладкий (1849–1894). Заповіт. Аранжування Павла Муравського (1914–2014).    5’27”

Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Запис 2001 р.

ДИСК 2. Велика форма, твори з супроводом та без супроводу

1. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ–після 1915). Думи мої. Аранжування Євгена Козака (1907–1988).      6’16”

Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (без супроводу). Запис 2001 р.

2. Микола Лисенко (1842–1912). Ян Гус.    6’53”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта. Концертмейстер – Ріта Рахліна. Запис 1956 р.

3. Денис Січинський (1865–1909). Лічу в неволі. Кантата.  8’49” 

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Соліст – М. Фікташ. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент – Ісаак Паїн. Запис 1963 р.

4. Філарет Колесса (1871–1947). Якби мені черевики.     4’03”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Солісти: Л. Жилкіна, Д. Саланська, М. Фікташ. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент – Ісаак Паїн. Запис 1963 р.

Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»:
5. № 1. І будуть люди на землі.      3’37”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (без супроводу). Запис 1963 р.

Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»:
6. № 2. Наш отаман Гамалія.     4’21”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (без супроводу). Запис 1963 р.

Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»:
7. № 3. Навгороді коло броду.     3’13”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (без супроводу). Запис 1963 р.

8. Юлій Мейтус (1903–1997). А мій батько орандар (Пісня Кобзаря з поеми «Гайдамаки»).    1’14” 

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Концертмейстер – Галина Блінова. Запис 1958 р.

9. Левко Ревуцький (1889–1977). У перетику ходила.      1’00”

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Концертмейстер – Валерія Камінська. Запис 1975 р.

10. Левко Ревуцький (1889–1977). Ой, чого ти почорніло.  3’36” 

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Концертмейстер – Валерія Камінська. Запис 1975 р.

11. Левко Ревуцький (1889–1977). Хустина. Кантата.    10’49”

Хор Українського радіо. Художній керівник – Павло Муравський. Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України. Дириґент – Вадим Гнєдаш. Запис 1985 р.

12. Гордій Гладкий (1849–1894). Заповіт. Аранжування Левка Ревуцького (1889–1977).    5’42”

Державна заслужена академічна хорова капела України «Думка» (без супроводу). Запис 1966 р.

ДИСК 3. Вокально-симфонічні твори

Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:

1. I частина. Прометей.      16’41”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.

Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
2. II частина. Не нам на прю…      10’35”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.

Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
3. III частина. Хортам, гончим слава!      16’00”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.

Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія:
4. IV частина. Борітеся!..      12’21”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1961 р.

5. Станіслав Людкевич (1879–1979). Заповіт. Кантата.    19’46” 

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Художній керівник – Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент – Микола Колесса. Запис 1956 р.

The post Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»» – перший системний, масштабний запис провідними українськими хорами музичних творів на Шевченкову поезію на основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана», що його уклав П. І. Муравський.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» здійснено за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря», за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіо записів).

Усю підготовчу редакторську й експертну роботу для нотного видання та аудіовидання здійснила на громадських засадах Експертна рада БФ «Хорова школа Павла Муравського»: І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко. Ці фахівці редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертну оцінку.

У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також кілька творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України.

Обсяг аудіо видання «Пісенний «Кобзар» – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіоальбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіоальбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів.

Масштабний мистецький задум маестро Павла Муравського, який він розпочав здійснювати (записав 32 твори Хорової Шевченкіани) та який довершили його учні й послідовники, відкрив новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану. «Пісенний «Кобзар» являє внутрішній музичний ключ до проникливого сприйняття глибинної Шевченкової поезії й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світообразу

Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагатить програми навчальних, професійних і самодіяльних хорових колективів, спомагатиме відродженню української хорової й загальнонаціональної культури. За глибинним відчуттям П. Муравського, хоровий спів як феномен злагодженої гуртової взаємодії відкриває людям внутрішнє джерело сили для саморозвитку: «Спів активізує весь організм людини. Хоровий спів сприяє розвиткові загальної культури суспільства й суспільної свідомості. Спів дає відчуття волі».

Хорове озвучення «Кобзаря» витончує сприйняття й відкриває розмаїття скарбів глибинної Шевченкової поезії, збагачує вишуканою музикою програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів та сприяє розвиткові українського хорового співу як базового мистецтва нашої національної культури. Усе це посилюватиме загальносуспільний інтерес до Шевченкіани й українського хорового мистецтва та ширитиме їх в Україні й Світі.

Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї й керівник мистецького проекту

До Першого аудіо альбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень.

Твори а капела. Диск 1

1. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ – після 1915). Думи мої. Аранжування Євгена Козака (1907–1988). 6’14”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

2. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). Редакція Павла Муравського (1914–2014). 5’47”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

3. Гордій Гладкий (1849–1894). Зоре моя вечірняя (З поеми «Княжна»). Аранжування Миколи Леонтовича (1877–1921). 3’08”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

4. Сидір Воробкевич (1836–1903). Думи мої. 3’39”

Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди. Дириґент Юрій Курач. Запис 2016 р.

5. Микола Лисенко (1842–1912). Сон (З поеми «Сон»). 2’46”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

6. Станіслав Людкевич (1879–1979). Сонце заходить… (NN). 5’24”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

7. Філарет Колесса (1871–1947). Було колись (З поеми «Іван Підкова»). 3’47”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ). Дириґент Юрій Курач. Запис 2013 р.

8. Данило Роздольський (1875–1902). Сонце заходить… (NN). 3’54”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ). Дириґент Юрій Курач. Запис 2013 р.

9. Павло Сениця (1879–1960). За Сонцем хмаронька пливе. 3’05”

Академічний хор «Anima» Київського Національного університету культури і мистецтв. Ансамбль: Лідія Баранова, Павло Андріученко, Ярослав Комарницький. Дириґент Наталія Кречко. Запис 2016 р.

10. Євген Юцевич (1901–1988). Ой стрічечка до стрічечки. 1’40”

Академічний хор «Anima» Київського Національного університету культури і мистецтв. Солістка Лілія Гуменюк. Дириґент Наталія Кречко. Запис 2016 р.

11. Войтех Главач (1849–1911). Утоптала стежечку. 0’53”

Вокальний ансамбль «Покров» (м. Київ). Дириґент Олена Радько. Запис 2016 р.

12. Яків Степовий (1883–1921). Ой діброво – темний гаю! 2’30”

Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (м. Київ). Дириґент Світлана Сварич. Запис 2016 р.

13. Яків Степовий (1883–1921). Вечір (Садок вишневий коло хати) (З циклу «В казематі»). 2’41”

Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (м. Київ). Дириґент Світлана Сварич. Запис 2016 р.

14. Богдан Вахнянин (1886–1940). Садок вишневий коло хати (З циклу «В казематі»). 3’42”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Ансамбль: Людмила Горностаєва, Наталія Жвінклієне, Тетяна Коробка. Солістка Тетяна Коробка.  Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

15. Пилип Козицький (1893–1960). Все упованіє моє (З поеми «Марія»). 3’00”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо (жіночий склад).  Дириґент Юлія Ткач. Запис 2016 р.

16. Борис Лятошинський (1894–1968). За байраком байрак (З циклу «В казематі»). 5’02”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

17. Борис Лятошинський (1894–1968). Тече вода в синє море (Думка). 4’36”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Солістка Людмила Яницька. Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

18. Борис Лятошинський (1894–1968). Із-за гаю Сонце сходить. 3’04”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Солістка Людмила Яницька. Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

19. Гордій Гладкий. Заповіт. Аранжування Левка Ревуцького (1889–1977). 5’01”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2016 р.

20. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ – після 1915). Думи мої. Аранжування Віталія Кирейка (1926–2016). 3’44”

Борис Гмиря та Державна академічна хорова капела України «Думка». Дириґент Павло Муравський. Запис 1968 р.

Загальний час 73’44”

Твори а капела. Диск 2

1. Герман Жуковський (1913–1976). Зоре моя вечірняя (З поеми «Княжна»). Редакція Євгена Савчука. 7’25”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солістка Ольга Засадна. Дириґент Євген Савчук. Запис 2017 р.

2. Сидір Воробкевич (1836–1903). Огні горять. 4’51”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ). Солісти: Денис Шпак, Станіслав Маслянко. Дириґент Андрій Карпінець. Запис 2017 р.

3. Яків Цегляр (1912–2008). Сонце заходить… (NN). 3’15”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ). Солісти: Станіслав Маслянко, Сергій Омельченко. Дириґент Андрій Карпінець. Запис 2017 р.

4. Олена Андреєва (1914–2007). Наймичка (З поеми «Наймичка»). 6’46”

Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ). Солістка Тетяна Кумановська, Дириґент Мирослав Гулковський. Запис 1999 р.

5. Анатолій Коломієць (1918–1997). Гопак (З поеми «Чернець»). 3’36”

Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ). Дириґент Мирослав Гулковський. Запис 1999 р.

6. Костянтин Семенов (1921–2013). Над Дніпровою сагою. 3’20”

Академічний міський камерний хор «Вінниця». Дириґент Віталій Газінський. Запис 2017 р.

 7. Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»: Навгороді коло броду. 2’20”

Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Галина Горбатенко. Запис 2017 р.

8. Андрій Штогаренко (1902–1992). З «Шевченкіани»: Ой одна я, одна (З циклу «В казематі»). 2’36”

Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Солістка Марина Сусько. Дириґент Галина Горбатенко. Запис 2017 р.

9. Мирослав Стефанишин (1927–2024). Ой чого ти почорніло… 3’03”

Хорова капела «Оранта» (м. Луцьк). Дириґент Василь Мойсіюк. Запис 2017 р.

10. Ярослав Смеречанський (1909–2002). Тече вода… (Думка). 4’43”

Чоловічий хор «Боян Дрогобицький». Дириґент Петро Гушоватий. Запис 2017 р.

11. Федір Надененко (1902–1963). Полюбила чорнобрива козака дівчина (З балади «Тополя»). 3’29”

Народна хорова капела «Днiпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Дириґент Ірина Душейко. Запис 2017 р.

12. Микола Маліборський (1915–2011). В своїй хаті своя й правда (З поеми «І мертвим, і живим…»).  Редакція Ігоря Тилика, Лариси Бухонської. 4’02

Народна хорова капела «Днiпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Соліст Карен Григорян. Дириґент Лариса Бухонська. Запис 2017 р.

13. Данило Бойченко (1899–1981). Ой маю, маю я оченята. 4’04”

Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Солістка Катерина Кушнір. Дириґент Ольга Бабошина. Запис 2017 р.

14. Музика народна. Якби мені черевики. Аранжування Євгена Козака (1907–1988). 2’11”

Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв імені М. Д. Леонтовича (м. Київ). Дириґент Світлана Сварич. Запис 2017 р.

15. Іван Майчик (1927–2007). Барвінок цвів і зеленів. 2’23”

Камерний хор Київського Інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Зоя Томсон. Запис 2017 р.

16. Тарас Кравцов (1922–2013). І небо невмите. 3’26”

Камерний хор Київського Інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Зоя Томсон. Запис 2017 р.

17. Віктор Іконник (1929–2000). Сонце заходить… (NN). 3’30”

Муніципальний академічний камерний хор «Київ». Дириґент Микола Гобдич. Запис 2017 р.

18. Гордій Гладкий (1849–1894). Заповіт. Аранжування Левка Ревуцького (1889–1977). 4’30”

Муніципальний камерний хор «Хрещатик». Дириґент Лариса Бухонська. Запис 2004 р.

19. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). Редакція Павла Муравського (1914–2014).  3’48”

Муніципальний камерний хор «Хрещатик». Дириґент Лариса Бухонська. Запис 2004 р.

20. Микола Лисенко (1842–1912). Орися ж ти, моя ниво (З поезії «Не нарікаю я на Бога»). Редакція Павла Муравського (1914–2014). 2’51”

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Дириґент Павло Муравський. Запис 1987 р.

Загальний час 76’ 20”

Твори а капела. Диск 3

1. Володимир Зубицький (1953). Праведная душе (З поеми «Марія» та з поезії «На вічну пам’ять Котляревському»). 6’54”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солісти: Ольга Засадна, Ігор Воронка, Ірина Дубовська. Дириґент Євген Савчук. Запис 2017 р.

2. Мирослав Скорик (1938–2020). Боже, спаси мене (пс.53) (З циклу «Давидові псалми»). 3’35”

Муніципальний камерний хор «Хрещатик». Дириґент Лариса Бухонська. Запис 2003 р.

3. Євген Станкович (1942). Садок вишневий… (З циклу «В казематі»). З ораторії «Страсті за Тарасом». 2’32”

Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера. Солісти: Олександр Яремчук, Наталя Антоневська. Дириґент Олександер Вацек. Звукорежисер Микола Туровський. Запис 2018 р.

4. Віталій Кирейко (1926–2016). Над Дніпровою сагою. 3’56”

Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Дириґент Людмила Байда. Запис 2017 р.

5. Жанна Колодуб (1930). Барвінок цвів. 2’33”

Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Дириґент Людмила Байда. Запис 2017 р.

6. Музика народна. Защебетав соловейко (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Степурка (1951). 4’18”

Камерний хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Зоя Томсон. Запис 2017 р.

7. Музика народна. Сонце гріє, вітер віє (З поезії «На вічну пам’ять Котляревському»). Аранжування Віктора Степурка (1951). 2’28”

Камерний хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Зоя Томсон. Запис 2017 р.

8. Музика народна. Ой крикнули сірі гуси. Аранжування Василя Триліса (1937). 1’59”

Чоловічий народний хор «Чумаки» (м. Київ). Дириґент Василь Триліс. Запис 2002 р.

9. Броніслав Литвин (1929–2010). Нащо мені женитися? Аранжування для хору Василя Триліса (1937). 3’10”

Чоловічий народний хор «Чумаки» (м. Київ). Дириґент Василь Триліс. Запис 2002 р.

10. Музика народна. Встає хмара з-за лиману (З поеми «Тарасова ніч»). Аранжування Віктора Захарченка (1938) й Федора Ущаповського (1950). 3’41”

Народна хорова капела «Діброва» імені Павла Муравського Піщанського РБК Вінницької області. Солістка Мар’яна Слюсар.  Дириґент Федір Ущаповський. Запис 2017 р.

11. Левко Колодуб (1930–2019). Ой діброво – темний гаю! 3’04”

Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди. Дириґент Юрій Курач. Запис 2017 р.

12. Юрій Щуровський (1927–1996). Дівоча пісня (Оддай мене, моя мамо…) (З поеми «Мар’яна-черниця»). 3’43”

Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Солісти: Катерина Кушнір, Валентина Козак.  Дириґент Ольга Бабошина. Запис 2017 р.

13. Богдана Фільц (1932–2021). Ну що б, здавалося, слова… 2’45”

Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дириґент Галина Горбатенко. Запис 2017 р.

14. Анатолій Кос-Анатольський (1909–1983). Учітеся, брати мої (З поеми «І мертвим, і живим…»). 2’17”

Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ). Соліст Микола Реука. Дириґент Мирослав Гулковський. Запис 1999 р.

15. Михайло Швед (1978). І день іде, і ніч іде… 4’20”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2017 р.

16. Геннадій Білявський (1964). Пророк. 4’01”

Академічний міський камерний хор «Вінниця». Солістка Олена Гончар. Дириґент Віталій Газінський. Запис 2017 р.

17. Віктор Камінський (1953). Ой чого ти почорніло… 4’07”

Студентський хор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Дириґент Ігор Даньковський. Запис 2017 р.

18 Богдан Вахнянин (1886–1940). Дума (З поеми «Невольник»). Аранжування Павла Муравського (1914–2014). 6’16”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта». Дириґент Павло Муравський. Запис 1963 р.

19. Костянтин Борисюк (кінець ХІХ – після 1915). Думи мої. Аранжування Євгена Козака (1907–1988). 6’19”

Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Дириґент Павло Муравський. Запис 2001 р.

Загальний час   72’05”

The post Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 1. Твори а капела appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»» – перший системний, масштабний запис провідними українськими хорами музичних творів на Шевченкову поезію на основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана», що його уклав П. І. Муравський.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» здійснено за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря», за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіо записів).

Усю підготовчу редакторську й експертну роботу для нотного видання та аудіовидання здійснила на громадських засадах Експертна рада БФ «Хорова школа Павла Муравського»: І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко. Ці фахівці редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертну оцінку.

У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також кілька творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України.

Обсяг аудіо видання «Пісенний «Кобзар» – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіоальбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіоальбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів.

Масштабний мистецький задум маестро Павла Муравського, який він розпочав здійснювати (записав 32 твори Хорової Шевченкіани) і який довершили його учні й послідовники, відкрив новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану. Митець Муравський своїм заповітним задумом явив внутрішній музичний ключ до глибинного сприйняття й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світу.

Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагатить програми навчальних, професійних і самодіяльних хорових колективів, спомагатиме відродженню української хорової й загальнонаціональної культури. За глибинним відчуттям П. Муравського, хоровий спів як феномен злагодженої гуртової взаємодії відкриває людям внутрішнє джерело сили для саморозвитку: «Спів активізує весь організм людини. Хоровий спів сприяє розвиткові загальної культури суспільства й суспільної свідомості. Спів дає відчуття волі».

Хорове озвучення «Кобзаря» витончує сприйняття й відкриває розмаїття скарбів глибинної Шевченкової поезії, збагачує вишуканою музикою програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів та сприяє розвиткові українського хорового співу як базового мистецтва нашої національної культури. Усе це посилюватиме загальносуспільний інтерес до Шевченкіани й українського хорового мистецтва та ширитиме їх в Україні й Світі.

Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї й керівник мистецького проекту

До другого аудіо альбому дібрано 42 твори 30 композиторів.

Твори з інструментальним супроводом. Диск 1

1. Михайло Вербицький (1815–1870). Заповіт. Оркестрування Миколи Михаця (1960). 5’20”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Соліст Олександр Харламов. Головний хормейстер Анжела  Масленнікова. Дириґент Ділавер Осман. Запис 2018 р.

2. Петро Чайковський (1840–1893). Навгороді коло броду. 4’01”

Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Дириґент Людмила Байда. Концертмейстер Олена Жукова. Запис 2018 р.

3. Микола Лисенко (1842–1912). Заповіт. 6’24”

Хор Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (чоловічий склад). Соліст Олександр Вознюк. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Концертмейстер Любов Орлова. Запис 2019 р.

4. Микола Лисенко (1842–1912). Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі (З поеми «Гамалія»). 6’05”

Чоловічий камерний хор «Боян Дрогобицький» Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дириґент Василь Довгошия. Концертмейстер Тамара Козій. Запис 2018 р.

5. Микола Лисенко (1842–1912). У туркені по тім боці (З поеми «Гамалія»). 0’57”

Чоловічий камерний хор «Боян Дрогобицький» Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Соліст Ярослав Дзендзерович. Дириґент Василь  Довгошия. Концертмейстер Тамара Козій. Запис 2018 р.

6. Микола Лисенко (1842–1912). Не дивуйтеся дівчата (З поеми «Гайдамаки»). 1’39”

Камерний хор «Moravskі» Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського». Дириґент Олена Радько. Концертмейстер Галина Куликовська. Запис 2018 р.

7. Денис Січинський (1865–1909). Лічу в неволі. Кантата. 8’50”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Соліст М. Фікташ. Художній керівник Павло Муравський. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент І. Паїн. Дириґує Павло Муравський. Запис 1963 р.

8. Денис Січинський (1865–1909). Лічу в неволі. Кантата. 8’34”

Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони» (м. Івано-Франківськ). Соліст Олександр Семчук. Дириґент Ігор Дем’янець. Концертмейстер Владислав Пірус. Звукооператор Тарас Шевченко. Запис 2018 р.

9. Філарет Колесса (1871–1947). Якби мені черевики. 4’05”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Солісти: М. Жилкіна, Д. Саланський, М. Фікташ. Художній керівник Павло Муравський. Симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент І. Паїн. Дириґує Павло Муравський. Запис 1963 р.

10. Філарет Колесса (1871–1947). Якби мені черевики. 4’03”

Камерний хор «Moravskі» Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського». Солісти: Оксана Пустовіт, Таміла Романенко, Роман Садовніков. Дириґент Олена Радько. Концертмейстер Галина Куликовська. Запис 2018 р.

11. Гнат Хоткевич (1877–1938). Садок вишневий коло хати (З циклу «В казематі»). 3’09”

Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Дириґент Раїса Борщ. Запис 2018 р.

12. Гнат Хоткевич (1877–1938). Тече вода в синє море (Думка). 2’59’

Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного  філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Дириґент Раїса Борщ. Запис 2018 р.

13. Станіслав Людкевич (1879–1979). Ой виострю товариша. 7’57”

Львівський чоловічий хор «Гомін». Художній керівник  Олег Цигилик. Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії. Дириґент Іван Юзюк. Запис 2004 р.

14. Богдан Вахнянин (1886–1940). Садок вишневий коло хати (З циклу «В казематі»). Оркестрування Ігоря Чернецького.  3’00”

Хор і Симфонічний оркестр Одеського Національного академічного театру опери та балету. Хормейстер Леонід Бутенко. Дириґент Ігор Чернецький. Концертний запис 2014 р.

Загальний час   67’08”

Твори з інструментальним супроводом. Диск 2

1. Микола Лисенко (1842–1912). Наш отаман Гамалія (З поеми «Гамалія»). 3’44”

Українська капеля бандуристів Північної Америки імені Тараса Шевченка (м. Детройт, США). Дириґент Олег Махлай. Запис 2014 р.

2. Микола Лисенко (1842–1912). У туркені по тім боці (З поеми «Гамалія»). 1’09”

Українська капеля бандуристів Північної Америки імені Тараса Шевченка (м. Детройт, США). Дириґент Олег Махлай. Запис 2014 р.

3. Кирило Стеценко (1882–1922). У неділеньку у святую. Кантата. 17’14”

Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди. Соліст Ігор Крупенко. Дириґент Микола Гвоздь. Запис 2007 р.

4. Левко Ревуцький (1889–1977). У перетику ходила. 0’59”

Хор дириґентсько-хорового факультету Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Дириґент Павло Муравський. Концертмейстер Валерія Камінська. Запис 1975 р.

5. Левко Ревуцький (1889–1977). Ой чого ти почорніло. 3’11”

Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії імені С. Ріхтера. Дириґент Олександер Вацек. Концертмейстер Ольга Микал. Звукооператор Микола Туровський. Запис 2018 р.

6. Григорій Верьовка (1895–1964). Не щебече соловейко. З поеми-кантати «Тополя». 1’50”

Народна хорова капела «Днiпро» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Художній керівник Ірина Душейко. Оркестр народних інструментів фольклорно-етнографічного ансамблю «Веснянка» імені Володимира Народенка. Художній керівник Олександр Должиков. Дириґує Ірина Душейко. Запис 2014 р.

7. Ярослав Барнич (1896–1967). Світе тихий (З поезії «Розрита могила»). 3’35”

Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні й танцю України «Верховина» (м. Дрогобич). Соліст Ілона Казів. Дириґент Світлана Урбан-Понайда. Концертмейстер Роман Хрипун. Запис 2018 р.

8. Михайло Вериківський (1896–1962). Ой гоп таки так (З поеми «Гайдамаки»). 3’15”

Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди. Дириґент Юрій Курач. Запис 2018 р.

9. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). Оркестрування Франьо Баторека. 3’43”

Хор хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи. Художній керівник Володимир Волонтир. Оркестр тамбуринів «Баторек» (м. Осієк, Хорватія). Художній керівник Франьо Баторек. Дириґує Володимир Волонтир. Концертний запис 2017 р.

10. Данило Крижанівський (1856–1894). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). Аранжування Віктора Косенка (1896–1938). 4’18”

Народна хорова капела «Зоринка» Дитячої хорової школи «Зоринка» імені Ізидора Доскоча (м. Тернопіль). Дириґент Анжела Доскоч. Запис 2018 р.

11. Федір Надененко (1902–1963). Утоптала стежку. 1’12”

Жіночий склад мішаного хору Кіровоградського музичного коледжу. Дириґент Надія Шост. Концертмейстер Людмила  Тітішева. Звукооператор Алла Татарова. Запис 2018 р.

12. Юлій Мейтус (1903–1997). А мій батько орандар (Пісня Кобзаря з поеми «Гайдамаки»). 1’57”

Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони» (м. Івано-Франківськ). Дириґент Ігор Дем’янець. Концертмейстер Владислав Пірус. Звукооператор Тарас Шевченко. Запис 2018 р.

13. Василь Уманець (1916–1996). По діброві вітер виє. 3’46”

Народна хорова капела «Зоринка» Дитячої хорової школи «Зоринка» імені Ізидора Доскоча (м. Тернопіль). Дириґент Анжела Доскоч. Запис 2018 р.

14. Яків Орлов (1923–1981). Бандуристе орле сизий (З поезії «Н. Маркевичу»). 3’55”

Український народний хор та Оркестр народних інструментів Київського національного університету культури і мистецтв. Соліст Маркіян Свято. Дириґент Станіслав Павлюченко. Запис 1996 р.

15. Костянтин Семенов (1921–2013). Реве та стогне Дніпр широкий (З балади «Причинна»). 3’36”

Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Дириґент Ольга Бабошина. Концертмейстер Юлія Самоєнко. Запис 2018 р.

16. Костянтин Семенов (1921–2013). Доле, де ти? 3’24”

Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Соліст Олег Сімонов. Дириґент Ольга Бабошина. Концертмейстер Юлія Самоєнко. Запис 2018 р.

17. Богдана Фільц (1932–2021). Наша дума, наша пісня (З поезії «До Основ’яненка»). Для мішаного хору. 2’43”

Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії імені С. Ріхтера. Дириґент Олександер Вацек. Концертмейстер Ольга Микал. Звукооператор Микола Туровський. Запис 2018 р.

18. Богдана Фільц (1932–2021). Наша дума, наша пісня (З поезії «До Основ’яненка»). Для жіночого хору. 3’33”

Народна хорова капела «Зоринка» Дитячої хорової школи «Зоринка» імені Ізидора Доскоча (м. Тернопіль). Дириґент Анжела Доскоч. Запис 2018 р.

19. Богдана Фільц (1932–2021). Зацвіла в долині червона калина. 2’17”

Жіночий склад мішаного хору Кіровоградського музичного коледжу. Дириґент Надія Шост. Концертмейстер Людмила  Тітішева. Звукооператор Алла Татарова. Запис 2018 р.

Загальний час   69’30’‘

Твори з інструментальним супроводом. Диск 3

1. Григорій Левченко (1933–2022). Од села до села (З поеми «Гайдамаки»). 1’58”

Український народний хор «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Солістка Наталія Мізєва. Дириґент Григорій Левченко. Запис 2012 р.

2. Віктор Власов (1936). Чи ми ще зійдемося знову (З циклу «В казематі»). 4’00”

Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Дириґент Раїса Борщ. Запис 2018 р.

3. Омелян Шпачинський (1941). За байраком байрак (З циклу «В казематі»). 5’13”

Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Соліст Сергій Сидоренко. Дириґент Раїса Борщ. Запис 2018 р.

4. Василь Гайдук (1938). Минають дні. Кантата-поема. 14’34”

Заслужений академічний Закарпатський народний хор та Симфонічний оркестр Закарпатської обласної філармонії (м. Ужгород). Солісти: Володимир Фоґель, Олександр Товт. Дириґент Наталія Петій-Потапчук. Запис 2014 р.

5. Юрій Алжнєв (1949). Ще треті півні…. Концерт-диптих для хору та ударних: І. Гомоніла Україна (З поеми «Гайдамаки»). 7’10”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2017 р.

6. Юрій Алжнєв (1949). Ще треті півні…. Концерт-диптих для хору та ударних: ІІ. Тече вода з-під явора. 5’44”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Дириґент Юлія Ткач. Запис 2017 р.

7. Людмила Бражнікова (1951). Зоре моя вечірняя (З поеми «Княжна»). 2’56”

Зразковий художній колектив Хор «Соняшник» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району м. Києва. Дириґент Світлана Рябінко. Концертмейстер Ірина Бабієнко. Запис 2018 р.

8. Олександр Яковчук (1952). Диптих: І. Тече вода з-під явора. 2’46”

Жіночий хор Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка. Дириґент Тетяна Гордєєва. Концертмейстер Ірина Демакіна. Звукооператор Микола Туровський. Запис 2018 р.

9. Олександр Яковчук (1952). Диптих: ІІ. Над Дніпровою сагою. 1’37”

Жіночий хор Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка. Солістка Олена Боцюн. Дириґент Тетяна Гордєєва. Концертмейстер Ірина Демакіна. Звукооператор Микола Туровський. Запис 2018 р.

10. Віктор Степурко (1952). Тече вода з-під явора. 2’24”

Великий дитячий хор Українського радіо. Дириґент Тетяна Копилова. Концертмейстер Ірина Махріна. Запис 2010 р.

11. Віктор Рева (1954). Орися ж ти, моя ниво (З поезії «Не нарікаю я на Бога»). 2’35”

Зразковий художній колектив Хор «Соняшник» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району м. Києва. Дириґент Світлана Рябінко. Концертмейстер Ірина Бабієнко. Запис 2018 р.

12. Богдан Кривопуст (1975). ІІІ. Попрощалось ясне Сонце з чорною Землею. (З поезії «Сон» («Гори мої високії…»)). З ораторії на вірші Тараса Шевченка в п’яти частинах. 9’24”

Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо. Солістка Оксана Нікітюк. Художній керівник Юлія Ткач. Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України. Дириґент Микола Лисенко. Запис 2018 р.

Загальний час   60’27”

The post Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 2. Твори з інструментальним супроводом appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»» – перший системний, масштабний запис провідними українськими хорами музичних творів на Шевченкову поезію на основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана», що його уклав П. І. Муравський.

Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» здійснено за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря», за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіо записів).

Усю підготовчу редакторську й експертну роботу для нотного видання та аудіовидання здійснила на громадських засадах Експертна рада БФ «Хорова школа Павла Муравського»: І. Д. Гамкало, М. М. Гобдич, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко. Ці фахівці редагували й звіряли ноти, добирали твори для запису й визначали виконавців, а також організовували записи й проводили їх експертну оцінку.

У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також кілька творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта» й «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії – Національної музичної академії України.

Обсяг аудіо видання «Пісенний «Кобзар» – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіоальбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До першого аудіоальбому дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень; до другого – 42 твори 30 композиторів; до третього – 9 творів 8 композиторів. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів.

Масштабний мистецький задум маестро Павла Муравського, який він розпочав здійснювати (записав 32 твори Хорової Шевченкіани) та який довершили його учні й послідовники, відкрив новий напрям у Шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану. «Пісенний «Кобзар» являє внутрішній музичний ключ до проникливого сприйняття глибинної Шевченкової поезії й цілісного осягнення Шевченкового поетичного світообразу

Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагатить програми навчальних, професійних і самодіяльних хорових колективів, спомагатиме відродженню української хорової й загальнонаціональної культури. За глибинним відчуттям П. Муравського, хоровий спів як феномен злагодженої гуртової взаємодії відкриває людям внутрішнє джерело сили для саморозвитку: «Спів активізує весь організм людини. Хоровий спів сприяє розвиткові загальної культури суспільства й суспільної свідомості. Спів дає відчуття волі».

Хорове озвучення «Кобзаря» витончує сприйняття й відкриває розмаїття скарбів глибинної Шевченкової поезії, збагачує вишуканою музикою програми навчальних, професійних і самодіяльних хорів та сприяє розвиткові українського хорового співу як базового мистецтва нашої національної культури. Усе це посилюватиме загальносуспільний інтерес до Шевченкіани й українського хорового мистецтва та ширитиме їх в Україні й Світі.

Олександер Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї й керівник мистецького проекту

До третього аудіо альбому дібрано 10 творів 9 композиторів.

Твори великої форми з симфонічним оркестром. Диск 1

1. Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія: І частина. «Прометей». 16’42”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1961 р.

2. Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія: ІІ частина. «Не нам на прю…». 10’35”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1961 р.

3. Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія: ІІІ частина. «Хортам, гончим слава!». 16’00”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1961 р.

4. Станіслав Людкевич (1879–1979). Кавказ. Кантата-симфонія: ІV частина. «Борітеся!». 12’23”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1961 р.

5. Станіслав Людкевич (1879–1979). Заповіт. Кантата. 19’48”

Державна заслужена хорова капела «Трембіта» (м. Львів). Соліст Василь Козерацький. Художній керівник Павло Муравський. Державний симфонічний оркестр України (м. Львів). Дириґент Микола Колесса. Запис 1956 р.

Загальний час 75’30”

Твори великої форми з симфонічним оркестром. Диск 2

1.  Левко Ревуцький (1889–1977). Хустина. Кантата. 10’51”

Хор Українського радіо. Солісти: Олена Слободян, Володимир Коваль. Художній керівник Павло Муравський. Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України. Дириґент Вадим Гнєдаш. Запис 1985 р.

2.Борис Лятошинський (1894–1968). Заповіт. Кантата. 4’26”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Ділявер Осман. Запис 2018 р.

3. Платон Майборода (1918–1989). Тополя. Вокально-симфонічна поема. 8’15”

Хор та Оркестр народних інструментів Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. Хормейстер Ольга Бабошина. Дириґент Геннадій Муращенко. Концертний запис 2014 р.

4. Мирослав Скорик (1938–2020). Гамалія. Поема-кантата: І частина. Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі… 9’20”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солісти: Олена Нагорна і Михайло Тищенко. Художній керівник і головний дириґент Євген Савчук. Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Художній керівник і головний дириґент Володимир Сіренко. Дириґує Євген Савчук. Концертний запис 2019 р.

5. Мирослав Скорик (1938–2020). Гамалія. Поема-кантата: ІІ частина. Дрімає в гаремі – в раю Візантія… 19’28”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солісти: Олена Нагорна і Михайло Тищенко. Художній керівник і головний дириґент Євген Савчук. Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Художній керівник і головний дириґент Володимир Сіренко. Дириґує Євген Савчук. Концертний запис 2019 р.

6. Віктор Камінський (1953). Чигрине, Чигрине. Кантата-дума для соліста, чоловічого хору та оркестру. 9’59”

Академічний ансамбль пісні й танцю «Козаки Поділля» (м. Хмельницький). Соліст Степан Дробіт. Хормейстер Катерина Дробіт. Дириґент Тарас Мартиник. Запис 2018 р.

Загальний час   62’21”

Твори великої форми з симфонічним оркестром. Диск 3

1. Юрій Шевченко (1953–2022 ). Кобзар. Кантата-балет: І частина. Думи мої, думи мої. 10’26”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Олексій Баклан. Запис 2017 р. Твір створено й записано на замовлення професійного танцювального ансамблю «Шумка» (м. Едмонтон, Канада).

2. Юрій Шевченко (1953–2022 ). Кобзар. Кантата-балет: ІІ частина. Садок вишневий. 9’38”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Олексій Баклан. Запис 2017 р. Твір створено й записано на замовлення професійного танцювального ансамблю «Шумка» (м. Едмонтон, Канада).

3. Юрій Шевченко (1953–2022 ). Кобзар. Кантата-балет: ІІІ частина. Реве та стогне (З балади «Причинна»). 8’18”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Олексій Баклан. Запис 2017 р. Твір створено й записано на замовлення професійного танцювального ансамблю «Шумка» (м. Едмонтон, Канада).

4. Юрій Шевченко (1953–2022 ). Кобзар. Кантата-балет: ІV частина. Така її доля (З балади «Причинна»). 10’02”

Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Солістка Тетяна Пирогова. Головний хормейстер Анжела Масленнікова. Дириґент Олексій Баклан. Запис 2017 р. Твір створено й записано на замовлення професійного танцювального ансамблю «Шумка» (м. Едмонтон, Канада).

5. Леся Дичко (1939). Думка (Вітре буйний, вітре буйний!). Рапсодія для сопрано, чоловічого хору та симфонічного оркестру. 15’07”

Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солістка Сусанна Чахоян. Художній керівник і головний дириґент Євген Савчук. Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Художній керівник і головний дириґент Володимир Сіренко. Дириґує Євген Савчук. Концертний запис 2019 р.

6. Юрій Алжнєв (1949). За неї Господа моліть… Рідницьке суголосся-кантата для чоловічого хору, солістів та симфонічного оркестру: І частина. Чи ми ще зійдемося знову?.. 9’36”

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького. Соліст Дмитро Охріменко. Дириґент Володимир Курач. Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва. Дириґент Ділявер Осман. Запис 2019 р.

Загальний час 63’10”

The post Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 3. Твори великої форми з симфонічним оркестром appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Всеукраїнський мистецький проект «Україна співає «Кобзаря» з аудіовиданням «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» – перший масштабний запис провідними українськими хорами  хороспівів на поезію Тараса Шевченка на основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» Хорова Шевченкіана», яке містить 278 творів 121 композитора й шести аранжувальників та 12 народних пісень.

Уклав це найповніше, цілісне зібрання хорової Шевченкіани Павло Іванович Муравський (1914–2014) – великий український хоровий дириґент і педагог, легенда хорового мистецтва й цілої музичної культури ХХ–ХХІ століть, народний артист України, професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, Герой України.

Всеукраїнський мистецький проект «Україна співає «Кобзаря» з аудіовиданням «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» реалізовано за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіоальбомів).

Обсяг аудіовидання – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіоальбом містить твори a капела, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром.

До першого аудіоальбому a капелa дібрано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень.

До другого аудіоальбому з інструментальним супроводом дібрано 42 твори 30 композиторів.

До третього аудіоальбому великої форми з симфонічним оркестром дібрано 9 творів 8 композиторів.

Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 86 композиторів.

Добирала твори для запису й визначала виконавців експертна рада при Благодійному фонді «Хорова школа Павла Муравського». У ній працюють колеги й учні П. І. Муравського: І. Д. Гамкало, М. М. Гобдич, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко.

У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського:

Національна заслужена академічна капела України «Думка» (художній керівник і головний дириґент – народний артист України Євген Савчук); Хор та Симфонічний оркестр Одеського Національного академічного театру опери та балету (хормейстер – Леонід Бутенко; дириґент – Ігор Чернецький); Хор та Симфонічний оркестр Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (хормейстер – заслужений працівник культури України Анжела Масленнікова; дириґент – Ділавер Османов); Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди (художній керівник і головний дириґент – народний артист України Юрій Курач); Українська капеля бандуристів Північної Америки імені Тараса Шевченка (м. Детройт) (мистецький керівник і дириґент – Олег Махлай); Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ; головний хормейстер – заслужений працівник культури України Микола Борщ); Заслужений академічний Закарпатський народний хор та Симфонічний оркестр Закарпатської обласної філармонії (дириґент – заслужений працівник культури України Наталія Петій-Потапчук); Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні й танцю України «Верховина» (художній керівник – Світлана Майданик; дириґент – Світлана Урбан-Понайда); Хор дириґентсько-хорового факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (художній керівник – народний артист України Євгена Савчук); Студентський хор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка (художній керівник – Ігор Даньковський); Український народний хор та Оркестр народних інструментів Київського національного університету культури і мистецтв (художній керівник і головний дириґент – Станіслав Павлюченко); Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо (художній керівник і головний дириґент – заслужена артистка України Юлія Ткач); Великий дитячий хор Українського радіо (художній керівник – заслужена артистка України Тетяна Копилова); Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера (художній керівник і головний дириґент – заслужений діяч мистецтв України Олександер Вацек); Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (м. Київ) (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Володимир Курач; головний дириґент – Андрій Карпінець); Академічний міський камерний хор «Вінниця» (головний дириґент – народний артист України Віталій Газінський); Муніципальний академічний камерний хор «Київ» (засновник і художній керівник – народний артист України Микола Гобдич); Муніципальний камерний хор «Хрещатик» (засновник і художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Лариса Бухонська); Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Галина Горбатенко); Камерний хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник – Зоя Томсон); Академічний хор «Anima» Київського Національного університету культури і мистецтв (художній керівник і головний дириґент – заслужена артистка України Наталія Кречко); Народна хорова капела «Днiпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (художній керівник – Ірина Душейко; дириґент – Ігор Тилик); Хор хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи (художній керівник і дириґент – заслужений діяч мистецтв України Володимир Волонтир); Чоловічий хор «Боян Дрогобицький» (художній керівник – заслужений працівник культури України Петро Гушоватий); Муніципальна чоловіча хорова капела «Гомін» (м. Львів) (дириґент – Іван Юзюк); Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони» (м. Івано-Франківськ) (художній керівник та дириґент – заслужений діяч мистецтв України Ігор Дем’янець); Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Людмила Байда); Ансамбль солістів «Благовість» (м. Київ) (співзасновник і головний дириґент – Мирослав Гулковський); Хорова капела «Оранта» (м. Луцьк) (художній керівник – Василь Мойсіюк); Академічний ансамбль «Козаки Поділля» (художній керівник і хормейстер – Катерина Дробіт); Український народний хор «Калина» (м. Полтава) (художній керівник – Григорій Левченко; керівник оркестрової групи – Олександр Рябушенко); Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича (художній керівник – Ольга Бабошина); Жіночий хор Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. Івана Огієнка (художній керівник – Тетяна Гордєєва); Жіночий склад мішаного хору Кіровоградського музичного коледжу (художній керівник – Надія Шост); Хор Дитячої хорової школи «Зоринка» ім. Ізидора Доскоча (м. Тернопіль) (художній керівник – Анжела Доскоч); Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв імені М. Д. Леонтовича (м. Київ) (художній керівник – відмінник освіти України Світлана Сварич); Зразковий художній колектив Хор «Соняшник» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району м. Києва (художній керівник – відмінник освіти України Світлана Рябінко; хормейстер – Марина Сторощук); Вокальний ансамбль «Покров» (м. Київ) (художній керівник – Олена Радько); Камерний хор «Moravskі» Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» (художній керівник – Олена Радько); Народна хорова капела «Діброва» імені Павла Муравського Піщанського РБК Вінницької області (художній керівник і головний дириґент – заслужений працівник культури України Федір Ущаповський; дириґент – відмінник освіти України Катерина Семко); Чоловічий народний хор «Чумаки» (м. Київ) (художній керівник – Василь Триліс).

До аудіовидання дібрано також частину творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії.

Нотне зібрання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» та записана на його основі хорова Шевченкіана передбачені для безкоштовного поширення в середніх та вищих музичних навчальних закладах, у спеціалізованих музичних та загальноосвітніх школах, бібліотеках, інших закладах культури, а також в Інтернеті. Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагатить програми навчальних, професійних і самодіяльних хорових колективів, спомагатиме відродженню української хорової й загальнонаціональної культури.

Завдяки першому системному, масштабному нотному зібранню хорової Шевченкіани та її високомистецькому озвученню стане доступний широкому загалові майже весь співаний «Кобзар». Звучання «Пісенного «Кобзаря» сприятиме витонченню сприйняття й посиленню загальносуспільного інтересу до глибинної Шевченкової поезії та хорового співу як базового мистецтва в українській культурі, а також їх популяризації в Україні й Світі.

 О. А. Шокало, шевченкознавець,
автор ідеї й керівник проекту

The post Всеукраїнський мистецький проект «Україна співає «Кобзаря» з аудіо виданням «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»» appeared first on Хорова школа Павла Муравського.

Тарас Шевченко

Ш37  Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Зібрання хорових творів у семи томах. Укладач: П. І. Муравський.

Ідея видання, вступна стаття, біографічні довідки про композиторів, бібліографія й загальна редакція: О. А. Шокало. Тт. 1–7. – К.: ВЦ «Просвіта», 2014–2019. – 2 100 с.; фото.

Літературно-музичне видання

ISBN 978-617-7201-08-2

До семитомного зібрання хорових творів на поезію Тараса Шевченка дібрано 278 творів 121 композитора й шести аранжувальників та 12 народних пісень. У переважній більшості вони досі лишалися маловідомі й навіть невідомі багатьом виконавцям і шанувальникам хорового співу й Шевченкової поезії. Видання такої великої кількості хорових творів на поезію національного генія здійснюється вперше.

«Пісенний «Кобзар» унікальний тим, що в ньому системно зібрано в основному всю хорову Шевченкіану, скомпоновану від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Шевченків поетично-пісенний феномен – неповторне  явище у світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – єдиний поет у Світі, переважна частина поетичної спадщини якого живе у співі. На «Кобзар», у якому всього 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченкову поезію написано понад 3 000 музичних творів: композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів від солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів.

Усі твори нотного зібрання «Пісенний «Кобзар» розподілено на три групи:

1. Твори a капелa – три томи;
2. Твори з інструментальним супроводом – два томи;
3. Твори великої форми з симфонічним оркестром – два томи.

Загальний обсяг видання в семи томах – близько 2 100 сторінок.

Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагатить програми навчальних, професійних і самодіяльних хорових колективів, спомагатиме відродженню української хорової й загальнонаціональної культури. Це рідкісне зібрання надолужить брак нотних видань та сприятиме поглибленню інтересу до Шевченкової поетичної спадщини й хорового співу як базового мистецтва в українській культурі, а також їх популяризації в Україні й Світі.

Нотне видання передбачено для безкоштовного поширення в середніх та вищих музичних навчальних закладах, у спеціалізованих музичних та загальноосвітніх школах, бібліотеках, інших закладах культури.

Уклав це найповніше, цілісне зібрання хорової Шевченкіани Павло Іванович Муравський (1914–2014) – великий український хоровий дириґент і педагог, легенда хорового мистецтва й цілої музичної культури ХХ–ХХІ століть, народний артист України, професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, Герой України.

Видання приурочене до 200-ліття Тараса Шевченка й 100-ліття Павла Муравського.

О. А. ШОКАЛО,
автор ідеї й головний редактор видання

The post Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана (Анотація) appeared first on Хорова школа Павла Муравського.