Всеукраїнська наукова конференція
«Видатний Маестро Української хорової справи:
до 110-ї річниці від дня народження Павла Муравського»
У 2024 році хорова спільнота України вшановує великого Українського майстра хорової справи, дириґента й педагога Павла Івановича Муравського: 110-ліття від народження, 10-і роковини пам’яті й 15 років відкриття Меморіальної садиби-музею П. І. Муравського в його рідному селі Дмитрашківка на Вінниччині.
На вшанування свого великого земляка, який зробив неоціненний внесок у розвиток хорового мистецтва України, Вінницький фаховий коледж мистецтв ім. М. Д. Леонтовича й Вінницький державний педагогічний університет ім. М. М. Коцюбинського спільними зусиллями провели 21 листопада Всеукраїнську наукову конференцію «Видатний Маестро Української хорової справи: до 110-ї річниці від дня народження Павла Муравського».
Ідея проведення Конференції належить Ользі Іванівні Бабошиній – заслуженому діячеві мистецтв України, викладачеві Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича, голові Вінницького відділення Всеукраїнського хорового товариства ім. М. Д. Леонтовича. О. І. Бабошина реалізувала свою ідею у співпраці з колегами: Т. Б. Гордієнко, Л. П. Василевською, Н. Є. Кравцовою.
У Конференції взяли участь провідні хормейстери, музиканти, дослідники, які вивчають і популяризують творчість великого Маестро.
ПРОГРАМА
ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ВИДАТНИЙ МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ ХОРОВОЇ СПРАВИ:
ДО 110-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПАВЛА МУРАВСЬКОГО»
21 листопада 2024 року
Вінниця – 2024
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ
| Лазаренко Наталія Іванівна |
доктор педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти і науки України, ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського |
| Городинський Станіслав Станіславович | народний артист України, директор Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М.Д. Леонтовича |
| Зузяк Тетяна Петрівна | кандидат мистецтвознавства, доктор педагогічних наук, професор, декан факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій, професор кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій та безпеки життєдіяльності Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського |
| Василевська-Скупа Людмила Павлівна |
кандидат педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського |
| Бабошина Ольга Іванівна |
заслужена діячка мистецтв України, лауреатка Премії
ім. М.Д.Леонтовича, лауреатка премії «Мистецька Вінниччина», викладач-методист вищої категорії та диригент хору Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М.Д. Леонтовича, художній керівник та головний диригент Подільського камерного хору «Леонтович-капела» Вінницької обласної філармонії ім. М.Д. Леонтовича, голова Вінницького відділення Всеукраїнського хорового товариства ім. М.Д. Леонтовича, член Національної всеукраїнської музичної спілки |
| Кравцова Наталія Євгеніївна |
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського |
| Білозерська Ганна Олегівна |
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського |
| Гордієнко Тетяна Борисівна |
завідувач циклової комісії хорового диригування Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М.Д.Леонтовича |
Нечепуренко методист Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М.Д. Леонтовича, завідувач циклової комісії теорії музики
Ольга
Іванівна
ВІДКРИТТЯ КОНФЕРЕНЦІЇ
Вступне слово:
| Ольга Дернова |
начальник управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації; |
| Станіслав Городинський |
народний артист України, директор Вінницького фахового коледжу мистецтв ім.М.Леонтовича. |
ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ
Доповіді:
| 1. | ФЕНОМЕН ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ ПАВЛА МУРАВСЬКОГО
Ольга БЕНЧ – народна артистка України, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства професор, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор Католицького університету в Ружомберку, Словаччина. |
| 2, | ХОРОВА ШЕВЧЕНКІАНА ПАВЛА ІВАНОВИЧА МУРАВСЬКОГО
Олександер Андрійович ШОКАЛО – шевченкознавець, культурософ, автор ідеї й головний редактор комплексного нотно-звукового видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана», керівник Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»», голова Наглядової ради БФ «Хорова школа Павла Муравського». |
| 3. | ПАВЛО МУРАВСЬКИЙ: МИТЕЦЬ, УЧИТЕЛЬ, ОСОБИСТІСТЬ
Петро Олександрович АНДРІЙЧУК – голова Національної всеукраїнської музичної спілки, член правління Всеукраїнського хорового товариства імені Миколи Леонтовича, професор Київського національного університету культури і мистецтв, художній керівник заслуженого народного хору України «Дарничанка», заслужений працівник культури України, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ст., лауреат премії ім. Івана Огієнка |
| 4. | ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ВИКОНАВСЬКИЙ СТИЛЬ ПАВЛА МУРАВСЬКОГО В УМОВАХ РОБОТИ ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ
Юлія Сергіївна ТКАЧ – хоровий та симфонічний диригент, педагог, музикознавець, громадський діяч, Народна артистка України, кандидат мистецтвознавства, Лауреат премії імені М.Лисенка, художній керівник та головний диригент Академічної хорової капели імені П.Майбороди Українського радіо, доцент Кафедри хорового диригування Національної музичної академії України імені П. Чайковського; член Всеукраїнської музичної спілки, член Координаційної ради Хорового товариства імені М. Леонтовича. 5. ПАВЛО ІВАНОВИЧ МУРАВСЬКИЙ: ПОСТАТЬ МИТЦЯ В СИНЕРГІЇ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ І ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ Наталія Михайлівна КРЕЧКО – заслужена артистка України, в.о. професора Київського національного університету культури і мистецтв, керівник академічного хору студентів КНУКіМ «ANIMA», Гарант освітньої програми «Диригентсько-хорове мистецтво (академічне)», член правління та голова Київського відділення хорового товариства ім. М. Леоновича Національної всеукраїнської музичної спілки. |
| 6. | ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПАВЛА МУРАВСЬКОГО
Анетта Іванівна ОМЕЛЬЧЕНКО – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти імені Віталія Газінського. |
| 7. | КРЕДО ДВОХ ХОРОВИХ ТИТАНІВ: П.І.МУРАВСЬКОГО ТА К.К.ПІГРОВА
Галина Сергіївна ШПАК – кандидат мистецтвознавства, професор кафедри хорового диригування Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової, керівник студентського хора, голова Одеського осередку асоціації Всеукраїнського хорового товариства ім. М.Д. Леонтовича ВНМС України, лауреат премії ім. М. Лисенка. |
| 8. | МИСТЕЦЬКА ПОСТАТЬ ПАВЛА ІВАНОВИЧА МУРАВСЬКОГО: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТУ
Ігор Володимирович ТИЛИК – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, хормейстер Народної хорової капели «Дніпро» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; композитор, музикознавець, педагог; автор дисертації та мистецтвознавчих досліджень, пов’язаних з висвітленням мистецьких аспектів творчого феномена А.Л.Веделя та його епохи, а також автор публікацій, пов’язаних з дослідженням мистецького феномену П.І.Муравського; випускник факультету хорового диригування Національної музичної академії України (1995р.)(клас проф.. Г.Й.Ткаченка, згодом проф. В.Р.Лисенка; хор клас: проф. П.І.Муравсьського). |
| 9. | ПАВЛО МУРАВСЬКИЙ. СПОГАДИ ПРО МАЕСТРО
Леся Василівна ДИЧКО – Народна артистка України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка,заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім.М.Леонтовича, член-кореспондент Національної академії мистецтв України. |
| 10. | ДІЯЛЬНІСТЬ ПАВЛА МУРАВСЬКОГО В ХОРОВІЙ КАПЕЛІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО
Тетяна Сергіївна КОРОБКА – хоровий диригент, педагог, науковець; кандидат мистецтвознавства, доктор філософії з мистецтва, солістка Академічної хорової капели імені П.Майбороди Українського радіо, член Хорового товариства імені М.Леонтовича, лауреатка міжнародних конкурсів, авторка книги «В ефірі хор Українського радіо». |
| 11. | АУДІОАЛЬБОМ ГРАМПЛАТІВОК ХОРОВИХ ТВОРІВ МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА – РАРИТЕТ УКРАЇНСЬКОГО ЗВУКОЗАПИСУ
Микола Ярославович КУЗИК – хормейстер, головний редактор Київської філії Всесоюзної студії грамзапису «Мелодія» у 1976–1991 роках. |
| 12. | ЛЬВІВСЬКИЙ ПЕРІОД В ЖИТТІ ТА ТВОРЧОСТІ ПАВЛА МУРАВСЬКОГО
Мирон Олексійович ДАЦКО – викладач-методист Львівського коледжу культури і мистецтв, композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім. В. Косенка. |
| 13. | ПАВЛО МУРАВСЬКИЙ. ШЛЯХАМИ ТВОРЧОСТІ УСЛАВЛЕНОГО МАЕСТРО
Ольга Іванівна БАБОШИНА – заслужена діячка мистецтв України, лауреатка Премії ім. М. Леонтовича, лауреатка премії «Мистецька Вінниччина», викладач-методист вищої категорії та диригент хору Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М.Д. Леонтовича, художній керівник та головний диригент Подільського камерного хору «Леонтович-капела» Вінницької обласної філармонії ім. М.Д. Леонтовича, голова Вінницького відділення Всеукраїнського хорового товариства ім. М.Д.Леонтовича, член Національної всеукраїнської музичної спілки. |
| 14. | ТРАДИЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ОБЛАСНОГО ФЕСТИВАЛЮ ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ІМЕНІ ПАВЛА МУРАВСЬКОГО НА ВІННИЧЧИНІ ЯК ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ МАЕСТРО ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЙОГО ТВОРЧИХ ЗАСАД
Ніна Іванівна ДЖУС – провідний методист з вокально-хорового мистецтва Вінницького обласного центру народної творчості. |
| 15. | НАШ МУРАВСЬКИЙ
Федір Іванович УЩАПОВСЬКИЙ – заслужений працівник культури України, заслужений діяч мистецтв Придністров’я (Молдова), художній керівник народної хорової капели «Діброва» ім. П. Муравського, художній керівник народного ВІА «Лаври», лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів-конкурсів, ініціатор будівництва музею-садиби П.І. Муравського та міжнародного хорового фестивалю ім. П.І. Муравського, член Національної спілки художників України, громадський діяч. |
| 16. МУЗЕЙ-САДИБА П.МУРАВСЬКОГО: ПРОБЛЕМИ І ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ
Оксана ВОЙТКО – директор музею Павла Муравського. |
Благодійний Фонд
«ХОРОВА ШКОЛА ПАВЛА МУРАВСЬКОГО»
Організаторам і учасникам
Всеукраїнської наукової конференції
«Видатний Маестро Української хорової справи:
до 110-ї річниці від дня народження Павла Муравського»
Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» щиро вітає організаторів та учасників Всеукраїнської наукової конференції «Видатний Маестро Української хорової справи: до 110-ї річниці від дня народження Павла Муравського» за вшанування великого Українського митця й свого славного земляка.
Особлива вдячність організаторам нинішньої Всеукраїнської наукової конференції. Ви далі продовжуєте й розвиваєте традицію наукових конференцій з вивчення й освоєння феномену Павла Муравського, започаткованих учнями Маестро. У 1999 в Київі, в Національній філармонії відбулась Хорова асамблея до 95-ліття П. І. Муравського. У 2014 там же, у Національній філармонії, відбулась «Хорова асамблея Павла Муравського» до його 100-літнього ювілею під девізом «Учні – вчителю»; так започатковано Хорові свята «Школа Павла Муравського», які проводили щорічно до 2021. У 2019 в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Хорова школа Павла Муравського в контексті Української музичної культури», приурочена 105-літтю народження й 5-м роковинам пам’яті великого Українського хорового дириґента й педагога Павла Івановича Муравського.
А ще учні Павла Івановича започаткували у 2010 Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського, який проводився протягом п’яти років до дня народження Маестро в його рідному селі Дмитрашківка. Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського чекає свого продовження.
А в 2011 музична громадськість Вінниччини започаткувала щорічний Обласний фестиваль-конкурс хорового мистецтва імені Павла Муравського під девізом Маестро «Чистота співу – чистота життя», який проводиться на його батьківщині – в смт Піщанка.
Як і заповідав Павло Іванович, ви, його талановиті земляки, гідно продовжуєте давню традицію Українського акапельного хорового співу, утвердженню якої Маестро віддав 80 років своєї подвижницької мистецько-педагогічної праці.
Справджується сподівання маестро Муравського, що в майбутньому, коли в його рідний край приїздитимуть хорові колективи на конкурси й фестивалі, вони дбатимуть про якість хорового співу згідно з його заповітним мистецьким принципом: «Першочергове завдання хорових колективів – виховання в слухачів доброго музичного смаку й любові до співу».
Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» опікується збереженням та популяризацією багатої мистецько-педагогічної спадщини маестро Муравського.
БФ «Хорова школа Павла Муравського» дякує хоровим колективам з Вінниці – Академічному міському камерному хору «Вінниця» під керівництвом В. І. Газінського та Хору Вінницького училища культури і мистецтв (тепер – фахового коледжу мистецтв) імені М. Д. Леонтовича під керівництвом О. І. Бабошиної – за участь у Всеукраїнському мистецькому проекті «Україна співає «Кобзаря» – першому масштабному записові провідними хорами України Хорової Шевченкіани під символічною назвою Пісенний «Кобзар» на основі укладеного П. І. Муравським Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана».
«Хорова школа Павла Муравського» бажає учасникам Конференції плідної праці з вивчення, освоєння унікальної хорової методики «чистого співу» Маестро Павла Муравського на основі Української народнопісенної традиції й успішного впровадження ідеалу чистоти в хорову практику і в життя.
Бажаємо всім вам і надалі сили й високого натхнення, успіхів у подвижницькій хоровій праці, ладу й щастя в особистому й суспільному житті з Муравськівськими заповітними настановами: «Традиційний Український хоровий спів на основі природного ладу сприяє наведенню ладу в суспільстві»; «Спів дає відчуття Волі!».
Голова Наглядової Ради Фонду О. А. ШОКАЛО
21.11.2024 р.
Хорова Шевченкіана Павла Івановича Муравського
Павло Іванович Муравський (Моравський) – великий Український хоровий дириґент і педагог, народний артист УРСР (1960), професор кафедри хорового дириґування Київської державної консерваторії (з 1995 – Національна музична академія України) імені П. І. Чайковського, художній керівник та головний дириґент студентського хору, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1979), Премії ім. В. Вернадського (2001), кавалер Ордену «За заслуги» ІІІ (1994), ІІ (1999), І (2004) ступенів, почесний академік Національної академії мистецтв України (2004), Герой України (2009).
П. І. Муравський – один з основоположників сучасної Української хорової школи. Маестро ствердив принципові засади акапельного академічного співу Київської хорової школи, заснованої в Українській музичній культурі великим Олександром Кошицем, і явив власний феномен – Хорову школу Павла Муравського.
Суть Хорової школи Павла Муравського – досягнення вершинної чистоти звучання Українського акапельного хорового співу в природному ладовому інтонуванні. Павло Муравський як музикант-мудрець, мислитель хорового мистецтва відкрив первинність життєродної, світородної енергії звуку й сформулював світоглядну основу музики: «Спочатку була нота». Звідси й основоположний принципи його хорової методики: «Виявляти любов до кожної чисто заспіваної ноти». А з любові до ноти народжується внутрішній лад співу й життя: «Чистота співу – чистота життя». На цій світоглядній основі Павло Муравський сформулював потужну суспільну місію Українського хорового співу: «Традиційний Український хоровий спів на основі природного ладу сприяє наведенню ладу в суспільстві»; «Спів дає відчуття Волі!».
Свою унікальну мистецько-педагогічну методику Українського акапельного хорового співу в природному ладовому інтонуванні, явлену через власний хормейстерський досвід і практичну філософію хорознавства, великий дириґент і педагог розкрив у книжках: «Чистота співу – чистота життя» (2012) та «Моя хорова школа» (2014, 2917).
Ці мистецько-педагогічні праці П. І. Муравського стали раритетами, та їх можна читати на сайті «Хорова школа Павла Муравського»: https://pavlomuravskyi.com/110-littya-j-10-i-rokovyny-pam-yati-pavla-muravskogo-spiv-daye-vidchuttya-voli.html
П. І. Муравський виховав у навчальному студентському хорі Київської державної консерваторії понад 1000 хормейстерів. Студентський хор під керівництвом маестро П. Муравського записав у фонд Українського радіо та на платівки фірми «Мелодія» понад 150 хорових творів, серед яких «Шедеври Української хорової музики» (Г. Сковорода, М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель) (1972); «М. Леонтович. До 100-річчя з дня народження» (комплект із трьох платівок) (1978); «А. Кос-Анатольський. Вибрані хорові твори» (1980–1981); симфонії, кантати, ораторії («Персефона» І. Стравінського, «Іоанн Дамаскін» С. Танєєва, «Меса» Ф. Шуберта, «Реквієм» Дж. Верді). Загалом П. Муравський виконав і записав з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської державної консерваторії у фонд Українського радіо, на платівки, касети й компакт-диски понад 1000 хорових творів Українських і зарубіжних композиторів, зокрема С. Людкевича, П. Чайковського, Л. Бетховена, А. Моцарта, Г. Малера, А. Скрябіна й ін.
Особливе місце в творчості П. І. Муравського належить Хоровій Шевченкіані. П. Муравський почав збирати Хорову Шевченкіану ще з 30-х років ХХ століття й виконував твори на Шевченкову поезію з усіма хорами, якими керував. А записувати Хорову Шевченкіану почав з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії. Та заповітний задум маестро Павла Муравського – записати з Українським взірцевим академічним хором усю Хорову Шевченкіану під символічною назвою Пісенний «Кобзар».
З проголошенням незалежності України Павло Іванович понадіявся, що після ліквідації тоталітаризму відкриють дорогу виконавцям високого класу й справжньому мистецтву. З 1991 року почав добиватися створення Молодіжного взірцевого академічного професійного хору імені М. Д. Леонтовича (числом 45–50 осіб): «Молодіжний хор мав стати зразковим для інших професійних і самодіяльних хорових колективів в Україні. Адже Український народ – один з небагатьох у Світі має великі музичні здібності й рідкісного багатства співочий матеріал. Необхідно тільки значно покращити професіоналізм керівників хорових колективів та досягти високої майстерності хорів. Зразковий молодіжний хор як високопрофесійний колектив матиме можливість значно збагатити репертуар і виконуватиме твори трьома групами: жіночою, чоловічою й мішаним складом. Такий хор зміг би здійснити на високому рівні фонозапис усієї Української хорової класики, що в радянські часи зробити було неможливо. Мою ідею підтримали відомі музичні діячі, творчі спілки, народні депутати. Згодом ідея Молодіжного академічного професійного хору імені М. Д. Леонтовича набула формулювання – Показовий академічний хор при Президентові України. Однак на всі листи-звернення були однакові відповіді всіх чиновників з адміністрацій усіх президентів. І всі відповіді зводились до однієї відмови: «через складну економічну ситуацію в державі й значне скорочення бюджетного фінансування галузі культури створення й забезпечення діяльності нового мистецького колективу неможливе». Але зовсім не береться до уваги той кричущий факт, що в Україні десятки зовсім посередніх колективів зі статусом державних і національних перебувають на державному утриманні. А це державні злочини, коли величезні хорові колективи використовують величезні бюджетні кошти й видають для суспільного вжитку браковану мистецьку продукцію. Мене дуже дивувало, що на верхах розкрадають мільйони, а на хор не знаходять якихось тисяч…». Маестро переконував, що на основі взірцевого хору можна започаткувати процес відновлення культури Українського хорового співу в природному ладовому інтонуванні та загальну культуру й лад у суспільстві.
Павло Муравський, керуючись своїм ідеальним прагненням підвищити рівень хорового мистецтва й загальний культурний рівень свого народу, 23 роки поспіль, незважаючи на свій поважний вік, самовіддано добивався створення Молодіжного взірцевого академічного професійного хору імені М. Д. Леонтовича, а згодом Показового академічного хору при Президентові України.. Маестро підсилював свою ідею необхідністю еталонного запису Пісенного «Кобзаря» – 200 хорових творів на поезію Тараса Шевченка до 200-літнього ювілею Великого Кобзаря. Цей професійний колектив повинен досягнути високого рівня виконавства й тримати його як еталон Українського хорового співу. Маестро доводив загальнонаціональну важливість поширення в Українському суспільстві співаної поезії Великого Кобзаря: «Виконані кращими хорами записи стануть доступні широкому загалу: вони розійдуться по школах, бібліотеках, закладах культури, й люди матимуть змогу слухати їх повсякчас. Я цим живу і хочу, щоб хороспіви Шевченкової поезії допомагали жити всім Українцям». За задумом маестро Муравського, такий запис можливо здійснити тільки зі взірцевим академічним хором.
Починаючи з 1991 р., я допомагав Павлові Івановичу послідовно писати звернення до кожного з чотирьох президентів України. Коли стало зрозуміло, що сподівання на створення взірцевого хору марні, запропонував Павлові Івановичу скласти список уже записаних ним хорових творів на поезію Т. Шевченка й випустити аудіо альбом Пісенний «Кобзар». Значну частину хорової Шевченкіани П. Муравський записав свого часу з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії. Павло Іванович схвалив цю ідею й негайно підготував перелік записаних ним творів. Записи 32-х хорових творів (a cappella; велика форма, з супроводом та без супроводу; вокально-симфонічні) зберігалися у «Золотому фонді» Національної радіокомпанії України, і вже було чим започаткувати велику серію хорової Шевченкіани. Ті записи 32-х хорових творів ми видали у 2010 р. окремим музичним альбомом з 3-х CD «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський. Записи 1956–2001 рр.», яким започаткували аудіо публікацію Пісенного «Кобзаря».
Після цього я запропонував Павлові Івановичу упорядкувати всі наявні в нього ноти хорових творів на Шевченкову поезію й видати в кількох томах як цілісне зібрання – «Пісенний «Кобзар», яке потім запишуть провідні хори України під орудою його учнів.
Павло Іванович одразу сприйняв цю ідею й запалився нею: «Такого в Україні ще не було. Видання такої великої кількості хорових творів на поезію Тараса Шевченка здійснимо вперше».
У власній багатющій нотній бібліотеці П. Муравського, яка налічує до 300 томів, виявилося близько 200 хорових творів на поезію Тараса Шевченка, 160 з яких Павло Іванович уже опрацював для записування. Павло Іванович систематизував їх за тим самим принципом, що й у музичному альбомі, та ретельно склав перелік. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро Муравського. В результаті, до цього основного зібрання додали народні мелодії, малознані авторські твори та найновіші твори сучасних композиторів.
Павло Іванович до останнього свого подиху жив здійсненням задуму Пісенного «Кобзаря»: «Ідея еталонного запису хорових творів на поезію Тараса Шевченка досі тримає мене на Білому світі». Маестро діждався верстки першого тому, і його дух відійшов у Безвічність на 101-у році життя – 6 жовтня 2014 року.
Ґрандіозний мистецький задум маестро П. І. Муравського завершили його учні й послідовники, які організувалися в Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» й протягом 2014–2023 років здійснили Комплексне нотно-звукове видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» за Всеукраїнським мистецьким проектом «Україна співає «Кобзаря».
Над Комплексним нотно-звуковим виданням «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» працював близько 10 років на безоплатній основі авторський колектив фахівців Благодійного фонду «Хорова школа Павла Муравського» з мистецтвознавства й хорового виконавства – учні й послідовники П. І. Муравського: Л. В. Бухонська (уже покійна), І. Д. Гамкало, М. І. Гулковський, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко та шевченкознавець, автор ідеї видання й супровідних текстів, головний редактор і керівник мистецького проекту О. А. Шокало. У записові Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й Української діаспори під орудою учнів і послідовників маестро П. І. Муравського.
У Вінниці Пісенного «Кобзаря» записували два хорові колективи. Академічний міський камерний хор «Вінниця» під керівництвом дириґента В. І. Газінського записав хороспіви вінницьких композиторів Костянтина Семенова «Над Дніпровою сагою» та Геннадія Білявського «Пророк». Хор Вінницького училища культури і мистецтв (тепер – фахового коледжу мистецтв) імені М. Д. Леонтовича під керівництвом дириґента О. І. Бабошиної записав хороспіви композитора з Вінниччини Данила Бойченка «Ой маю, маю я оченята», вінницького композитора Костянтина Семенова «Реве та стогне Дніпр широкий» і «Доле, де ти?», київського композитора Юрія Щуровського «Оддай мене, моя мамо» та вокально-симфонічну поему Платона Майбороди «Тополя» у виконанні Хору й Оркестру народних інструментів (художній керівник Г. Н. Муращенко).
На основі укладеного П. І. Муравським нотного матеріалу ми видали найповніше, систематизоване Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана», де зібрано майже всю хорову музику на Шевченкову поезію від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Видання містить 283 твори 155 композиторів і аранжувальників та 12 народних хорових пісень. Усі твори семитомного нотного зібрання розподілено на три групи: твори a капела – 1, 2, 3 томи; твори з інструментальним супроводом – 4, 5 томи; твори великої форми з симфонічним оркестром – 6, 7 томи. Перший том містить 65 творів 33 композиторів, обсяг – 288 с.; Другий том містить 59 творів 38 композиторів, обсяг – 288 с.; Третій том містить 62 твори 33 композиторів і 12 народних пісень, обсяг – 274 с.; Четвертий том містить 41 твір 16 композиторів, обсяг – 344 с.; П’ятий том містить 40 творів 22 композиторів, обсяг – 322 с.; Шостий том містить 6 творів 3 композиторів, обсяг – 370 с.; Сьомий том містить 10 творів 10 композиторів, обсяг – 366 с. Загальний обсяг семитомника – 2 252 сторінки.
Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» (2014–2023) здійснено за кошти доброчинців. Перше видання 1–3 томів вийшло за фінансової підтримки доброчинця Олександра Григоровича Шпака. Повне семитомне видання зверстано за фінансової підтримки доброчинців: Тараса й Катерини Миронюків (1–3 томи), Євгена Драп’ятого (4–5 томи), Даниїла Сікори й Ігоря Дем’янця (6 том), Мирона Миронюка й Ігоря Тилика (7 том). Надрукувало семитомник київське Видавництво «Ліра-К» за власні кошти (директор – В. І. Зарицький).
На побажання музичних педагогів і керівників хорів видали накладом 1000 примірників однотомне нотне зібрання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Вибране» (2020). До «Вибраного» дібрано з Семитомника твори a капелa й твори з інструментальним супроводом. «Вибране» містить 83 твори 72 композиторів і аранжувальників та шість народних пісень; обсяг – 352 сторінки.
Однотомник «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. «Вибране» видано за фінансової підтримки доброчинців Аскольда Лозинського й Лариси Лозинської-Кий зі США (брата й сестри в пам’ять про своїх батька Євгена й матір Марію). Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» безоплатно передав «Вибране» вищим і середнім музичним навчальним закладам, спеціалізованим музичним школам, навчальним, професійним і самодіяльним хорам України для освітньої й хорової роботи.
На основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» здійснив перший систематизований, масштабний запис і аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» (2019). Аудіо видання містить 110 творів 86 композиторів. Обсяг аудіо видання – три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіо альбом містить твори a капела, Другий – твори з інструментальним супроводом, Третій – твори великої форми з симфонічним оркестром. До Першого аудіо альбому a капелa записано 59 творів 48 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень. До Другого аудіо альбому з інструментальним супроводом записано 42 твори 30 композиторів. До Третього аудіо альбому великої форми з симфонічним оркестром записано 9 творів 8 композиторів.
Аудіо видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» здійснено за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіо альбомів).
Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського» безоплатно передав 1000 комплектів Аудіовидання вищим і середнім музичним навчальним закладам, спеціалізованим музичним школам, навчальним, професійним і самодіяльним хорам України та Українським культурно-освітнім осередкам за кордоном для освітньої й хорової роботи.
Аудіовидання розміщено також для загального користування на сайті «Хорова школа Павла Муравського»:
Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 1. Твори а капела:
https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-albom-1.html
Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 2. Твори з інструментальним супроводом:
https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-albom-2.html
Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Альбом 3. Твори великої форми з симфонічним оркестром
https://pavlomuravskyi.com/pisennyj-kobzar-albom-3.html
Пісенний «Кобзар» як наймасштабніше цілісне нотно-звукове зібрання новітнього часу започаткував новий напрям у музикознавстві й шевченкознавстві – Хорову Шевченкіану та став унікальним пісенним пам’ятником Великому Кобзареві України.
Шевченків поетично-пісенний феномен – унікальне явище в Українській і світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – єдиний у Світі поет, майже вся поетична спадщина якого живе у співі. На основі «Кобзаря», який містить 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченкову поезію написано понад 3 000 композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів од солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Це неперевершене поетично-музичне явище у світовій культурі.
Хороспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка, зібрані в Пісенному «Кобзареві», являють собою Хорову Шевченкіану – надзвичайно багату й маловивчену сферу Шевченкознавства та Українського музичного мистецтва.
Унікальний комплексний характер Пісенного «Кобзаря», що поєднує нотний матеріал та аудіозаписи, робить це видання надзвичайно ефективним у здійсненні його культурно-освітньої місії, відкритті нових рівнів сприйняття й осмислення геніальної Шевченкової поезії, потужно посиленої Українським хоровим співом – базовим мистецтвом Української культури. Ґрунтовний довідковий додаток містить біографії композиторів, бібліографію нотних і музикознавчих видань, дискографію, алфавітний покажчик творів, що підтверджує статус зібрання як академічного мистецтвознавчого видання.
Пісенний «Кобзар» пройшов успішну апробацію в навчальному процесі й хоровому виконавстві, отримав схвальні відгуки вищих і середніх музичних навчальних закладів, мистецтвознавчих інституцій та обласних навчально-методичних центрів закладів культури і мистецтва з цілої України, а також Українських культурно-освітніх осередків і мистецьких колективів з діаспори.
Визначальна особливість Пісенного «Кобзаря» – його практична цінність для сучасної музичної педагогіки у вищих, середніх музичних навчальних закладах, спеціалізованих музичних школах, для концертно-виконавської діяльності хорових колективів та для збагачення бібліотечних фондів.
Комплексне нотно-звукове зібрання надолужує нестачу нотних видань і якісних записів академічної музики та сприяє через освітній процес розвиткові музичної культури молодого покоління й Українського суспільства в цілому.
Пісенний «Кобзар» набув визнання і успіху в музичній освіті й хоровому виконавстві та, безумовно, став знаковою подією й гордістю Української музичної та загальнонаціональної культури.
Пісенний «Кобзар» в усьому розмаїтті співаної Шевченкової поезії є потужним мистецьким морально-духовним чинником пробудження історичної пам’яті й розвитку національної самосвідомості, самобутності Українців та формування нашої національно-культурної ідентичності й утвердження державного суверенітету України, що особливо важливо в нинішню тяжку пору Всеукраїнської визвольної війни, коли Український народ відстоює свою самобутність і виборює свою державну самостійність.
Комплексне нотно-звукове видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» було номіновано на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року за напрямом «мистецтвознавство», за поданням Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Одначе, некомпетентні функціонери проіґнорували Всеукраїнську національно-культурну місію Пісенного «Кобзаря».
Та Пісенний «Кобзар» як гідно реалізований заповітний мистецький задум маестро Павла Муравського удостоєний найвищого професійного і всенародного визнання.
Олександер Андрійович Шокало, шевченкознавець, культурософ,
автор ідеї й головний редактор комплексного нотно-звукового видання
«Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана»,
керівник Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря»»,
голова Наглядової ради БФ «Хорова школа Павла Муравського»
Презентація Хорової Шевченкіани Павла Муравського
